Наскільки ефективним є формат одного засідання Верховної Ради, яке вже триває понад два роки.
Верховна Рада вже понад два роки працює в режимі одного пленарного засідання, тривалість якого зараз становить понад 336 годин.
Звісно, за цей час депутати зробили багато перерв, а також встигли неодноразово обговорити конституційність такого формату роботи. Окреме питання – підстави для оголошення перерв у засіданні. Іноді вони передбачувані, як, наприклад, ситуація, коли розглянуто всі питання порядку денного.
Найчастіше підстави для перерв у засіданні Верховної Ради за цей період були несподіваними та навіть випадковими. Зокрема, під час кількох засідань підставою для оголошення перерви, за словами головуючого, стала «відсутність потенціалу», а ще кілька разів діяльність Ради «руйнувала повітряна тривога».
Однак іноді депутати знаходять сили та мотивацію працювати без перерв 12-13 годин поспіль. На одному з таких засідань нардепи навіть просили коротку перерву, щоби «відповідальні народні депутати, присутні в залі, могли задовольнити свої природні потреби».
Що таке «тривале пленарне засідання» і чи допомагає такий формат роботи нардепам ефективно працювати, читайте у матеріалі Руху «Чесно».
Багаторічне засідання
Близько 10-ї вечора 23 лютого 2022 року голова Верховної Ради Руслан Стефанчук оголосив позачергове засідання парламенту закритим. А вже вранці розпочалося нове засідання, під час якого депутати майже конституційною більшістю голосів підтримали пропозицію головуючого не закривати, а продовжувати її. Тоді ж депутати надали головуючого право визначати час, місце проведення та спосіб голосування надалі під час засідання. Це голосування було єдиним, яке ухвалили першого дня повномасштабного вторгнення, крім голосування про запровадження військового становища.
З того часу депутати 104 рази збиралися для роботи у сесійній залі, і щоразу головуючий оголошував про перерву у засіданні під кінець розгляду питань. З початку 2022 року до квітня 2024 року у сесійній залі Верховної Ради народні депутати працювали понад 336 годин.
Такий формат роботи зараз закріплено в окремій ухвалі парламенту. Там також визначено правила формування проекту порядку денного на день після перерви у засіданні, що триває, і тривалість часу для розгляду питань.
Постанова також передбачає, що присутні на засіданні, що триває, в день після перерви не повинні поширювати інформацію про її початок, хід і прийняті рішення раніше ніж через годину після оголошення перерви. Однак, як ми знаємо, не всі народні депутати дотримуються цих вимог.
Законодавство & реальність
Відповідно до цієї постанови, деталі засідання парламенту до оголошення перерви має визначати погоджувальна рада, яка встановлює час, необхідний для розгляду питань порядку денного. Однак, якщо повітряна тривога триває понад три години, то засідання припиняється без розгляду запланованих питань чи вичерпання часу. Однак на практиці, як бачимо зі стенограм, перелік підстав для оголошення перерви в засіданні, що триває, значно ширший.
Іноді в такому засіданні все ж таки оголошується перерва, коли депутатам вдається розглянути всі питання порядку денного, навіть якщо прийняти їх не вдалося. Так, під час одного з таких засідань останній пункт порядку денного набрав лише 223 голоси. Після чого головуючий наголосив, що він «старався».
Іноді засідання завершується навіть якщо розглянути всі ініціативи не вдалося, але вичерпано запланований час. У таких випадках розгляд питань порядку денного може бути перенесений, адже календарного плану засідань немає. Громадськості доводиться чекати на розгляд того чи іншого рішення невизначений час, поки депутати не повідомлять у своїх соцмережах про повернення до сесійної зали на засідання після перерви.
Потенціал нардепів або його відсутність також часто стає підставою для оголошення перерви в засіданні. Зазвичай це відбувається, якщо у залі недостатньо депутатів для ухвалення рішень. Такі перерви можуть оголошувати, якщо в залі менш як десять депутатів або навіть якщо присутні понад двісті нардепів. За обох умов ухвалити жодне рішення парламент не зможе.
Водночас, якщо в парламенті розглядають поправки до законопроектів, які нерідко займають десятки годин, головуючий не поспішає оголошувати перерву. Так, під час обговорення поправок до закону про мобілізацію (№ 10449) парламент хоч і працював до ночі, проте фактично у сесійній залі працювало лише близько трьох десятків нардепів. Подібна картина в сесійній залі дуже часто спостерігається саме при розгляді так званого спаму поправки.
Найчастіше розгляд поправок відбувається у майже порожній сесійній залі. Ймовірно, це зумовлено тим, що нардепи не вважають їх розгляд важливим та свідомо ігнорують такі засідання. Тому не за всіма запланованими поправками нардепи наполягають на розгляді, адже на їхнє прийняття немає шансів.
Засідання під час повітряних тривог
За останні кілька місяців почастішали випадки переривання засідань Верховної Ради через оголошення повітряної тривоги. У ухвалі, що регламентує правила їх проведення під час військового стану, передбачено, що депутати мають повернутися до сесійної зали протягом 15 хвилин з моменту оголошення відбою тривоги. Але іноді продовжити працювати цього дня не вдається.
До зали повертаються не всі депутати, і в результаті голосувати за ухвалення рішень вже неможливо. Щоб уникнути провалу у важливих голосуваннях, головуючий оцінює кількість присутніх нардепів і може ухвалити рішення про оголошення перерви.
Враховуючи таку практику, іноді головуючий вже після початку повітряної тривоги, не чекаючи на її завершення, оголошує перерву в засіданні. Він одразу зазначає, що зібратися після завершення тривоги депутати вже не зможуть, тож робота припиняється вже на цьому етапі. За таких умов навіть заплановані до розгляду питання доводиться відкладати.
Засідання, що триває, дійсно має переваги в сенсі оперативності збору депутатів для розгляду питань у сесійній залі у разі потреби, але водночас унеможливлює чітке планування, створює підстави для відкладення рішень і є чудовим форматом виправдання закритості роботи.
Яка перспектива?
З початку цього року у Верховній Раді відбуваються певні зміни у форматі роботи, до яких неодноразово закликали представники громадськості, так і самі нардепи. Так, нещодавно в Раді зареєстрували проект постанови, в якій нардепи вимагають завершити режим одного пленарного засідання та повернутися до формату класичних пленарних засідань із двома пленарними тижнями, погоджувальною радою та годиною питань до уряду, визначених регламентом. Проте думки нардепів із цього приводу різняться.
Перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко у коментарі «Чесно» зазначає, що цей формат, створений у день початку повномасштабного вторгнення, дуже гнучкий і дозволяє зібратися будь-якої миті. Натомість календарний план таких можливостей не дає, хоча законодавство й передбачає інструменти для скликання позачергових засідань: «Формат засідання, що триває, – це не забаганка голови парламенту. Це визначено ухвалою, яку кілька разів підтримували депутати. Поки ми перебуваємо в режимі воєнного стану, робота продовжуватиметься у такому форматі. І все ж хто стежить за роботою парламенту, знає, що кількість засідань і годин роботи подібна до часу 2020-2021 років. Наразі графік засідань повертається до попередніх показників, а останні засідання взагалі проходили три дні поспіль, а на четверту ми мали годину запитань до уряду. Це повна відповідність до формату роботи, який ми мали до повномасштабного вторгнення».
Позицію керівництва парламенту поділяють інші нардепи. Зокрема, голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин зазначає, що безперервність засідання дозволяє швидко, в межах 24 годин, зібрати депутатів у сесійній залі. На початку повномасштабного вторгнення такий формат роботи був критично необхідний, щоб швидко скликати депутатів для вирішення нагальних питань, розгляд яких неможливо було запланувати заздалегідь.
«Наразі, з посиленням безпеки в Києві та протиповітряної оборони, потреба у коротких засіданнях відпала та повернення до календарного плану роботи цілком реалістичне. Останнє засідання вже відбулося у такому форматі та показало, що це досить зважене та адекватне рішення. Наскільки я розумію, у травні проходитиме експеримент із повернення до традиційного робочого формату. Після цього ми, мабуть, повернемось до календарного режиму роботи, але з можливістю оперативно збиратися на засідання”, – зазначає Юрчишин.
Нагадаємо, рух «Чесно» проаналізував усі засідання Верховної Ради з початку 2022 року і досі, а також підрахував, скільки нардепів працювало у сесійній залі Ради. Як показує аналіз засідань та робочих годин парламенту, поступово нардепи нарощують кількість та тривалість засідань.
За таких умов можливе повернення до календарного плану роботи Верховної Ради, а також відновлення допуску журналістів до стін парламенту та трансляцій засідань. Такі умови роботи однозначно вплинуть на дисциплінованість нардепів, адже йдеться про репутацію кожного з них.
