Як влада витрачає такі необхідні фінанси на дурницю

Рік тому Міністерство культури та інформаційної політики запустило The Gaze, який мав стати конкурентом ВПС та Deutsche Welle, але не вийшло

У червні минулого року держпідприємство "Мультимедійна платформа іномовлення України" (МПІУ), яке підпорядковується Міністерству культури та інформаційної політики, запустило англомовну медіаплатформу The Gaze.

Ідея була в тому, щоб ненав'язливо та цікаво розповідати іноземцям про Україну у контексті євроінтеграції. Проте реалізація цієї ідеї викликала сумніви із самого початку. Через чотири місяці після запуску нової державної медіаплатформи розслідувачі видання NGL.media виявили, що десятки мільйонів з бюджету Мінкульту витрачають на контент, який майже ніхто не споживає.

Після виходу тієї публікації позаштатний радник МПІУ Артем Біденко, який допомагав запускати The Gaze, заявив, що надто рано зробили висновки про неефективність витрачання державних грошей — мовляв, дайте нам час і ми ще покажемо.

Що ж, минув рік з моменту запуску проекту, а показники The Gaze продовжують залишатися, м'яко кажучи, плачевними. Тим часом, МПІУ продовжує витрачати мільйони гривень на створення контенту, змінювати підрядників — а ті, схоже, до кінця не розуміють, чим займаються.

Скільки це коштує?

Щоб отримати інформацію про всі витрати на The Gaze за рік (творчу частину, просування, технічну підтримку сайту тощо), NGL.media звернулися до ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» з проханням надати детальний бюджет проекту. Однак заступник директора з виробництва МПІУ Артем Вишневський відмовився надати цю інформацію, за його словами, порахувати витрати безпосередньо на The Gaze неможливо.

«Підприємство не створює та не замовляє створення контенту виключно для діджитал-платформи The Gaze. Створений контент ДП «МПІУ» транслювало, транслює або планує транслювати в майбутньому шляхом використання інших своїх ресурсів - сайти, сторінки в соцмережах, YouTube-канали Підприємства тощо», - зазначено у відповіді Вишневського на запит NGL.media.

Примітно, що у серпні минулого року МПІУ надало вичерпну інформацію про витрати на проект The Gaze і жодних проблем із цим не виникало.

Щоби самостійно порахувати витрати на цей проект, NGL.media проаналізували всі договори з підрядниками станом на травень 2024 року включно. За нашими підрахунками, за 12 місяців діяльності лише контент (тексти та відео-програми) The Gaze коштував 76,3 млн грн, з яких 60 млн грн вже виплатили підрядникам. Ще у 14,5 млн грн, з яких 12,1 млн грн уже виплачено.

Усього за рік діяльності The Gaze укладено угод на 90,8 млн грн, з яких уже виплачено підрядникам 72,1 млн грн.

Що маємо у результаті?

Наразі аудиторія сайту The Gaze становить близько 16,6 тис. унікальних відвідувачів на місяць — це зовсім небагато, особливо з огляду на витрачені фінансові ресурси. Для порівняння, середня щомісячна аудиторія англомовного Ukrinform, який також фінансується з бюджету, становить понад 880 тис. грн. унікальні відвідувачі. До речі, чимала кількість новин на The Gaze — це передрук саме з Ukrinform.

Наповнення сайту The Gaze особливо не змінилося — там і далі публікують новини, джерелами яких є соцмережі публічних українських та іноземних діячів, передруки із іноземних медіа та «Укрінформу». Окрім політичних та економічних новин, читачам пропонують і лайфстайл, спорт, туризм тощо.

При цьому оперативністю редактори The Gaze не відрізняються — наприклад, результати футбольного матчу між Україною та Боснією та Герцеговиною, який відбувся увечері 21 березня, повідомили в обід 22 березня. надвечір 19 травня, хоча бій завершився близько другої години ночі.

Також на сайті створюють оглядові та аналітичні статті на економічну та політичну тематику. Іноді на платформі публікують матеріали від Інституту вивчення війни (ISV), колонки політиків тощо.

Медіапроект без редакції

Торік у жовтні тодішній позаштатний радник МПІУ Артем Біденко стверджував, що головним редактором The Gaze є Денис Безлюдько, проте тепер у МПІУ запевняють, що він уже не співпрацює з The Gaze.

Медіапроект, в який інвестовано вже понад 90 млн грн, не має не лише головного редактора, а й повноцінної редакції. Контент створюють різні приватні підрядники, окремі сюжети чи проект роблять самі співробітники МПІУ, техпідтримку забезпечує стороння компанія.

«Ми не маємо окремої редакції The Gaze. У нас є редакційна порада, яка приймає ключові програмні та редакційні рішення. Є спільні для всіх підрозділів ДП ​​«МПІУ» департаменти, які здійснюють сервісні функції, фінанси, юридичний супровід, безпеку, технічне обслуговування, підтримка IT, кадри та ін. […] Частину виробничих завдань по The Gaze виконують наші штатні співробітники [МПІУ], наприклад, це сюжети новин, або наш новий проект Expats in Ukraine, — стверджує гендиректор МПІУ Юлія Островська в письмовій відповіді NGL.media. — Іншу частину завдань вирішують зовнішні підрядники, які перемогли у мистецьких конкурсах чи на відкритих торгах, та з якими ДП «МПІУ» уклало відповідні договори, доступні на Prozorro. Яка кількість людей задіяна у цих проектах – це сфера компетенції підрядників».

Артем Біденко, який раніше займався запуском Т Ga Gaze і консультував МПІУ, тепер відмежовується від проекту.

«Я вирішив, що якщо ви внесете до своїх статей ті правки, які я вказав у „Детектор медіа“, то я повернуся до цього проекту. А оскільки правки не було внесено, то я цим проектом більше не займаюся», — заявив NGL.media у телефонній розмові Біденко.

Небалакучий більярдист

З листопада 2023 року з'явився новий підрядник, який створює новини та статті для The Gaze. Це член Федерації спортивного більярду України та власник вузькопрофільного сайту «Більярдний інформаційний сайт Дуплет» 58-річний Сергій Гілевич. Саме з ним МПІУ уклала дві угоди загалом на 9,9 млн грн, з яких уже виплатила Гилевичу 2,2 млн грн.

У договорі МПІУ з Гілевичем, який діє до кінця року, зазначено, що у вартість кожної публікації входить її «просування на англомовну аудиторію». З урахуванням цієї вимоги вартість однієї публікації може змінюватись в залежності від обсягу — 9780 грн (3-4 тис. знаків), 16400 грн (4,5-7 тис. знаків), 41400 грн (8-16 тис. знаків). При цьому в договорі не конкретизовано методи «просування на англомовну аудиторію».

Сергій Гілевич спочатку відмовився спілкуватися з NGL.media та попросив надіслати йому письмовий запит. Після отримання питань, які стосувалися кількості працівників, їхнього досвіду роботи, алгоритму створення, публікації та просування матеріалів, він категорично відмовився відповідати.

«Я проконсультувався з ними [ймовірно, МПІУ], це мої партнери, ми співпрацюємо. Якщо ви хочете написати статтю, де будете, так би мовити, свої стосунки з ними з'ясовувати через мене, це мене не влаштовує. Якщо у вас є проблеми з ними, звертайтеся туди, — заявив Гілевич телефоном, — Я з ними співпрацюю і маю велике бажання, щоб ця робота завершилася добре і добре […] вони напишуть відповідь на ваш запит, я його перешлю. Якщо відповіді немає, значить її і не буде».

Наразі Гілевич залишається єдиним виробником текстового контенту для The Gaze, угоди з його попередниками, згаданими у попередньому матеріалі, завершилися та їх не продовжували.

Відеоконтент змінився

За минулі півроку візуальна частина контенту The Gaze зазнала суттєвих змін. Частина шоу, з якими стартував проект, вже не випускаються - наприклад, лялькове шоу "Hidden Angle", кулінарне шоу "Chefs Next Door", історична програма "History&Culture" та інші.

За цей час YouTube-канал The Gaze виріс до 23,6 тис. передплатників та трохи більше 4 млн переглядів. Втім, більшість програм продовжують збирати по кілька десятків чи сотень переглядів, при цьому вже припинені у виробництві програми досі залишаються серед найпопулярніших на каналі.

Нові програми The Gaze, які виходять на YouTube ("War is Algebra", "Stop Fake", "Expats in Ukraine") теж не тішать популярністю.

Втім, МПІУ не здається і продовжує укладати договори на виробництво відеоконтенту. У відповіді NGL.media представники МПІУ стверджують, що до кінця цього року на платформі The Gaze виходитимуть ще кілька нових шоу:

• AI Prompt:Ukraine (30 епізодів по 33500 грн. кожен + 60 відео shorts по 750 грн.), виробник ФОП Кисилевич Дмитро Петрович. «Головною дійовою особою цього шоу виступає штучний інтелект. Саме його погляд стає основною темою для розмов про історію та сучасність України», — зазначено в описі програми у договорі із підрядником.

  Економіка війни (20 епізодів по 28500 грн. кожен + 40 відео shorts по 750 грн.), виробник ФОП Кисилевич Дмитро Петрович.

• Невідома історія (30 епізодів по 28500 грн. + 60 відео shorts по 750 грн.), виробник ФОП Кисилевич Дмитро Павлович.
• Соціальні Порівняння: Україна vs. Європа, (50 епізодів по 15000 грн кожен, адаптація арабською та іспанською мовами по 1000 грн за випуск + 100 відео shorts по 500 грн), виробник ФОП Круль Максим Юрійович.
• Іноземці допомагають Україні (20 епізодів по 50000 грн кожен, адаптація на арабську та іспанську по 1750 грн за випуск + 40 відео shorts по 750 грн), виробник ФОП Яценко Максим Володимирович.
• Як зробити красу з мілітарних речей (20 епізодів по 40000 грн кожен, адаптація на арабську та іспанську по 1750 грн за випуск + 40 відео shorts по 750 грн), виробник ФОП Яценко Максим Володимирович.

Виробництво цих нових програм обійдеться державному підприємству в 5,5 млн грн.

З Дмитром Кисилевичем та Максимом Крулем МПІУ працювала раніше, NGL.media про них уже згадували. А ось новий підрядник, 41-річний Максим Яценко, у житті випробував себе у дуже різних ролях. Наприклад, у 2019 році активно розповсюджував у Facebook результати кампанії «Доступна медицина».

У розпал пандемії коронавірусу 2020 року Яценко продавав лікарням дезінфекційне обладнання. Наступного року ТОВ «Український центр стратегічних рішень», де він був співвласником, укладало угоди з державними лікарнями на постачання медичних масок та захисних костюмів. Паралельно Максим Яценко проводив соціологічні дослідження для ДП «Центр захисту інформаційного простору України», яке підпорядковується Мінкульту.

Станом на 2022 рік основним видом діяльності підприємця Максима Яценка було «надання послуг таксі». А вже 2024-го він почав співпрацювати з МПІУ, отримавши підряди на зйомки двох програм для The Gaze. Для цього він змінив основний вид діяльності ФОП із послуг таксі на «консультування з питань комерційної діяльності та управління».

У телефонній розмові з NGL.media Яценко пообіцяв за кілька днів надати коментар про співпрацю з The Gaze та свій досвід у відеопродакшені, але потім перестав виходити на зв'язок.

Загалом програми Яценка коштуватимуть бюджету МПІУ 2 млн грн, з яких підприємцю поки що нічого не заплатили.

«Звичайно, хочеться більше»

У МПІУ зазначають, що всі програми, які створюють для The Gaze, також транслюють на YouTube-каналі UATV — ще одного значно популярнішого проекту державного іномовлення. На цьому каналі програми The Gaze мають найкращі показники та набирають іноді по кілька тисяч переглядів.

Загалом результати проекту The Gaze за рік діяльності у МПІУ вважають успішними, зокрема через зменшення кількості переглядів з України та відповідно збільшення частки іноземних глядачів з-за кордону.

«Говорячи про оцінки та результати, зауважу — важливо, в якій системі координат ми оцінюємо той чи інший проект, з чим порівнюємо, — пояснює у відповіді NGL.media гендиректор ДП „МПІУ“ Юлія Островська, — Я не торкатимуся зараз діджитал-майданчиків. внутрішніх українських медіа, а звернуся до попереднього досвіду іномовлення, зокрема до YouTube-каналу UATV English 2017-2019 рр.

Нашу команду люблять дорікати, що ми нібито «вбили іномовлення». Так ось, за три перші роки існування цей канал мав 15,7 тис. передплатників і 4,6 млн переглядів, причому частка переглядів з України становила 7,4%. І цей досвід оцінювався медіаспільнотою як успішний. The Gaze менше ніж за рік у чомусь повторив, у чомусь перевершив цей результат».

За її словами, МПІУ продовжує шукати формати та шляхи, щоб залучати нову аудиторію. Для цього незабаром планують оголосити тендер на «комплексне просування» своїх діджитал-майданчиків англійською, російською та іспанською мовами.

"Звичайно, хочеться більше, але не забуваємо, що The Gaze працює на дуже насиченому пропозицією ринку, тому ми постійно шукаємо гачки, якими можемо зачепити потрібну аудиторію, запускаємо нові проекти, від чогось відмовляємося, експериментуємо", - сповнена надії на майбутнє Юлія Островська.