Міністерство оборони України не позиціонує себе як захисник української галузі тактичної медицини
Протягом багатьох років незалежності в Україні, як відомо, відбувалося системне знищення оборонно-промислового комплексу: закривалися заводи з виробництва військової техніки та озброєння, розривалися відповідні контракти, бездумно розпродувалися та скорочувалися запаси техніки та боєприпасів. Наслідком цих процесів стала сьогоднішня ситуація, коли Україна опинилася у повній залежності від західних партнерів у постачанні озброєння та фінансової допомоги, які з цим не поспішають. Кожна затримка, як відомо, призводить до втрати територій, населених пунктів та, найголовніше, до загибелі військовослужбовців та мирного населення.
Але, незважаючи на це, український ОПК поступово приходить до тями і розвивається. Однак у галузі вітчизняного виробництва засобів тактичної медицини та медичних засобів для фронту відбуваються процеси, які неможливо назвати інакше як цілеспрямоване знищення деякими чиновниками Міноборони цілого сегменту вітчизняної промисловості.
Війна поставила перед державою багато викликів, одним із яких стало забезпечення сил оборони України якісною тактичною медициною. І з цим завданням вдалося частково впоратися виключно завдяки волонтерам, які проводять збір коштів та самостійно закуповують та поставляють такмед до армії, а також приватним виробникам, які почали виробляти вітчизняні аналоги засобів тактичної медицини, практично з нуля створивши вітчизняну промисловість. Виявилося, що наша країна має потужний потенціал для виробництва всіх компонентів індивідуальної аптечки солдата.
Вітчизняна галузь такмеда виробляє цілу низку номенклатури, яка вже давно використовується на фронті, починаючи з більше трьох найменувань кровоспинних турнікетів різних виробників, цілого ряду українських кровоспинних гемостатичних бинтів, назофарингеальних трубок, що виробляються в Україні оклюзійними наклейками.
Важливо підкреслити, що йдеться не про одиничні вироби, а про кілька альтернативних варіантів кожного компонента. Це дозволяє вибирати оптимальні рішення з урахуванням якості, особистих переваг медиків та бюджету. Також це стимулює конкуренцію між українськими виробниками, що, своєю чергою, змушує постійно покращувати якість товару.
Здатність самостійно забезпечувати себе якісною тактичною медициною – це унікальна можливість, якою володіє далеко ще не кожна, навіть розвинена країна. Більше того, далеко не кожна країна-член НАТО має власну промисловість тактичної медицини і здатна забезпечити армію медичними засобами, виробленими своїми виробниками.
Українські виробники тактичної медицини зараз динамічно розвиваються, але, на жаль, як нам здається, існує ризик втратити цей унікальний потенціал. І річ ось у чому.
Громадськість неодноразово звертала увагу на те, що Департамент охорони здоров'я Міністерства оборони України, який очолює Оксана Сухорукова, нібито налаштований, щоб повністю виключити українських виробників коштів такмеда із процесу закупівель для Збройних Сил України, та обмежитися виключно засобами іноземного виробництва, приховуючи намір під риторикою на стандарти країн НАТО та добре організованими публічними заходами.
Незважаючи на те, що такі повноваження надано цьому департаменту з ухваленням Закону про організацію належного рівня медичного забезпечення Збройних Сил України, але повноважень знищувати вітчизняну галузь такмеда та дискримінувати українських виробників у цьому законі немає і не прописано. Однак Департамент Оксани Сухорукової, а також заступник міністра оборони України Рустема Умерова Наталія Калмикова поки тихою сапою, не створюючи зайвого галасу, прописують державні закупівлі, як нам здається, виключно під іноземний такмед. І це вже питання не лише доцільності та правильності, а й прозорості таких дій.
Днями міністр оборони України Рустем Умеров, перебуваючи на Азіатському саміті з безпеки, закликав провідні світові оборонні компанії та технологічних гігантів інвестувати у виробництво зброї в Україні та заявив, що створення потужної військової індустрії є для України питанням національної безпеки. За словами міністра оборони, “наш фокус – це виробництво в Україні чи залучення українських компаній до співпраці із цими світовими гігантами”.
Але, на наш погляд, ці заяви Умерова дуже розходяться з тим, що роблять підпорядковані йому Департамент охорони здоров'я Міноборони та його заступник Наталія Калмикова, які намагаються знищити українські виробництва коштів такмеда, позбавляючи можливості постачати цю продукцію до Збройних Сил, віддаючи пріоритет закордонним виробникам.
Замість того щоб розвивати та підтримувати виробників засобів тактичної медицини, у військовому відомстві, на нашу думку, ставлять військову медицину на повну залежність від постачання з-за кордону.
А враховуючи, що західні аналоги в середньому вдвічі-втричі дорожчі і українська економіка перебуває у вкрай тяжкому стані, постає питання, чи хоче Міноборони взагалі економно витрачати бюджетні гроші, і чи ставить собі таке завдання?
Що тут говорити, якщо в нас досі значна частина фронтових потреб в аптечках та коштах забезпечують волонтери, по суті, виконуючи роботу, яку має виконувати держава. А чиновники, замість того, щоб виконати свою функцію, думають про те, як прописати норми, щоб утридорога закуповувати іноземні вироби, а не українські.
Міноборони, на жаль, незважаючи на гарні слова, не позиціонує себе як захисник української галузі такмеда.
Як показує світовий досвід, власне виробництво стимулює економіку, вітчизняні компанії сплачують податки, з яких фінансується оборона та ті самі зарплати чиновників, стимулює інновації та дає можливість українським компаніям конкурувати на світовому ринку.
З огляду на вже існуючі розробки та налагоджені виробництва Україна могла б взагалі стати одним із світових лідерів у цій галузі. Але, як нам здається, чиновникам це не потрібне.
Міністерство оборони робить все, щоб Україна під гарні слова про перехід на стандарти країн НАТО втратила цю унікальну нагоду.
