Цього тижня очікується проведення з’їзду партії «Слуга народу», на якому буде обрано нове керівництво партії. Однак, головною інтригою є те, який політичний проект планує представити Банкова як альтернатива «Слугам», а також хто стане лідером цієї нової партії.
Погана соціологія для влади
Спочатку — трохи соціології, щоб розуміти настрої на Банковій. Місяць тому соціологічна група «Рейтинг» провела дослідження суспільно-політичних настроїв українців .
У персональному заліку Володимир Зеленський залишається лідером перегонів. За нього проголосували б 41,5% опитаних, якби президентські вибори проводилися найближчим часом. На другому місці – головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний. Його кандидатуру на пост глави держави підтримали б 26,9%. Серед тих, хто голосуватиме і визначився з вибором, 47,4% за Зеленського та 30,7% за Залужного. Рівень підтримки будь-якого з решти потенційних претендентів – менше 5%.
Якби у другий тур вийшли два лідери перегонів, то Зеленський переміг би Залужного з рахунком 42% проти 40%. Тобто 51% проти 49%, якщо брати до уваги лише тих, хто голосуватиме і визначився з вибором.
Зрозуміло, що для Банкової це сумні цифри. Але не найсумніші, оскільки ще є результати партійного забігу, де гіпотетична партія Валерія Залужного посіла перше місце. За неї проголосували б 30,3% опитаних, якби парламентські вибори проводились найближчим часом.
Проводячи опитування, соціологи врахували плани політтехнологів Банкової змінити партію-фаворита: партія «Слуга народу» має відійти на другий план, а на перший буде виведено нову партію під робочою назвою «Блок Зеленського». До списку було включено обидва варіанти. І ось що вийшло: 22,4% проголосували б за «Блок Зеленського» та ще 4,6% за партію «Слуга народу», сумарно — 27%.
Якщо брати до уваги лише тих, хто голосуватиме і визначився з вибором, то п'ятивідсотковий бар'єр долають шість партій: партія Валерія Залужного — 36%, «Блок Зеленського» — 26,7%, партія Сергія Притули — 7,6%, партія « Азов» - 5,8%, «Слуга народу» - 5,5%, "Європейська солідарність" - 5,4%.
Звідси випливають два висновки для Банкової: 1) витівка з новою партією має сенс; 2) нової партії недостатньо, щоб випередити партію Валерія Залужного.
Якби на Банковій сиділи дурні люди, вони поставили б перед собою деструктивне завдання: зняти Залужного з посади головнокомандувача і максимально його дискредитувати. Люди розумні зосередилися б на конструктивному завданні — виправленні помилок, які перетворили «слуг народу» на партію вчорашнього дня. Ну а хитрі зайнялися б двома справами одразу.
Ми вже розповідали про плани Банкової замінити Залужного і про те, як «слуги народу» та ГБР працюють над завданням його дискредитації . Але для Банкової важлива й друга конструктивна проблема — що робити з партією «Слуга народу» і як підняти рейтинг гіпотетичного «Блоку Зеленського».
Три варіанти для «слуг народу»
Найближчими днями (орієнтовно 14-15 грудня) очікується з’їзд партії «Слуга народу», який має розглянути кадрове питання. За статутом партії, з'їзд обирає голову партії «не більше ніж на два роки» . З 15 листопада 2021 року партію очолює нардеп Олена Шуляк (глава комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування), тобто у неї дворічний термін уже вийшов. До неї головним «слугою народу» два роки був нардеп Олександр Корнієнко, котрий зараз сидить у кріслі першого віце-спікера парламенту.
Можна було б припустити, що пост голови партії розгорнеться боротьба політичних титанів. Все-таки саме цей діяч має вести «слуг народу» в бій за парламентські мандати, якщо вибори відбудуться не пізніше осені 2025 року.
У медіа обговорюється півдюжини потенційних претендентів. Серед них називаються заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко (глава бюджетної комісії Київради), нардепи Єгор Черньов (заступник голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки), Марія Мезенцева (заступник голови комітету з питань інтеграції до Євросоюзу), Михайло Радуцький (голова комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування), Леся Забурана (член бюджетного комітету), Олександр Качура (заступник голови комітету, очолюваного Оленою Шуляк). Усі ці прізвища навряд чи здатні надихнути мільйони українців.
Але перед новим лідером партії, схоже, і не буде завдання повернути «слугам» колишню популярність. Тут не допоможе ані зміна лідера, ані ребрендинг. Падіння рейтингу – це результат спільних зусиль «слуг народу» у парламенті, обласних та міських радах. Навіть якщо поставити якогось суперперспективного лідера і вигадати суперпотужну назву типу «Незламна перемога», то все одно нинішні депутати, як і раніше, тягтимуть цю партію вниз.
Завданням нового керівництва «слуг народу» забезпечити функціонування партії аж до майбутніх парламентських виборів. Це необхідно з технічних причин: щоб призначити своїх людей до виборчих комісій. Згідно з Виборчим кодексом, кожна партія, яка має власну фракцію у Верховній Раді, делегує двох своїх представників до кожної окружної виборчої комісії та одного — до кожної дільничної виборчої комісії.
А подальша доля партії залежатиме від рейтингів. Не виключено, що Банкова взагалі не пустить її на вибори, щоб там не дробила електорат умовного «Блоку Зеленського». Другий варіант — «слуги» візьмуть участь у виборах та проваляться. В обох випадках після виборів партія тихо припинить діяльність, а її керівництво фактично виконуватиме функції ліквідаційної комісії.
Якщо ж партія таки піде на вибори та подолає п'ятивідсотковий бар'єр, то вона буде молодшим партнером «Блоку Зеленського». Якщо, звісно, нова партія покаже вищі результати.
Виправлення помилок
Чутки про підготовку Банкової нового політпроекту пішли ще півроку тому. На роль лідера анонсували «цифрового» віце-прем'єра Михайла Федорова. Говорили, що він отримає посаду прем'єра і потім очолить партію під назвою Дія. Так само називається улюблене дітище Федорова — єдиний портал державних послуг (і додаток у смартфоні).
Справді, є така політична партія «Дія» , зареєстрована 21 грудня 2021 року. Її головою є Олена Басок, яка вже реалізувала один цікавий проект. У 2016 році вона створила Партію гармонійного розвитку, яка у 2017-му перетворилася на «Рух нових сил Михайла Саакашвілі» .
Цілком можливо, що на Банковій всерйоз планували робити Федорова прем'єром та розкручувати його партію.
Раніше політтехнологи Банкової перестаралися, приписуючи всі досягнення влади виключно Зеленському. При цьому прем'єру Денису Шмигалю залишилася незавидна роль виконавця команд із Офісу президента. Але із таким іміджем не можна очолювати список партії влади на парламентських виборах. Партію влади має вести до перемоги на виборах людина, чиї досягнення всім відомі та очевидні.
Однак Федоров у цьому плані надто специфічний. Цифрова трансформація — це, звісно, чудово, але це точно не входить до п'ятірки проблем, які українці зараз вважають пріоритетними. Для народу зараз головне – війна з Росією. А Федоров, до речі, очолює проект «Армія дронів». Але зараз у нього можуть бути проблеми через корупційний скандал навколо Держспецзв'язку , який цей проект реалізує.
Схоже, на Банковій знайшли більш підходящу кандидатуру. Такий висновок напрошується через те, що останнім часом в інформпросторі аномально багато Андрія Єрмака. Він повністю підмінив собою Міністерство закордонних справ. І з багатьох інших питань він теж головний, затьмарюючи собою і уряд, і парламент.
Звичайно, Єрмак має свої мінуси — наприклад, антирейтинг. Це насамперед наслідок іміджу сірого кардинала. Або «зеленого кардинала Києва» , як назвало його видання Politico, поставивши четвертим у списку найвпливовіших європейців.
Будь-яку людину, яка впливова і непублічна, легко демонізувати. Ось Єрмак і зайнявся системним покращенням іміджу — ясна річ, не шляхом зниження впливовості, а шляхом збільшення публічності.
Логічно чекати наступних двох кроків. По-перше, змінити крісло керівника Офісу президента на посаду прем'єр-міністра, де він точно міг би не втратити впливовість, а публічність — наростити. І по-друге, очолити партію, куди б прийшли найуспішніші представники виконавчої влади, зокрема деякі голови обласних адміністрацій.
Чи буде для цього використано партію «Дія» — це питання другорядне. І чи отримає нова партія назву «Блок Зеленського» — це також не найважливіше.
І для Зеленського, і для Єрмака, і для уряду, і для парламентської монобільшості найважливіше питання — який результат свого правління вони зможуть пред'явити народу перед виборами, коли нарешті настане час виборів. Зараз ми бачимо Єрмака, який опановує роль продавця чудових результатів. Залишилася дрібниця — отримати результати, які можна було б продати як чудові.
