На кордоні Львівської та Закарпатської областей на території Нижньоворітської громади встановили першу вітротурбіну від вітропарку «Островський», що належить компанії «Вітряні парки України»
Ще в червні 2022 року стало відомо, що на природоохоронні та унікальні території Карпат накинули оком компанії, які займаються альтернативними джерелами енергії.
Тоді свої побоювання висловили екологи, бо такі масштабні проекти дуже негативно вплинуть на флору та фауну Верховинського Вододільного хребта та нацпарків, які там є. До речі, найвідомішою вершиною хребта є гора Пікуй.
Керівник громадської організації «Зберегти Пікуй» Наталія Вишневська розповіла «Еспресо.Захід», чи загрожує нова турбіна для екології і як, на думку екологів, встигли вже нашкодити «Вітряні парки України» Карпатам.
«Що стосується першого вітряка, то критичних зауважень у нас тут немає, тому що він встановлений близько до траси і не торкається природоохоронних територій. Але проблема в тому, що в межах Нижньоворітської громади заплановано встановити ще 25 таких вітряків і деякі з них заплановані біля природно-заповідного фонду», — коментує Наталя.
Відкрито два кримінальні провадження по діяльності «Вітряних парків України»
Наталія Вишневська розповіла, що самі екологи виявили значні порушення «Вітряними парками України» і наразі відкрито 2 кримінальні провадження.
Зокрема, еколог каже, що ця компанія на території заказника «Привододольний», на місці пішої туристичної стежки, влаштувала нову ґрунтову дорогу, зрубала та викорчувала цінні дерева — буки, явори, ялини, зняла ґрунтовий покрив. а тим більше прокладання доріг.
«Фактично пошкоджено цінну лісову екосистему. У зоні ризику опинилися оздоровчо-рекреаційні ліси, унікальні праліси та старі ліси. Повністю знищено туристичну інфраструктуру — офіційний синій туристичний піший маршрут на гору Хрести — гору Россипанець, який перетворений на дорогу, придатну для проїзду автомобільної техніки», — йдеться у зверненні екологів до прокуратури.
Крім цього, відзначають екологи, на землях комунальної власності Жденіївської громади, що входять до складу Водороздільного хребта, важкою технікою прокладено дорогу, знято альпійську та субальпійську рослинність, знято перший горизонт з дерниною, пошкоджено чорничники, створено умови для потужної ерозії. вод, відкрито пересування для джипінгу, що є прямим порушенням Земельного кодексу України та міжнародних природоохоронних зобов'язань України.
І ще одне дуже важливе зауваження: землі комунальної власності, де почало господарювати ТОВ «УК «Вітряні парки України», було надано у користування згідно з рішенням Жденіївської селищної ради з грубими порушеннями земельного законодавства — без кадастрових номерів та прив'язки до конкретної території, без проекту устрою під'їзних доріг для встановлення метеорологічного обладнання та без будь-яких зобов'язань щодо рекультивації ділянок та застосування безпечних для довкілля технологій.
Як додає Наталія Вишневська, за цими фактами зараз відкрито два провадження — за ч. 1 ст. 239 КК України (Забруднення або псування земель) та ч.1 ст. 246 КК України (Незаконне порубування або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу).
«Але ми підозрюємо, що ці кримінальні провадження свідомо затягують. «Вітряні парки України» завдали непоправної шкоди гірському ландшафту та природно-заповідному фонду України та порушили низку законів України та міжнародних угод, а реакції правоохоронних органів за фактом немає», — каже Наталя.
Крім усього цього, виникає логічне питання: чому монтувати вітряки мають саме на таких цінних та унікальних карпатських територіях, у високогір'ї та оточенні цілої родини заповідних зон.
«Фактично відбуватиметься потужне будівництво в межах туристичної рекреаційної зони, оточеної природно-заповідним фондом, яка зарезервована під Смарагдову мережу – територій особливого природоохоронного інтересу. Є інші місця, не такі унікальні», — додає Вишневська.
«Двісті гектарів бетону замість альпійських лугів»
«Друга історія, яка зараз набуває розголосу, — це забудова вітряками долини Руна. Це також діяльність «Вітряних парків України». Тут планують збудувати 30 вітряків. Окрім застережень щодо того, що фактично на долині можна ставити хрест, адже 30 бетонних фундаментів тут залишаться назавжди та будуть порушені ґрунти, жодних професійних досліджень не було проведено. Крім того, ця маса вітряків буде облаштована безпосередньо до природно-заповідного фонду», — пояснює Наталія Вишневська.
Як розповіла вчена з Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Олена Годлевська у підкасті «Головна обсерваторія», встановлення вітряків на полонині Руна біля орнітологічного заказника «Соколові скелі» призведе до фауністичної катастрофи для рукокрилих кажанів.
6 лютого відбулися громадські слухання з цього питання
«Під час слухань ніхто з присутніх так і не побачив власне детального плану, всіх схем та карт, альтернативного місця розташування 30 вітряків, ні слова про те, які зауваження до детального плану та стратегічної екологічної оцінки надала громадськість», — каже Наталія. свідомо почали порушувати».
Спіч менеджера «вітропарків», за її словами, звівся до традиційних обіцянок прислухатися до суспільства та враховувати позицію людей, які проти бетонування полонини, але на прямі питання щодо порядку денного слухань та відсутність документів, які мали бути обговорені, він не зміг відповісти.
У результаті місцеві жителі підтримали розвиток вітрової енергетики у громаді, але за умови альтернативного розташування. Проте, забудовника такий компроміс не влаштував.
Загалом такі збори можна вважати зірваними. Як зазначили в організації «Зберегти Пікуй», під час громадських слухань та підготовки детального плану забудови полонина Руна було порушено (тільки вдумайтеся, який довгий список!):
- Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку»
- Методичні рекомендації Мінприроди щодо здійснення СЕО
- Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"
- Закон України "Про природно-заповідний фонд України"
- Закон України «Про Червону книгу України»
- Закон України "Про охорону земель"
- Закон України «Про екологічну мережу»
- Міжнародну конвенцію про охорону дикої флори та фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) — полонина Руна є об'єктом міжнародної Смарагдової мережі «Полонинський Хребет» N UA 0000610
- Рамкова угода про стійкий розвиток Карпат
- Конвенцію про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті (Протокол СЕО)
- Схему планування територій Закарпатської області
- Регіональну стратегію розвитку Карпат
- Звіт Стратегічної екологічної оцінки
- Регіональний перелік охоронних видів субальпійської фауни.
- Тисячі закарпатців проти забудови високогір'я Карпат
У січні екоактивісти передали до Закарпатської прокуратури два звернення (одне з них колективне) разом із 2300 підписами мешканців Закарпаття щодо недопущення будівництва вітряків на високогір'ї Карпат. Зокрема йдеться і про полонина Боржава, яку також хочуть знищити вітровими комплексами.
«Це будівництво змінить знайомі гострі контури закарпатських вершин назавжди. Їх спочатку просто «зріжуть» важкою технікою, а потім те, що залишиться, зрештою змиють дощі, залишивши по собі рвані ерозійні «рани», — йдеться у колективному зверненні громадян, яке можна було підтримати завдяки гугл-формі.
Як додають екологи, втручання будівельними роботами у ці хребти, які є важливими карпатськими вододілами, несе ризики зменшення водності у цілому регіоні. Усі річки, що беруть початок, наприклад, біля підніжжя Боржавського або Вододільного хребта, — притоки транскордонної Тиси.
Що відомо про ТОВ «Керуюча компанія «Вітряні парки України»
Це компанія, яка вже понад 12 років на українському ринку, і у 2022 році була релокована із Краматорська на Закарпаття. За даними YouControl, серед учасників та засновників компанії є офшорна Астрелла Холдінгз Лімітед, ТОВ «Промаудит» (яке має безпосередній зв'язок із Максимом Єфімовим, екс-нардепом із групи «Довіра») та кінцевий бенефіціар — Едуард Мкртчан.
«Вітряні парки України» входять до однієї групи впливу — групи братів Мкртчан, Едуарда та Рафаеля, і мають зв'язок, як уже очевидно, із групою Максима Єфімова, який у грудні 2023 року склав свій мандат нардепа. Він входив до групи депутатів «Довіра», що складалася з частини колишніх нардепів від нині забороненої партії ОПЗЖ.
Батько братів Мкртчан, Олег, раніше був генеральним директором однієї з найбільших корпорацій України — Індустріального союзу Донбасу, де головою Ради директорів був олігарх Сергій Тарута. До слова, половина акцій корпорації належала російським інвесторам.
