Знаєте, що найцікавіше в розслідуванні Бігуса про главу київського метрополітену, який вкрав сотні мільйонів гривень?
У тому, що розкрадання можна було зупинити навіть без волі київського мера Кличка. І взагалі більшість махінацій на тендерах країною можна зупинити відносно швидко.
Ого, скажете ви. Офіс простих рішень запрацював.
Але це правда.
І я зараз не буду про прозорість, політичну відповідальність і таке інше.
Скажу вам одне слово – КЕШ. Готівка. Бабці. Готівка.
Люди займаються корупцією, щоб отримувати гроші. Якщо гроші отримувати стане складно – корупція поменшає. Автоматично.
Уявіть собі, що ви корупціонер і у вас є друг мер чи міністр. У вас є якась КПшка чи держпідприємство. Ви проводите якийсь там тендер на ремонт метра чи ще чогось. Наприклад, на мільярд гривень. І вирішили ви, наприклад, вкрасти третину, тобто триста мільйонів гривень. Звичайно, підряди на тендерах ви віддаєте на свої фірми-прокладки. З цим проблема немає, у вас є друг мер. Але показати на тих фірмах прибутку на 300 лямів ви не можете.
По-перше, треба буде сплатити податки.
По-друге, така маржинальність приверне увагу, бо будуть питання, чому ваша держконтора закуповує так дорого. Будувати довгі ланцюжки підприємств, де залишати менші суми дуже складно і дорого, потрібні будуть десятки або навіть сотні підприємств. У вас просто не буде стільки знайомих та далеких родичів, щоб на них усе це зареєструвати та вкрасти свої сотні мільйонів гривень.
Тому роблять простіше. Гроші з фірми посередника після «перемоги» у тендері кидають на так звані «ями». Або «скручування». Загалом це частина конвертаційних центрів (конвертів), які використовуються корупціонерами для обнала (отримання готівки, без якої вся ця корупція не має сенсу). Загалом конверти ще багато чого можуть робити, але це тема для окремих постів.
Пояснюю. Спочатку словник:
Податкова яма – це фірма, послуги якої використовують інші платники податків отримання податкової вигоди як ухилення від сплати податків.
«Скрутки ПДВ» – це сленгове словосполучення, що означає – неправомірне формування витрат платника податків, внаслідок яких платник має право на штучний податковий кредит, що автоматично призводить до зменшення зобов'язання з ПДВ.
Конвертаційний центр – штука трохи складніша. Це злочинна група, метою якої є надання послуг із конвертації та перерахування коштів у тіньовий сектор економіки, легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом, а також надання послуг із ухилення від сплати податків до бюджету.
Завдання корупціонера ось у чому.
Вам треба максимізувати реальний прибуток, а не бухгалтерський. Відповідно, треба не сплатити всі можливі податки. Вам треба «вкрасти» ПДВ, податок на прибуток підприємства та податок на виплату дивідендів. Тобто треба докупити податковий кредит з ПДВ, щоб не сплатити ПДВ (так зване скручування) і отримати купу готівки (обготів). Для того, щоб не сплатити прибуток вам треба збільшити витрати. Тому в кращому разі це кілька платежів з вашої фірми на фірми схематичні, які постачають вам неіснуючі товари/послуги з ПДВ.
Складно і я вже втратив вас? Поясню простіше.
На практиці це працює так: ви підписуєте платіж у банку на фірму схемачів, вам за це прилітає намальований ПДВ та приїжджає кеш.
Як це працює дещо докладніше? Ви берете фіктивно щось купуєте у цих «ям», бажано щось схоже на те, що вам треба купити для того, щоб виконати замовлення за тендером. У "ями" нічого з того фізично немає, але це не важливо, вони всі намалюють. І за документами до вас поїде фарба чи металоконструкції. Далі ви перераховуєте їм гроші, а вони вам приносять бабки у валізах.
У гривні, іноді у валюті, дуже швидко. Наступного дня, якщо сума не велика, або за тиждень два, якщо йдеться про десятки чи сотні мільйонів гривень. Все, мішн компліт, ви вкрали гроші. Вони у вас фізично, можете перерахувати. Ви можете вкрасти з мільярда десять мільйонів, можете сто, триста, можете вкрасти весь мільярд (мінус відсоток, який ви сплатите схемникам). Це вже залежить від вас. А система конвертів перетравить будь-яку суму.
Так працюють майже всі махінації на тендерах, без ям такі масштабні розкрадання неможливі, бо будувати таку інфраструктуру самостійно, коли ти простий голова метро, і фірми-посередники записуєш уже на балерин та двоюрідних сестер, складно. Сестри закінчаться, а потрібні ще менеджери, щоб цим усім управляти. А так існує сервіс, який дозволяє вкрасти та вивести будь-яку суму, яку ви ризикнете розпиляти.
Окей проблема в ямах. Чи може їх складно помітити? Ні, взагалі не складно. Важко їх не помічати. Фірма ТОВ «РІНВЕЛ», яку використовував київський метрополітен як скручування, мала судові провадження від податкової, як частину конвертаційного центру. Тобто податківці знали про її існування. Знали що це скручування. А гроші через фірму все одно пройшли.
Подайте скажете ви. У нашій країні Податкова ліпить ознаки ризиковості навіть добропорядним підприємствам. Існує система автоматичного блокування податкових накладних, під яку знову ж таки потрапляють навіть чесні бізнеси.
Весь інтернет забитий скаргами бізнесів на блокування. Загалом податкова може зупинити будь-яке підприємство, навіть абсолютно біле та чисте. Як же існують ями, які прокачують десятки мільярдів гривень із усіх державних тендерів і не лише з них? Там же вся фікція, нічого вони метрополітену не постачали, там вся фірма – директор, бухгалтер та три столи. Але на неї впало 30 000 000 гривень. Які вже за тиждень отримав голова київського метрополітену, який почав там їх якось розпихати по родичах та купувати їм квартири, дачу у Козині та тачки.
Голова київського метрополітену не один такий. Він знав, до кого звернутися. І міг вибирати із великої кількості операторів. І щодня так обирають сотні таких самих корупціонерів, хто їм у кеш конвертне натендероване.
Тому всі всі всі знали.
І в Податковій про конверти та ями знають. Не взагалі знають, а про конкретні. І про цю конкретну знали, навіть рішення суду є. Загалом існування ям зараз можливе ТІЛЬКИ за участю людей у податковій на якомусь рівні. Чим більший конверт – тим більший рівень чиновника у податковій, який це кришує. І все це стікається у вигляді бабла на саму вершину. Ями платять якусь суму за місяць і продовжують існувати. Податківці постійно шукають ями, бо скільки знайдеш стільки та обійдеш. М – мотивація.
Знаєте, чому на систему блокування податкових накладних скаржиться лише білий бізнес, а фіктори спокійно працюють? Тому що система блокування податкових накладних ЗАГАЛЬНО не спрямована на боротьбу з фікторами та скрутками. Тільки на контроль, бо охороняєш, те й маєш.
Блокування податкових накладних потрібно ТІЛЬКИ для того, щоб блокувати БІЛИЙ БІЗНЕС та викачувати з нього гроші, заморожуючи їх блокуванням ПДВ. Ми ж коли зробили легендарне «автоповернення ПДВ», то це не означало, що податківці почали менше красти чи збори з ПДВ якось зросли. Просто раніше крали, і касовий розрив із ПДВ призводив до неповернення ПДВ експортерам. А тепер крадуть ПДВ, касовий розрив із ПДВ падає на заблокований у накладних внутрішній ПДВ білих підприємств. При цьому західні партнери дуже щасливі, адже на корупцію повернення ПДВ під час експорту наразі ніхто не ниє. Усі задоволені, ситі у них еэээ… обличчя. Ну, крім бізнесу.
Бізнес просто через податкову кредитує бюджет та оплачує схематози податківців, а податківці звітують про результати роботи. Ось дивіться скільки ми накинули, ми ж хороші, не треба нас чіпати і не треба питати у нас, як там існують ями. Проблема є так, але ми з нею боремося. Чогось поки що не виходить, але я і моя молода команда щось робимо.
Висновок.
Політична відповідальність, навіть за умов існування Прозоро, справа не швидка. А іноді взагалі не настає. Я вже не говорю про кримінальну. Кернес геть мертвий мером був, тут перед Богом відповідальність настала першою, ніж політична.
Тим не менш, є простий спосіб зламати махінації на тендерах. Просто йти за грошима і не давати їх виводити. Для цього треба зрозуміти, що звільнення та арешти корумпованих податківців це не окремі випадки, як нам розповідають, а системна проблема. Системна, бо ловлять лише окремих, а треба змінити всіх.
Системна тому, що після кожного розслідування журналістів про схеми на тендерах, керівництво Податкової мають викликати до Податкового комітету та ставити запитання – хто всі ці мільйони і навіть мільярди пропустив, чому і скільки за це отримав. Але це будуть ті ж бджоли проти меду, бо керівництво Податкового комітету керівництво Податкової й призначило.
Тому треба перезавантажувати податкову, бо вони є частиною системи махінацій. Без податкової друг Кличка не зміг би спиляти сотні мільйонів собі в кишеню на тендерах. І решта мерів би не змогли. І багато держкомпаній з усіма міністрами не змогли б. Все величезна система крадіжки на тендерах задихнулася б без зручного інструменту.
І податкової для цієї роботи не потрібні НАБУ, БЕБ (навіть якби він функціонував) чи якісь інші правоохоронні органи. Усі інструменти податкова вже має. Білий бізнес це відчуває. Якщо податківці хочуть комусь заборонити працювати – це швидко. Проблема над інструментах та інших органах. Проблема у податковій.
Її й треба міняти.
