Українські соціологи переконують, що десь є люди, які дивляться на телемарафон “Єдині новини” і навіть йому довіряють. Щоправда, станом на лютий 2024-го таких було майже вдвічі менше, ніж у травні 2022-го.
Відповідно, зараз громадський запит на припинення телемарафону надзвичайно високий. Але найближчим часом цього не станеться, зазначає "Українська правда".
Представники олігархічних груп, які на початку великої війни пожертвували своїми інформаційними ресурсами для благородної мети – забезпечення цілодобового інформування суспільства просто не хочуть виводити телеканали з “Єдиних новин”.
Адже на Банковій це трактуватимуть як політичний жест. А ніхто з олігархів не готовий до відкритої боротьби з владою, яка найбільше зацікавлена у продовженні телемарафону.
Саме політичному керівництву держави не вигідно зупиняти цей медійний механізм. Існуванням телемарафону влада забезпечує собі стабільну інформаційну підтримку та мінімізує будь-які прояви політичної конкуренції.
Офіс президента має можливість безпосередньо чи опосередковано впливати на інформаційну політику “Єдиних новин”, над створенням яких працюють телеканали Суспільне, “Рада”, об'єднані ICTV та СТБ, “1+1”, “Ми – Україна”, “Інтер”. Цей контроль проявляється в обмеженні тем та блокуванні “неугодних” спікерів в ефірах. Аналізуючи контент “Єдиних новин”, можна дійти невтішного висновку, що телемарафон є рупором ОП.
"Єдині новини" фактично перетворилися на телевізійний холдинг Офісу президента. Ще й абсолютно безкоштовно – за гроші олігархів та платників податків.
У видання “Українська правда” дізнавалися, як зараз працює телемарафон, хто контролює його роботу та чому влада не хоче відмовлятися від цього інформаційного інструменту.
Телемарафон без Ткаченка та Тимошенко
На початку існування “єдиний марафон” мав двох опікунів від влади.
Від уряду його менеджерив колишній гендиректор медіахолдингу "1+1" та вже колишній міністр культури Олександр Ткаченко. На початку повномасштабного російського вторгнення телемарафон мав стати частиною інформаційної політики країни, тому участь Ткаченка була цілком логічною.
В Офісі президента головним марафонцем був тодішній заступник Андрія Єрмака Кирило Тимошенко.
Як писала "Українська правда" влітку 2022 року, заступник голови ВП впливав на редакційну роботу телемарафону через Владислава Матяша. До повномасштабного російського вторгнення вони разом перезапускали парламентський телеканал Рада.
Ще раніше Матяш брав участь у проектах агентства Тимошенко GoodMedia та до введення санкцій РНБО працював у медіахолдингу Віктора Медведчука “112 Україна”.
Ткаченко особисто щотижня проводив наради із керівниками телеканалів, під час яких обговорювали контент-план телемарафону. А Тимошенко відповідала за просування потрібних Офісу президента тем і координацію виробництва контенту взагалі.
Обидва чиновники були глибоко залучені до життя “марафону”. Тому після звільнення і Ткаченка, і Тимошенко в історії Єдиних новин розпочався принципово новий етап.
З одного боку, без постійного контролю канали відчули більшу свободу, з іншого – почалася якась інформаційна “махновщина”.
“Зараз там усе у напіванархічному стані. Якась мінімальна координація між телеканалами є. Але такого, як було за Ткаченка, коли на нарадах обговорювали конкретні теми, на яких варто акцентувати увагу, немає”, – розповідає УП на умовах анонімності один із членів президентської команди.
Співрозмовники УП, пов'язані зі створенням телемарафону, згадують, що Ткаченко систематично заганяв різні медіагрупи у єдину інформаційну рамку. Тепер виконуючий обов'язки міністра культури Ростислав Карандєєв від роботи телемарафону намагається триматися подалі.
У ВП так само не знайшлося однієї людини, яка б перехопила після Тимошенко вплив на медіасферу.
“Наразі на Банковій все досить хаотично. Багато чого на себе перейняла Даша Заривна, яка начебто відповідає за медійку лише Єрмака, але її вплив поширився на весь Офіс. З іншого боку, є Діма Литвин. Він пише тексти президенту, але водночас дає йому медіаради. Ще є Подоляк. Але він все більше закривається у своєму кабінеті і лише включається до ефірів”, – розповідає УП один із найвпливовіших членів команди Володимира Зеленського.
Телемарафон займається ще й Наталя Ларіончева, яка довгий час працює в інформаційному директораті ВП.
Раніше вона займалася підготовкою до ефірів спікерів Офісу президента, а коли команда Єрмака зайшла на телеканал Ми – Україна, стала неформальним куратором цього медіаактиву. Тому від початку роботи ефірні слоти каналу відпрацьовують саме необхідні Банкові наративи.
“Одним словом – усі стратеги! Усі дуже важливі люди, але якщо щось профакапили, то ніхто не хоче відповідати”, – додає співрозмовник.
Як зараз працює телемарафон
Тим часом запроваджені ще Ткаченком координаційні наради “єдиних новин” тривають донині.
Зазвичай раз на тиждень відбуваються зустрічі керівників медіагруп. На них присутні голова правління НОТУ Микола Чернотицький, генеральний директор StarLightMedia Олександр Богуцький, генеральний директор “1+1 media” Ярослав Пахольчук, генеральний продюсер “Ми – Україна” Юрій Сугак, член наглядової ради “Інтера” Сергій Созановський.
Парламентський телеканал “Рада” презентують головний редактор інформаційного мовлення Наталія Яструбенко та продюсер Людмила Писанко.
Періодично приєднуються представники Міністерства культури та інформаційної політики. Роль модератора виконує Владислав Матяш.
Але тепер ці зустрічі не схожі на великі наради. Співрозмовники УП серед присутніх на планерках розповідають, що зараз тривають 10-15 хвилин. На них швидко обговорюють висвітлення подій, створення спецпроектів, відрядження кореспондентів на фронт чи за кордон. Зрідка йдеться про щось цікаве, наприклад, про фінансові питання.
Орієнтовно раз на квартал керівники телеканалів спілкуються із представниками влади, зокрема із президентом Володимиром Зеленським.
На таких зустрічах обговорюють ситуацію на фронті та загалом у державі. За словами учасників розмов, ця комунікація відбувається для того, щоб краще розуміти реальний контекст подій.
Співрозмовники УП з-поміж присутніх на зустрічах керівників телевізійних холдингів під запис стверджують, що не отримують від влади вказівок щодо тих чи гостей.
“Наше завдання – показувати все відповідно до стандартів. Ми розуміємо всі військові обмеження. Нам важливо зберігати баланс між владою та опозицією”, – зазначає у коментарі УП голова правління НОТУ Микола Чернотицький.
Заперечує наявність зовнішніх впливів на редакційну політику та гендиректор StarLightMedia Олександр Богуцький.
“Щодо вказівок – це не до нас. Наші новини мають імена. Це – Олена Фроляк та Володимир Павлюк. Вони у журналістиці багато років. Їм не потрібні жодні вказівки”, – запевняє він у розмові з УП.
Співрозмовники УП з медіаменеджерів переконують, що класичної цензури в телемарафоні немає. Але якщо "темники" назвати "інформаційними рамками", а "чорні списки" перейменувати на "стоп-листи", то їх суть від цього не зміниться.
Голова ГО “Детектор медіа” Наталія Лігачова розповіла УП, що більшість телеканалів, за винятком Громадського, не дотримуються балансу у поданні політичних сил.
За даними моніторингу "Детектора медіа", у першому кварталі 2024-го року представники опозиційних політсил з'являлися в ефірі телемарафону значно рідше, ніж народні депутати з правлячої фракції "Слуга народу".
Наприклад, члени фракції “Голос” включалися до телемарафону 43 рази – зазвичай в ефіри Громадського, найрідше – “Ради”, жодного разу – “Інтера”.
А депутати “Європейської солідарності” з'являлися у “Єдиних новинах” 26 разів і лише у слотах Громадського.
Натомість "слуги народу" в ефіри телемарафону включалися 262 рази. І на відміну від представників опозиційних фракцій їх запрошували всі телеканали.
Співрозмовники УП переконують у відсутності впливу влади, але аналіз контенту телеканалів, які працюють у Єдиних новинах, свідчить про протилежне.
Очевидно, що останнім часом щоденного та оперативного контролю за всім контентом з боку Офісу президента немає, але стратегічну інформаційну рамку все одно задає Банкова.
Тому глядач може побачити пророцтва ворожок в ефірі “1+1”, а от Петра Порошенка під час слоту “Ми – Україна” навряд чи.
Страх протесту. Чому олігархи не виводять канали з "Єдиних новин"
До речі, про ворожки. Їхня поява в ефірах, як і поява суто шоу-бізнесової публіки на колись дуже серйозних “Єдиних новинах”, має просте пояснення. У такий спосіб намагаються підняти низькі рейтинги телемарафону.
З кожним місяцем дедалі менше глядачів дивиться “марафон”, а ще менше – йому довіряють.
“Після початку вторгнення майже 80% українців довіряли телемарафону. Це травень 2022 року. Згідно з останнім опитуванням, проведеним у першій половині лютого 2024 року, таких було близько 36%. Вперше за два роки зафіксовано більше за тих, хто не довіряє – 47%. Тобто ми бачимо перехід із переважної довіри до недовіри”, – розповідає виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.
За його словами, це обумовлено загальною тенденцією зростання недовіри до різних державних інституцій.
“Загалом ситуація у суспільстві складна. Вона відбивається, зокрема, на наростанні критики до влади. Відповідно позначається і таких речах, які асоціюються з владою. Марафон асоціюється із нею, тому викликає велику критику”, – додає виконавчий директор КМІС.
Ця нова реальність б'є не лише за владою, а й за впливовістю брендів великих каналів. Звідси виникає логічне питання – а чому телеканали, більшість із яких є головними продуктами олігархічних холдингів, досі грають у гру під назвою “Єдині новини”?
З моменту об'єднання провідних каналів у марафон представники великого бізнесу втратили абсолютний вплив на свої інформаційні ресурси, а з ним та можливості повноцінно просувати особисті інтереси.
“Зараз олігархи через відсутність політики та перспективи проведення виборів погодилися віддати свої інформаційні активи до загального котелу. Як тільки формат марафону перестане бути компромісом для олігархічних груп, як тільки розпочнуться якісь виборчі процеси, комерційні канали швидко повернуться до традиційної роботи”, – пояснює голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Частково марафон існує через фінансовий аспект. Обсяг українського рекламного ринку з початку великої війни суттєво скоротився. А бюджетне фінансування марафону є нехай, але фінансовою допомогою.
Хоча для продовження роботи у спільному форматі більше послужила політична інерція. Ніхто з власників каналів не хоче бути першим, хто вийде з “Єдиних новин”, адже це неминуче буде трактовано, якщо не як протест, то як політичний жест.
Поки головні медіаресурси працюють "єдиним фронтом", доти їх власники можуть сподіватися, що це сприйматиметься владою як лояльність та готовність до спільної роботи.
Інформаційні бюджетники. Навіщо владі телемарафон
Проте головною причиною існування телемарафону наразі є те, що у цьому форматі зацікавлене політичне керівництво держави.
Саме тому, за інформацією джерел УП, згортання Єдиних новин найближчим часом не планується. Владі не вигідно втрачати подібний медійний інструмент.
Хоч би хто ставився до марафону, але він дає можливість утримувати інформаційне поле в більш-менш керованому стані. Для влади та країни загалом така опція є дуже важливою в умовах військової та інформаційної агресії.
Єдина проблема в тому, що первинний шляхетний порив телевізійних холдингів об'єднатися, щоб спільними зусиллями протистояти російській пропаганді, медійна влада трактувала частково як шанс сколотити власний медіахолдинг. До того ж, абсолютно безкоштовно.
Наразі продовженням телемарафону ВП не так захищає країну, скільки забезпечує собі стабільну та комфортну медійну підтримку. Зокрема, від олігархічних холдингів. Раніше такі послуги або коштували багато грошей або вимагали політичного союзництва.
Наразі влада використовує цей медіаресурс просто тому, що може собі це дозволити.
Критика влади, як і справжній політичний плюралізм у марафоні, значно обмежені. Часто телекомпанії нехтують балансом думок, віддаючи перевагу в ефірах єдино спікерам від влади.
Бажання влади максимально урізати політичний вплив опозиції підтверджує і відключення з цифрового ефіру навесні 2022 року телеканалів “Прямий” та “5 канал”, які відносяться до умовного медіапулу Петра Порошенка, та “Еспресо”, який ґрунтувався і досі частково належить родині депутата. Євросолідарності” Миколи Княжицького.
“Еспресо” у коментарі УП окремо наполягає, що до “пулу Порошенка” канал не входив і не входить, хоча інформаційна політика згаданих медіа ведеться майже синхронно.
І, треба визнати, канали з пулу Порошенка платять владі тією ж медійною монетою: їх неможливо назвати стриманою, конструктивною або хоча б збалансованою.
***
Головним наслідком існування телемарафону є навіть можливість ОП направляти роботу “старих” холдингів.
Можливо, найважливіше, що вдалося медійній команді влади – це досить вдала спроба створити та розкрутити власну медіагрупу, яка до того ж відкрито утримується виключно за рахунок коштів держбюджету.
До цієї владної групи, крім “Єдиних новин”, слід зарахувати відразу кілька ресурсів. По-перше, ребрендований парламентський телеканал "Рада", а разом з ним канали "Дом" та "Freedom". Саме ці ресурси були точкою входу влади на медіаринок і використовуються, наприклад, для розподілу державних коштів на серіали та кіно.
Вже під час великої війни на уламках медіаімперії Ріната Ахметова створено канал “Ми – Україна”. Ним спочатку управляли люди, яких вважали афілійованими з Банкової. Блискавичне потрапляння каналу до телемарафону та отримання бюджетного фінансування зняли будь-які сумніви.
Наразі на потужностях цього активу розгортається запуск другого каналу “Ми – Україна. Плюс”. Частиною проектів на ньому керує автор та актор Студії "Квартал-95" Володимир Мартинець.
Не важко здогадатися, у чиїх інтересах працюватиме новий ресурс.
Сюди варто додати ще й величезну державну інформаційну агенцію “Укрінформ”. На нього нещодавно зайшла "офісна" команда керівників і вже встигла оголосити про "нові правила" роботи, які підозріло нагадують стару добру цензуру.
Все згадане разом виглядає як сформований провладний медіахолдинг. МХ, який здатний вирішувати складні інформаційні завдання та не коштувати замовникам жодних власних грошей.
