Як можна зробити так, щоб Україна вийшла з “тіні” віртуальних активів та створила правила для їхнього управління?

У сучасній епосі бізнес і звичайні громадяни активно користуються віртуальними активами, як і звичними технологічними досягненнями XXI століття, наприклад, гугл-диском чи ксероксом.

За даними провідної аналітичної блокчейн-компанії Chainalysis , Україна у 2022 році посіла третю сходинку зі 146 країн у рейтингу глобального індексу використання цифрових активів. За неофіційними даними, обіг цього ринку загалом становить сотні мільйонів гривень щодня.

Незважаючи на стрімкий розвиток, віртуальні активи найчастіше звертаються до «сірої» чи взагалі «чорної» зони. За даними дослідження Ukraine Economic Outlook, з 2016 року Україна втратила 48,8 млрд дол. прямих доходів населення та компаній та 10,4 млрд дол. податкових надходжень через відсутність регулювання криптоактивів. Частина бізнесу навіть за умов війни не зацікавлена ​​легально працювати та розвивати українську економіку.

Мережі юридично неконтрольованих криптообмінників продовжують працювати. Вони забезпечують операції peer to peer, дозволяючи виводити кошти в неконтрольований тіньовий обіг (у тому числі з територій, що тимчасово окуповані Росією).

У контексті російського вторгнення легалізація цифрових засобів стала ще актуальнішою — чи варто згадувати про надходження іноземних донатів у криптовалюті на фінансування ЗСУ? За даними віце-прем'єр-міністра, міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова, за понад три тижні війни «криптофонд України зібрав понад 54 млн дол. у криптоактивах».

Використання по-чорному

Поряд із «сірим» застосуванням віртуальних активів існує і «чорне». Цифрові активи у світі дедалі більше використовуються як підтвердження майнових правий і розрахунків у злочинної діяльності, зокрема у операціях із єдиною метою легалізації і відмивання доходів. І Україна у цьому питанні не виняток.

Наприклад, функціонують шахрайські інтернет-ресурси, які переводять «брудні» токени на підконтрольні правопорушникам банківські рахунки. Більше того, все частіше злочинці використовують інтернет-магазини та месенджери для продажу своїх товарів (зокрема наркотичних препаратів) та послуг, отримуючи кошти на гаманці віртуальних активів. Останні використовуються у шахрайських схемах «зборів» на ЗСУ, а також щоб приховувати фінансову звітність, уникати оподаткування, нелегально виводити кошти за кордон та купувати нерухомість в обхід санкцій.

У darknet/darkweb злочинці та інші заінтересовані особи фактично створили світовий маркет, на якому можна придбати будь-який незаконний товар чи послугу — від ключа доступу до системи управління критичним підприємством до персональних даних військових.

Деякі можливі схеми хабарів дуже точно відображають цифровий контекст, де ми живемо. Віртуальні активи — це не лише електронні гроші, а й права на користування, наприклад, дорогими обліковими обліковими записами в онлайн-іграх (типу World of Tanks або StarCraft). Загалом злочинці можуть отримувати хабар у вигляді будь-якого нематеріального подарунка, користування яким несе корупціонеру добробут та матеріальну стабільність (незаконні насправді).

Під софіти

Фактична хаотичність у регулюванні віртуальних активів – для злочинців як повітря. Правове поле досі проблемне. Скажу чіткіше: правил гри немає.

Першим кроком для їхнього встановлення став Закон України «Про віртуальні активи», підписаний президентом України 15 березня 2022 року. Нагадаю для тих, хто не стежив: документ уперше визначив віртуальний актив як нематеріальне благо, яке є об'єктом громадянських прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. "Крипта" стала цифровою річчю (у розумінні статті 179-1 Цивільного кодексу України). Напрошується логічний висновок, що цифровий актив визнали видом майна, завдяки чому він може бути предметом злочину, передбаченого статтею 209 КК України (Легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом).

Але в цій сфері, як то кажуть, sky is the limit. Станом на кінець листопада 2023 року ЗУ «Про віртуальні активи» не працює. Він набуде чинності лише з прийняттям ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій із віртуальними активами» та низки інших документів.

Наступним кроком у розвитку обороту цифрових активів став підтриманий Мінцифрою проект закону №10225-1 про оборот віртуальних активів, зареєстрований нещодавно, 17 листопада. Серед іншого документ визначає правовий статус таких активів та передбачає прості податкові умови для бізнесу, що працює у відповідній сфері.

Оскільки віртуальні активи в майбутньому отримають юридичний статус, будуть легалізовані й ті сфери їхнього обороту, які вже сьогодні активно функціонують в Україні, але не підконтрольні державі. Зокрема, іноземні та українські криптобіржі зможуть легально працювати та сплачувати податки. Банки відкриватимуть рахунки для криптокомпаній, а українці декларуватимуть свої віртуальні доходи.

АРМА: підкорити віртуальне

Саме в такому контексті АРМА, взаємодіючи з правоохоронцями та постачальниками віртуальних послуг (криптовалютними біржами), виявляє та розшукує токени, на які може бути накладений арешт.

Цього року Агентство інтенсифікувало співпрацю з найбільшими біржами світу у сфері обміну інформацією у рамках кримінальних проваджень на запити правоохоронних органів. Така кооперація дозволяє АРМА встановлювати факти існування цифрових та віртуальних активів у фігурантів. З другої половини 2022 року і до середини листопада 2023 року фахівці Агентства виявили та розшукали віртуальні грошові активи на орієнтовну суму понад 8 млн грн (в еквіваленті). За той самий період орган направив на адреси бірж 24 запити.

Наступний крок — це прийняття первинної законодавчої основи для управління заарештованими віртуальними активами. Під час зустрічі в АРМА, що відбулася 18 жовтня 2023 року, сторони домовилися напрацювати загальний механізм передачі цифрових активів до управління АРМА. Документ має врегулювати питання управлінських ризиків та збереження вартості волатильних криптоактивів (Bitcoin та інших). Це особливий інтерес у рамках повноваження Агентства зберігати економічну цінність заарештованих активів.

Додам, що учасники цієї наради домовилися про координацію спільних дій у сфері конфіскації віртуальних активів, заблокованих у країнах ЄС у рамках санкційного механізму.

Зараз АРМА та всі інші зацікавлені органи шукають відповіді на запитання:

— чи можна передавати віртуальні активи в управління?

— якщо так, то хто зможе керувати такими активами?

- Як саме держава може отримати дохід від менеджменту цифрових активів?

Відповівши на ці запитання, Агентство зможе керувати не лише електронними грошовими активами/токенами, але й іншими нематеріальними благами (наприклад, обліковими записами в Twitch або YouTube, «прокачаними» персонажами в комп'ютерних іграх або цифровою нерухомістю та землею у метавсесвіті).

Підсумовуючи Україні необхідно терміново завершити написання правил гри для віртуальних активів. Це вигідно не лише для державного бюджету, який отримуватиме надходження від управління різними токенами та некласифікованими віртуальними активами, а й для безпеки та міжнародного іміджу країни. Зрештою, чому б Україні не стати першою в Європі державою, яка імплементувала європейські норми регулювання віртуальних активів MiCA?