Як на закупівлях дронів для ЗСУ за державні кошти, вкрали 600 млн грн і до чого тут Мінцифри та Держспецзв'язку

У мережі можна знайти десятки відео та фото, на яких голова Мінцифри Михайло Федоров та колишній голова Держспецзв'язку Юрій Щиголь хвалиться передачею дронів ЗСУ. Autel.

Саме на закупівлях цих дронів держава, за підрахунками hromadської, втратила близько 600 мільйонів гривень, розповідає, як це сталося.

Ціни — вдвічі вищі за ринкові

Компанія "Кріон-М", за даними YouControl, має статутний капітал - 765 гривень. Спеціалізується на торгівлі меблями, килимами, лампами тощо. А офіс розташований у приватному секторі на околицях Кривого Рогу.

Керівник та бенефіціар компанії — такий собі 43-річний Максим Сажнєв.

Але несподівано минулого року «Кріон-М» почав продавати дрони Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації. трансформації проекту «Армія дронів».

Лише з липня 2023 року «Кріон-М» продав державі майже 3900 безпілотників. Приблизно за півтора мільярда гривень.

Спочатку один дрон, куплений у «Кріон-М», обходився Держспецзв'язку майже 500 тисяч гривень, хоча тоді цю ж модель можна було купити вдвічі дешевше (про це трохи пізніше).

Втім, захмарні ціни «Кріон-М» не завадили Держспецзв'язку укласти з ним два контракти. За першим, підписаним у травні 2023-го, компанія поставила 1074 дрони.

Тим часом, у липні 2023 року уряд прийняв постанову, яка дозволила виробникам закладати в контракти з державою до 25% прибутку. Крім того, що «Кріон-М» — не виробник, є ще нюанс: ці 25% прибутку мали закладати від собівартості дронів. А націнки всіх учасників цього ланцюжка постачання явно перевищують 25%.

Можливо, хтось запідозрив щось недобре, або ж у Держспецзв'язку вирішили хоч якось приховати завищені ціни та підігнати цифри під ухвалу про 25%.

Однак є факт: за першим контрактом «Кріон-М» поставив 1074 дрони втридорога, а пізніше поставив ще 402 безпілотники за зниженими цінами. Допоставка відбулася за додатковою угодою, укладеною у лютому 2024 року. Тому середня ціна за контрактом з 498 071 грн. за дрон впала до 359 631 грн.

У рамках другого контракту поставили 1488 безпілотників за повною вартістю, а згодом додали 488 штук за зниженою ціною. Тому середня вартість опустилася із 494 029 до 393 576 гривень. Ця доставка відбулася за додатковою угодою, укладеною у листопаді 2023 року.

Але де «Кріон-М» дістав дрони за зниженою вартістю і якою вона була — невідомо.

Від якої ціни «Кріон-М» ми не відштовхувалися — близько 500 тисяч гривень спочатку або 359 тисяч і 393 тисячі потім з урахуванням знижених цін — це все одно багато.

У компанії пояснювали, що ціни такі, зокрема, через комплектування: разом із дроном та батареєю до комплекту входила ще одна додаткова батарея (зазначимо, що в роздріб такі батареї продають приблизно за 15 тисяч гривень).

Волонтерський «Фонд Сергія Притули» у червні 2023 року купував такі дрони у комплекті з однією батареєю за 280 тисяч гривень. У серпні — лише за 212 тисяч за штуку.

Навіть державні установи у 2023 році купували ті ж Autel значно дешевше. Житомирська міська рада – за ціною 287 тисяч за штуку. Одне із Львівських комунальних підприємств – за 269 тисяч гривень. Чи не 359 тисяч, як після зниження ціни у «Кріон-М», і тим більше не 500 тисяч, як було спочатку.

Вишенька на торті — українська компанія Flytechnology, яка безпосередньо співпрацює з виробником Autel, восени 2023 року сама пропонувала Держспецзв'язку оптові партії тих самих дронів по 212,5 тисяч гривень за штуку. ними чомусь не уклали.

Українська компанія Flytechnology сама пропонувала Держспецзв'язку оптові партії тих же дронів по 212,5 тисяч гривень за штуку

Можна ще довго порівнювати ціни «Кріон-М» із ринковими, але суть проста.

Беремо фінальні ціни, які компанія знизила до постачання дронів. Порівнюватимемо із пропозицією Flytechnology — 212,5 тисячі за дрон. Зверху докинемо вартість додаткової батареї – 15 тисяч гривень.

Виходить, що на контракті, підписаному у травні 2023-го між Держспецзв'язком та «Кріон-М», «наварили» близько 195 мільйонів гривень, а на контракті, підписаному у серпні 2023-го, ще близько 398 мільйонів.

На ці майже 600 мільйонів гривень можна було б купити ще 2600 таких Autel із додатковою батареєю до кожного Або 2000 пікапів для ЗСУ.

Німецька компанія з українським корінням

Не менш цікавими є ланцюжки поставок цих дронів Autel, адже одним «Кріон-М» тут не обійшлося. Безпілотники, продані державі за завищеною вартістю, українська ТОВ купувала у європейських компаній — польську UMO та німецьку Danator.

Польська UMO вже давно працює на ринку озброєнь. Але по-справжньому почала заробляти під час повномасштабного вторгнення росії в Україну.

28 вересня 2023 року «Кріон-М» купив у поляків 912 дронів Autel майже за 447 мільйонів гривень.

Для порівняння: офіційний європейський дистриб'ютор компанії Autel у вересні 2023 року продавав ті ж дрони за 280,5 тисяч гривень. До того ж це роздрібні ціни, які зазвичай дещо вищі, ніж оптові.

Ми намагалися зв'язатися з представниками компанії UMO, щоб дізнатися, звідки, власне, взялася різниця у 200 тисяч гривень. На наші запити вони не відповіли. Водночас у «Кріон-М», який купував дрони у поляків, стверджують, що ті не розкрили їм ані ланцюжків постачання, ані первинної собівартості товару.

А ось друга компанія, у якої «Кріон-М» купував дрони — німецький Danator — заслуговує на особливу увагу, бо німецької там не так вже й багато. Фірма зареєстрована у 2023 році в невеликому німецькому містечку Кірхбер. і керує компанією досі.

До 2020 року Величук працював на державному підприємстві «Спецтехноекспорт», яке спеціалізується на експорті та імпорті товарів оборонно-промислового комплексу. А раніше був співробітником Київської прокуратури. Ще раніше щонайменше з 2010 року працював у Міністерстві внутрішніх справ.

"Кріон-М" купував дрони у компанії Сергія Величука за вже завищеною вартістю. Так, у липні 2023 року там купили 532 дрони за 6 мільйонів 240 тисяч євро. Тобто 11730 євро за штуку, а це за тодішнім курсом близько 487 тисяч гривень.

«Фонд Притули», нагадаємо, наступного місяця після цього постачання, у серпні 2023-го, купував такі ж дрони за 212 тисяч. Більш як удвічі дешевше.

То чому українсько-німецька компанія мала такі ціни?

«Що я вам називатиму? Що це за дитячий садок?» — відповів Величук на наше прохання назвати ціну, за якою Danator купував дрони.

За словами бізнесмена, його дрони мають якусь спеціальну прошивку, тож і дорогі. Мовляв, прошивка коштувала близько двох тисяч. Доларів чи євро — Величук не пригадує.

Здебільшого українські військові перепрошують собі Autel просто на коліні — і це безкоштовно. Але, можливо, Сергій Величук винайшов якусь передову технологію, якій просто немає аналогів.

Щоб розібратися з цим, ми знайшли дрон із тієї партії, яку Danator продав для «Кріон-М». Тут і маркування від "Армії дронів", і відповідний серійний номер.

Ми показали цей дрон технічному експерту «Фонду Притулки».

«Я не бачу, щоб із ним якісь маніпуляції проводили. Це стандартна заводська прошивка. Дрон на системі neutral. Зазвичай вони не модифіковані. Ціна в 2 тисячі доларів за прошивку одного дрона є надхмарною, і ми ніколи не стикалися з тим, щоб хтось за таку модифікацію просив таку суму грошей», - сказав експерт.

Загалом у липні 2023-го «Кріон-М» закупив у Danator для Держспецзв'язку не менше 1074 дронів Autel. Як ми знаємо, без спеціального програмного забезпечення. Партія коштувала 14 мільйонів 130 тисяч доларів, або 516,5 мільйона гривень.

Враховуючи те, що ціну на дрони завищено вдвічі, ймовірно, половина цих коштів осіла в німецькій компанії українця Сергія Величука або розділена між ним та іншими учасниками цього ланцюжка.

Дві сторони відповідальності

Голова Мінцифри Михайло Федоров стверджував, що Міноборони не справлялося із закупівлею дронів з початку повномасштабного вторгнення. Тому за справу взялося Мінцифри разом із Держспецзв'язку.

«Доводилося будувати флоу закупівлі дронів без тих, хто не хотів це робити», — говорив Федоров.

Тож політично Федоров та Щиголь відповідали за закупівлю безпілотників. Ось, наприклад, сертифікат кінцевого споживача на постачання дронів, які закупили за завищеною вартістю. Тут стоїть підпис тодішнього голови Держспецзв'язку Юрія Щиголя, але цього він у розмові з hromadською не згадав.

Крім того, Щиголь заявив, що взагалі не причетний до процедур закупівлі.

Це підтверджує і Михайло Федоров: «Держспецзв'язку закуповує всім Сил оборони. 95% дронів, які летять Росією, закупляло не Міноборони, а Держспецзв'язку».

Такої ж думки чинний голова Держспецзв'язку Юрій Мироненко.

"Для мене це очевидно: я відповідаю за все, що відбувається в нашій системі, у всіх департаментах, які є", - сказав чиновник.

20 листопада 2023 року його попередника Юрія Щиголя НАБУ запідозрило у заволодінні держкоштами на понад 62 мільйони гривень під час закупівлі програмного забезпечення. Тоді ж його звільнили з посади.

Цікаво, що лише за чотири дні до цього Михайло Федоров надіслав листа до НАБУ про завищення цін на закупівлі Autel. Тобто проблему в Мінцифри нібито помітили лише у листопаді — через місяці після постачання дронів на фронт, які, за даними hromadської, стартували ще у липні 2023 року.

Михайло Федоров каже, що сам дізнався про завищені ціни у вересні 2023-го, потім Мінцифри розпочало моніторинг, і саме за його підсумками було звернення до НАБУ.

«Ми почали отримувати сигнали від інших компаній ще у вересні, можливо, у серпні, про те, що можемо закуповувати за іншою ціною. Потім наприкінці вересня я отримав з фронту перші накладні за такою (завищеною) ціною.

Ми запросили ці контракти, запровадили моніторинг цін на ринку. У листопаді я написав листа в НАБУ про те, що з Autel були певні проблеми, тому просимо вас покращити чи поглибити моніторинг цих договорів», — сказав Федоров у коментарі hromadske.

За фактами завищень ціни на дрони, які Держспецзв'язку закупив у «Кріон-М», НАБУ таки відкрило кримінальне провадження. У січні 2024-го. Але досі ніхто жодної підозри не отримав.

Як так вийшло, що контракти із удвічі завищеними цінами взагалі підписали?

Поки що Юрій Щиголь знімає з себе відповідальність взагалі. Михайло Федоров каже, що не моніторив закупівлі з початку заснування проекту «Армія дронів», тобто близько півтора року. Хоча Мінцифри мав доступ до загальних обсягів контрактів і кількості закуплених дронів.

«Я не контролював ціни на дрони і те, які компанії їх продають. Наприклад, про компанію «Кріон-М» я дізнався вже за фактом — із накладних, які мені надсилали журналісти чи військові. Тому що особисто не моніторив електронну систему. У цьому полягала ідея, що ми — не закупник, а закуповику кажемо: «Дивіться, ми політично (і я особисто) беремо на себе відповідальність за проект, ви закуповуєте — і маємо робити це згідно із законом, прозоро. Щоб над вами був контроль, я всі договори в режимі реального часу передаю антикорупційним органам», — пояснив міністр.

За його словами, після історії з Autel у Мінцифри зробили висновки. Розраховують, що система має працювати інакше, бо у Держспецзв'язку новий керівник.

«Нас як авторів цього проекту не влаштовує, що ціни можуть відрізнятися. Репутація цього проекту має бути залізобетонна. ми збудували команду, яка тепер контролює кожен контракт», — зазначив міністр.

Завищенню цін на Autel, за його словами, зараз має оцінити слідство.

То що маємо у результаті? До мільйонних контрактів із закупівлі дронів допустили фірму, яка до цього торгувала килимами. Загальна сума завищень, які нам вдалося виявити, сягнула 593 мільйонів гривень. Навіть із урахуванням наявних додаткових угод.

Тим часом попит на постачання безпілотників дедалі більше зростає. 2024 року Кабмін виділив на «Армію дронів» 48 мільярдів гривень — на постачання через той самий Держспецзв'язок.

Чи могли кошти з цього величезного бюджету витратити не за призначенням в інших закупівлях?