До сьогодні я не коментував ситуацію навколо зупинення діяльності Укрнафтобуріння (УНБ). Але те, що відбувається з компанією за останні вісім місяців, а особливо – за ці два тижні, виходить за межі будь-якої норми.
Я досі причетний до діяльності УНБ як посадова особа JKX, одного з діючих акціонерів компанії. Разом із радниками ми спостерігаємо за ситуацією, яка складається навколо УНБ та намагаємось застерегти компанію від негативних подій чи їх наслідків. Але новий менеджмент УНБ з перших днів почав робити досить “цікаві” речі.
Перше, що зробили “мамчині управлінці” УНБ – це відклали реалізацію газу “до зими”, начебто ціни будуть вищими. Як результат – у підземних сховищах накопичено близько 240 млн. кубометрів газу. До речі, всі податки за газ (який на той момент ще не був здобутим) були сплачені передчасно за мого керівництва з огляду на ризики.
Так ось. Ціновий пік цього року пройдено у серпні-жовтні, поточні ціни на газ уже знизилися на 3000 – 4000 грн/тис м куб. Нескладно порахувати втрачений додатковий чистий прибуток у сумі понад півмільярда гривень, прямі втрати бюджету (ПДВ та податок на прибуток) – понад 250 мільйонів гривень.
Друге, що зробили нові керівники – це розділили команду УНБ на своїх та чужих, і звільнили всіх, хто працював у компанії понад три роки. Всупереч наявному рівню компетентності.
А нещодавно сталося те, що загалом ставить існування УНБ під велике питання. Всупереч чинному законодавству та здоровому глузду чинний менеджмент компанії зупинив видобуток 1 грудня 2023 року. Але для цього не було жодних юридичних підстав: зупинка могла статися не раніше анулювання Держгеослужбою спеціального дозволу на користування надрами №6349, тобто лише 4 грудня. За цей час керівництво компанії могло вжити заходів для поновлення дозволу, але ніхто нічого не зробив.
А ще ніхто нічого досі не може вдіяти з тим, що видобуток на Сахалінському родовищі падає. І це незважаючи на публічні обіцянки керівництва Укрнафти збільшити річний видобуток нафти на 14%. Вже на момент втрати ліцензії УНБ видобуває на 220 тис. куб. м менше газу, ніж ми. Поточна експлуатація свердловини родовища – це ознака чи розпачу нинішньої команди, чи кричущої профнепридатності. Спершу не можна глушити одну свердловину, а потім чекати від неї хоч якийсь дебіт. А замість ремонту іншої свердловини розтискати її та проводити заборонений тип технічної експлуатації. Якщо що, то в розетку пальці теж не можна.
У сухому залишку маємо те, що маємо: у тебе на рахунках 1,8 млрд гривень, а ти навіть не починаєш запланованих ще торік нових проектів (буріння свердловини 87, капітальний ремонт двох свердловин та відновлення пробуреної ще за радянських часів свердловини), у тебе заповнені сховища газом, твоя комерційна стратегія не працює, ти на додаток до всього втрачаєш право на видобуток. Ішов 6-й місяць “управління” з метою “недопущення або запобігання перериванню функціонування УНБ та/або ризику збою у постачанні природного газу”...
PS доки я працював як голова Правління УНБ, підприємство досягло значних результатів. Ми щороку оновлювали майбутні стратегії підтримки та розвитку бізнесу. Обновляли менеджмент, підбирали професіоналів із відповідними компетенціями та досвідом. Це було складно, але варте того, чого ми разом досягли. Я й зараз докладаю всіх зусиль для збереження створеної мною команди фахівців, звісно, вже за межами УНБ.
Очевидно, що за нинішніх умов УНБ вже не зможе відновити якість та рівень своєї діяльності, порівнянної до моменту припинення видобутку вуглеводнів на Сахалінському родовищі. То що може статися далі?
Якщо говорити про ліцензії, то чинне законодавство з надрокористування визначає лише два способи отримання спецдозволів: аукціон та поза аукціоном. Проводити аукціон у поточній ситуації – це фарс. Ніхто не купить спецдозвіл, якщо не має контролю над компанією. Без аукціону складно, є нюанси.
Простий видобутку вуглеводнів на Сахалінському родовищі це:
– скорочення загальнодержавного видобутку вуглеводнів, щонайменше на 3%;
– щомісячні скорочення надходжень до бюджету податків (рентної плати майже 200 млн грн, ПДВ майже 100 млн грн, податок на прибуток орієнтовно 80 млн грн);
– відсутність надходжень до держбюджету коштів від управління арештованим майном у розмірі 90% від обіцяного “Укрнафтою” прибутку від УНБ у розмірі 1,7 млрд грн.
Все це – недоотримані податки, не закуплені дрони чи військове обладнання, не профінансована повітряна безпека та багато НЕДО-, що ми забезпечуємо власними коштами, а не за рахунок іноземних надходжень.
Як там справи з ефективним керуванням, АРМА?
