Майже 78% наших співгромадян вважають президента прямо відповідальним за корупцію у владі. І Зе-команді замість нападати на авторів цього дослідження доречніше розібратися в причинах зростання популярності серед населення антикорупційної проблематики.
Як “слуги” відреагували на “погані” цифри для Зеленського і чого це може призвести
Згідно з опитуванням Фонду “Демократичні ініціативи”, проведеного спільно з КМІС та Центром Разумкова, 77,6% українців, якщо бути точними, погоджується із твердженням, що президент несе пряму відповідальність за корупцію в уряді та військових адміністраціях.
У регіональному розрізі цифри приблизно відповідають загальному результату. Тобто в цьому випадку люди об'єдналися. Однак ця єдність, очевидно, не сподобалася владній команді. “Дуже дивними є результати опитування про те, скільки українців вважають президента відповідальним за корупцію.
Схоже на цілеспрямовану атаку”, – став на захист глави держави “цифровий” віце-прем'єр Михайло Федоров. Далі він виклав перелік питань, що у нього виникли до соціологів. Каже: "Який був би результат опитування при питанні "Хто несе відповідальність за корупцію..." та різні варіанти відповідей?" Натякаючи на те, що респонденти не вказали б відповідальним безпосередньо президента. Одним словом, всесвітня змова.
Опитування, результати якого Федоров вважає маніпулятивними, проводилося у липні, як він зауважує, а й у серпні. Про що автори дослідження вказали у преамбулі. Тому звинувачення в нібито навмисному їхньому оприлюдненні саме зараз недоречні. Для обробки отриманих даних, а опитали 2019 респондентів у всіх регіонах, окрім тимчасово окупованих та тих, де тривають бойові дії, потрібен час.
Крім того, мантра "якщо нам не подобаються результати опитування, значить винні продажні соціологи", затерта до дірок. Липневий зріз громадської думки проводився за рахунок Празького центру громадянського суспільства, серпневий – за підтримки програми MATRA, яку фінансує Посольство Королівства Нідерландів в Україні.
Якщо вірити у теорію змови, яку намалювали у владних коридорах, замовники атаки на українського президента сидять у посольстві Нідерландів? Чи у Празькому центрі громадянського суспільства, який за час російського вторгнення в Україну надав нам 4,2 млн. євро грантів? Центр фінансується урядами Швеції, Чехії, Великобританії, США та Фінляндії, а також отримує фінансування від Європейської комісії та низки західних благодійних фондів.
З розповіддю про маніпуляцію підключився і голова фракції “слуг” у парламенті Давид Арахамія. З його заяви так одразу й не зрозумієш, чи він читав сам звіт соціологів, бо там не було про відповідальність президента за “всю побутову корупцію”, як висловився пан Давид.
Тільки за корупцію в уряді та ВДА. Він обурився: "Мало того, що президент України цілодобово займається війною та пошуками допомоги, ще він повинен і замінити собою всю антикорупційну вертикаль, на яку країна та партнери витратили мільярди". І далі висловив сподівання, що антикорупційні органи посилять свою роботу, зокрема інформаційну. А також нагадав про ініціативу президента Володимира Зеленського прирівняти корупцію під час війни до державної зради.
Так ось, з того часу до Верховної Ради так і не внесли законодавчо оформлену президентську ініціативу. Точніше її відклали. Тому навіщо Арахамія нагадав про невиконану обіцянку, незрозуміло.
Були й інші гнівні заяви про “маніпулятори”. Зупинятися на них не варто, адже для всіх очевидна кампанія у відповідь на результати, отримані під час зрізу громадської думки. Дивує лише, що розробники цієї інформкампанії не заглянули на опитування далі, бо слідом за першим питанням, де про президента, є ще цікаві цифри. Наприклад, більше половини опитаних (55%) погодилися з тезою, що військова допомога Україні має надаватися закордонними партнерами за умови ефективної боротьби з корупцією.
Тільки 28,6% проти, 16.3% важко відповісти. Про що свідчать ці цифри? Значна частина нашого суспільства вважає, що ті, хто змусять українську владу ефективно боротися з корупцією, сидять у Вашингтоні чи Брюсселі. Бо мають у своїх руках важелі впливу. Звичайно, це не дуже добре, коли така кількість українців вважає допустимим зовнішній тиск на свою владу, але, очевидно, є причини.
Ще один важливий сигнал: більше половини (52,5%) опитаних висловили думку, що зараз можна критикувати владу за корупцію і не погоджуються з тим, що така критика дестабілізує країну та зменшує довіру закордонних партнерів. 35,4% згодні не критикувати владу, 12% не змогли чітко визначитись. Схоже, влада і не помітила, як для неї "не вчасно" пішло в минуле.
Цього варто було очікувати не лише тому, що зросла кількість корупційних скандалів, найгучніші гойдали Міноборони за минулого міністра Олексія Резнікова. Головна причина, на це вказує і реакція провладних спікерів на дані соцопитування “Демініціатив” та їх колег по цеху, полягає у нездатності дати адекватну відповідь на посилення антикорупційних настроїв у суспільстві.
Чути суспільство чи тільки своїх із Банкової
Президент у нас у масовій свідомості за все відповідає і у мирний час, а в період війни й поготів. Українці ж добре бачать, де зараз знаходиться центр державного управління – не в Раді, не в уряді, а президентському Офісі. Тому жодної зради чи маніпуляції у відповідях респондентів на запитання щодо персональної відповідальності за топ-корупцію шукати не варто. Навпаки, треба оперативно розібратися, чому українці так гадають. Натякнемо: тому що центральна влада регулярно дає для цього приводи.
Приклад: кілька поспіль журналістських розслідувань стосувалися Ростислава Шурми, заступника Андрій Єрмака у ВП. Точніше, бізнесу його брата Олега. Чиновник підтвердив: брат отримував плату від ДП "Гарантований покупець" за електроенергію з сонячних електростанцій, які розташовані на окупованих територіях, "так само, як і отримували всі інші компанії, що знаходяться на цій території". І назвав розслідування "маніпулятивним".
Тобто пан Шурма або не розуміє, що його брат – не “всі інші”, бо він сам – заступник керівника Офісу президента, або переконаний, що все пройде без наслідків. Згодом Шурма непевно назвав замовником розслідування Bihus.info Ігоря Коломойського.
Натомість що мали зробити на Банковій після появи цих розслідувань? Хоча б усунути клерка на час внутрішньої перевірки, провести її та доповісти про результат. Який би переконав суспільство, що цих людей не вигороджують. Днями з'явилося журналістське розслідування, в якому знову фігурує прізвище Олега Татарова, ще одного заступника Єрмака. До діяльності якого журналісти дуже уважні. Знову “слуги” почнуть розповідати про “замовлення” та “маніпуляцію”?
Повернімося до коментаря Арахамії. Він підтвердив, що з нового року країна має перейти на “бюджет війни”, де будуть витрати лише на оборону та зброю. Нагадаємо, Володимир Зеленський днями повідомив, що вже морально готовий до переходу на "цілком мілітаризовану економіку".
Подібні заяви в поєднанні з останніми нововведеннями в мобілізаційній політиці можуть свідчити про підготовку влади до затяжної війни в умовах уповільнення військової та фінансової підтримки західними партнерами. Як саме країну переводитимуть на рейки військової економіки, поки незрозуміло.
Це може бути і жорсткий перехід із урізанням соціальних стандартів, і м'якший, коли більшість стандартів збережеться, лише витрати на них зменшаться. Але якими б не були запропоновані варіанти, потрібно розуміти важливість зворотного зв'язку з суспільством, адже все одно йтиметься про певні обмеження та погіршення якості життя.
Президент нарешті ветував скандальний закон про відновлення публічного доступу до е-декларацій чиновників лише наступного року. Тобто в ОП готові реагувати на суспільні настрої. Але насторожує те, що влада сама собі створює проблеми, як було з ухваленням цього закону, щоб потім ці проблеми вирішувати.
Такий собі кризовий менеджмент із іміджевими втратами. З таким підходом укласти новий суспільний договір майже неможливо. І це, на жаль, точно не надасть міцності Україні у війні. Що ж робити? Почати із справжньої боротьби з корупцією, не переводячи стрілки на антикорупційні органи. Ну не можуть керувати країною чиновники, чиї брати отримують компенсації за те, що їхня СЕС виробляють електроенергію для Росії.
