Як учасник «марафонів бажань» та український фізик збирають дрони для російських загарбників

Журналісти видання «Важливі історії» змогли ідентифікувати членів команди одного з найдивніших конструкторських бюро, які працюють на російську армію, – «Стратім».
Розповідаємо, як колишній менеджер держкорпорації «Ростех» проконсультувався з шаманами та почав створювати нові безпілотники для війни. Для цього він залучив випускника Сколтеха, російських націоналістів та київського фізика-ядерника (на фото у кепці з написом «Вас помітили»), який працює на проекті європейської організації з ядерних досліджень (ЦЕРН). Від марафонів Блиновської до збирання БПЛА

У грудні 2023 року засновник конструкторського бюро «Стратим» із позивним Обі Ван розповів в інтерв'ю Russia Today, як після розмов із «військором» Владленом Татарським вирішив робити безпілотники для російських військових. Він навіть зібрав команду з вчених ЦЕРНу (Європейського центру ядерних досліджень) та Сколтеха, і тепер працює в атмосфері таємності, бо «спецслужби ЗСУ» намагаються «стежити» його інженерів.

Щоб краще вивчити тактику застосування БПЛА та артилерійської розвідки, Обі Ван у листопаді 2022 року поїхав у коротке відрядження на фронт разом із «військором» Russia Today Андрієм Філатовим. Там виробник дронів та пропагандист RT за допомогою БПЛА одного з підрозділів «ДНР» проводили розвідку, зізнавався сам Обі Ван.

Навіщо засновник конструкторського бюро намагався приховувати обличчя та працювати під позивним, незрозуміло. З моменту заснування компанії інформацію про директора АТ «Стратім» було відкрито — це Іван Бежанов, який кілька років пропрацював у структурах «Ростеху». На виставці HelixRussia-2024 у червні Обі Ван уперше дав інтерв'ю на камеру. Порівнявши соцмережі Бежанова та кадри з виступом Обі Вана, «Важливі історії» переконалися — це та сама людина.

Спочатку його "Стратім" зайняв майданчик на території одного з оборонних НДІ, говорив сам менеджер. Судячи з оголошень на hh.ru та списку телеграм-чатів інженерів «Стратім», йдеться про ростехівський Московський радіотехнічний інститут поруч із метро «Південна». За радянських часів там розробляли перші прискорювачі частинок, а 2015 року МРТІ закінчив роботу над НВЧ-гарматою для боротьби з безпілотниками.

До команди Бежанов запросив знайомих інженерів. «Випускники найкращих вишів країни, які ідейно заряджені на боротьбу за Росію», — називав їх телеграм-канал «Тил-22» засновника ультраправого книжкового видавництва «Чорна сотня» Дмитра Бастракова. Інженери вирішили працювати на зло антивоєнним ученим, «партизанити і вести розробку дронів у лабораторіях московських університетів», де керівництво та студенти висловлювалися проти вторгнення в Україну, розповідав Бастраков.

ЗБИТКОВИЙ БІЗНЕС

З засновником «Стратім» пов'язані три юридичні особи: АТ «Стратім», АТ «Стратім-Тех» та ТОВ «Стратім». У 2023 році Іван Бежанов став директором АТ «Стратім» та АТ «Стратім-Тех». Перша юрособа закінчила рік з виручкою 964 тис. рублів і збитком більш ніж мільйон. Друга компанія не мала виручки у 2023 році. У травні цього року керівником обох компаній став номінальний директор Павло Костюнін.

Він же очолив створене у 2024 році ТОВ «Стратім», в якому володіє 75%. Чверть, що залишилася, належить АТ «Стратим». У червні на виставці HelixRussia-2024 Костюніна можна було побачити біля стенду "Стратім", але він залишився в тіні.

Сам Бежанов хоч і вирішив заробляти на війні, постачаючи зброю на фронт, вважав за краще захиститися від мобілізації. У жовтні 2022 року він сам зізнався у відкритому чаті у «Телеграмі», що оформив липове зарахування до аспірантури, щоб «наступні три роки жити спокійно». У повідомленні він не згадує університет, але говорить про якусь компанію, яка може допомогти з цим оперативно. Відстрочення від мобілізації йому «зробили за три дні».

Майбутній постачальник безпілотників до війни будував успішну кар'єру в управлінському консалтингу, працював у представництвах англійської PricewaterhouseCoopers та американської McKinsey, а потім пішов на керівні позиції у структурі держкорпорації «Ростех». Разом із Василем Бровком, піарником голови «Ростеху» Сергія Чемензова, Бежанов входив до ради директорів підконтрольного корпорації заводу «Октава».

У соцмережах голова «Стратім» публікував фото зі світських заходів, враження про виступи мотиваційного спікера Тоні Роббінса і вихвалявся, що живе по сусідству з третім номером у списку Forbes, основним акціонером ЛУКОЙЛу (на той момент) Вагітом Алекперовим, якого охороняють автоматники. Геолокувати 250-метрову квартиру Бежанова на Патріарших допомогли численні фото, які він сам викладав у Фейсбуці.

До війни менеджер «Ростеху» намагався досягти успіху за допомогою езотерики та «марафонів бажань»: проходив курси у творця «марафонів» Олени Бліновської, їздив на шаманські обряди до Бурятії та лікувався від коронавірусу за допомогою майстра з «психосоматики». Після вторгнення Росії в Україну Бежанов вирішив з'ясувати у шаманів «як прийти до справи життя у професійному сенсі». І почав збирати бойові БПЛА для російської армії.

Український фізик-ядерник для російської армії

Головним конструктором у «КБ Стратім», хоч як це дивно, став фізик-ядерник з України — випускник Київського політеху Олександр Махньов. Зараз він працює над одним із проектів у ЦЕРН у складі команди з Росії.

Махньов родом із Луганська і жив там як мінімум до 2014 року. Його батько, Ігор, — вчений у галузі ядерного приладобудування. Махнєв-молодший почав займатися наукою ще у школі і навіть потрапив до книги «Винахідники України — еліта держави».

Після захоплення Луганська проросійськими формуваннями сім'я переїхала до Києва, де Махнєв закінчив престижний ліцей Київського політехнічного інституту (КПІ) ім. Сікорського. У 2015 році він вступив до самого КПІ на програму «Радіоелектронні апарати», але продовжив навчання вже на магістратурі російського МФТІ.

З цього моменту Махнєв працював під керівництвом співробітника Інституту ядерних досліджень (ІЯД) РАН у Троїцьку Федора Губера. Як зазначено на сайті інституту, Губер брав участь у низці міжнародних експериментів: на об'єктах ЦЕРН у Швейцарії та на прискорювальному комплексі під Дармштадтом. У квітні 2022 вийшла перша стаття, співавтором якої став Махньов у складі російської команди на женевському експерименті ЦЕРН.

За кілька місяців молодий вчений приєднався до «КБ Стратім». Судячи з повідомлень Махньова в одному з чатів любителів безпілотників, перші прототипи БПЛА інженери бюро підготували вже до листопада 2022 року. Але серійне виробництво «Стратім» розпочав навесні 2023 року, коли націоналістичний канал «Тил-22» оголосив збір двох мільйонів рублів на китайські комплектуючі для FPV-дронів. Підготувати їх мало «дружнє конструкторське бюро у Москві». Пізніше «Тил-22» заявив, що цим візьметься саме «Стратім», а влітку готові безпілотники відправили до російських підрозділів, що воюють в Україні.

У серпні 2023 року "Стратім" представив перші зразки власного виробництва на виставці "Дронниця-2023": безпілотники "Щегол", "Красава", "Русак" та інші. На одному з відео з'являється Олександр Махньов — він упорядковує стенд компанії.

Нині Махньов керує інженерною командою бюро. Про роль Махнєва Бежанов розповідав все в тому ж інтерв'ю RT: «Людина, яка обіймає в “Стратім” посаду головного конструктора, до СВО був одним із учених, які працювали над проектом Великого адронного колайдера в ЦЕРН». Людиною, про яку говорить Бежанов, очевидно, і був Махнєв. І роботу в експериментах ЦЕРН він не припинив досі.

Статті про результати експериментів на об'єктах ЦЕРН з його ім'ям публікувалися аж до квітня 2024 року в журналі European Physical Journal C. Зараз Махньов обіймає посаду молодшого наукового співробітника відділу експериментальної фізики ІЯІ у Троїцьку. У червні голова Курчатівського інституту Михайло Ковальчук направив листа Путіну з проханням приєднати до інституту кілька наукових організацій, серед яких був ІЯД РАН.

Вчена рада ІЯД виступила проти переходу під крило Курчатівського інституту та направила звернення на адресу Мінобрнауки та РАН. Інститут, зокрема, пояснив це рішення ризиком підпадання під санкції, які вже запроваджено щодо Курчатівського інституту. Це «практично повністю перекриє доступ до зарубіжних технологій та обладнання», пишуть автори звернення. У результаті під загрозою можуть опинитися проект «Байкальський глибоководний нейтринний телескоп» та участь інституту у міжнародних дослідженнях. При цьому у зверненні вчені прямо говорять, що також «виконують дослідження на користь оборони та безпеки країни».

Проекти в ЦЕРН — один із прикладів міжнародної взаємодії, втратити яку побоюються в ІЯД. Вчені з російських інституцій продовжують працювати з організацією навіть після рішення ЦЕРН про припинення співпраці з Росією та Білоруссю. Справа в тому, що дія угоди закінчиться лише у листопаді цього року.

Однак рішення ЦЕРН не торкнеться іншої організації Об'єднаного інституту ядерних досліджень (ОІЯД) у Дубні. Формально цей інститут має статус міжурядової організації, як і ЦЕРН. У червні 2024 року ЦЕРН продовжив угоду про співпрацю з ОІЯД, незважаючи на заперечення представника України у науковій організації Бориса Гриньова.

«Це дуже погане рішення. Під санкціями Росія шукає технології для модернізації армії. Вчені з ОІЯД можуть передавати інформацію про матеріали, детектори та конектори, наприклад, для виробництва дронів», — заявив він в інтерв'ю Geneva Solutions.

Один із російських учених, які працюють у ЦЕРН, на умовах анонімності розповів «Важливим історіям», що після початку повномасштабної війни багато вчених із Росії змінили афіліацію на європейські чи американські інститути, але частіше відмовляються від відряджень через дорожнечу квитків та складність маршруту з пересадками .

«Рішення ЦЕРН продовжити роботу з ОІЯД було сприйнято позитивно, це дає шанс продовжити багатьом російським вченим працювати в ЦЕРН, - каже він. — Мені важко уявити, що будь-яка інформація, отримана в ЦЕРН, може суттєво вплинути на виробництво дронів. ЦЕРН повсюдно використовує рішення, що надаються індустрією, і доступу до цієї інформації доступ до ЦЕРН не потрібний».

За його словами, російські вчені «за наявності контактів» можуть влаштуватися на 1/10 ставки в ОІЯД, щоб продовжити роботу в європейській організації з ядерних досліджень. При цьому співробітникам інститутів РАН та МДУ це зробити простіше, ніж вченим із організацій, що входять до складу Курчатівського інституту.

Сам Махньов не відповів на прохання розповісти про виробництво дронів та роботу в ЦЕРН. Він сказав, що це «публічно ув'яже кілька сторін життя», які він «намагається розносити».

У ЦЕРН діяльність Махньова також не прокоментували, заявивши, що «діяльність ЦЕРН спрямована на мирні фундаментальні дослідження» та в ній «немає військового аспекту». «Після початку війни в Україні Рада ЦЕРН вжила низку заходів, призупинивши статус спостерігача для Росії у березні 2022 року та припинивши дію Угоди про міжнародне співробітництво з Росією та Білоруссю у червні 2022 року та у грудні 2023 року», — додали в науковій організації.

Репліки американських БПЛА

У серпні 2023-го на виставці «Дронниця» від команди бюро «Стратім» з'являється ще один «секретний» співробітник. Це керівник мультироторного напряму бюро, який, як сказав Бежанов, «працював на тему робототехніки» у Сколтеху. За допомогою сервісів розпізнавання осіб та аналізу соцмереж ми ідентифікували цю людину як Кузьму Федоровича.

Керівник мультироторного напрямку «Стратім» Федорович навчався у магістратурі Сколтеха з 2021 року. Цей вуз довгий час вважався одним із провідних дослідницьких інститутів Росії і навіть співпрацював з Массачусетським технологічним інститутом (MIT), а у 2019 році увійшов до рейтингу найкращих молодих вузів світу. Однак із початком війни Сколтех підпав під санкції США за співпрацю з російським оборонним сектором.

Іншого інженера конструкторського бюро «Важливі історії» виявили на hh.ru – досвід роботи у «Стратімі» він вказав у своєму резюме. Це провідний інженер-конструктор бюро, який приєднався до нього у грудні 2023 року.

У резюме він заявляє, що скопіював безпілотник ALTIUS-600, який США надали Україні. Ці дрони можуть використовуватися як у розвідувальних цілях, так і нести бойову частину, пролітаючи понад 400 км. На сайті «Стратім» можна зустріти безпілотник «Ластівка», що зовні нагадує ALTIUS-600. Проте, за своїми характеристиками він програє американському конкуренту.

«Важливі історії» встановили, хто розмістив це резюме. Під зазначені в ньому дані про попередні місця роботи, освіту та дату народження підходить лише одна людина — це Дмитро Круглов, випускник Казанського технічного НДУ ім. Туполєва та МАІ.

У команді «Стратім» працюють не лише топові інженери. Дизайн презентації з модельним рядом бюро зробила колишній дизайнер McKinsey Аліна Барсегова, що випливає з метаданих файлу. У соцмережах вона називає свою посаду — директор з дизайну, але не вказує компанію.