Субота, 6 липня, 2024
spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

В центрі уваги

Як чиновники Головного управління Нацполіції Києва ховають “наколядоване” від НАЗК

Нещодавній скандал із виявленням необґрунтованих активів на 3,9 млн грн керівника управління боротьби з наркозлочинністю Головного управління Національної поліції (ГУНП) Києва Олександра Дибова свідчить, що поліцейська система не пройшла свого часу очищення і потребує перезавантаження.

Адже таких керівників у поліції, які приховують свої активи, багато, зазначає Мартина Богуславець, виконавчий директор антикорцентру ІЗІ. Наприклад, те саме ГУНП міста Києва. Аналогічний підрозділ, як і управління боротьби з наркозлочинністю. Тільки цього разу йдеться про відділ контролю за обігом зброї.

На тлі обговорень законопроекту про зброю та повноваження поліції у цій сфері ми проаналізували керівників поліції, які забезпечують контроль за обігом зброї, та виявили тих, на кого НАЗК могла б звернути увагу та провести повний моніторинг декларацій.

Стан головного "зброяра" Києва

Квартира у Києві – за 15 тис. грн, автомобіль Volkswagen Touareg – за 3 тис. грн. І це не про оренду. За такі гроші купує нерухомість та рухомість родина поліцейського, начальника відділу контролю за обігом зброї ГУНП міста Києва Юрія Неруха.

Юрій Нерух уже понад 20 років працює у правоохоронних органах. Однак найкраще справи вгору в нього пішли 2022 року, за рік після призначення начальником відділу контролю за обігом зброї поліції Києва. Про це свідчить Декларація правоохоронця.

Так, 2022 року на дружину поліцейського Жанну Нерух, яка не мала офіційних доходів, оформили квартиру у Києві площею 94,8 кв. м з, очевидно, заниженою у сотні разів вартістю – лише 15 тисяч гривень, а також Volkswagen Touareg 2016 року за 3 тисячі гривень. Ринкова вартість такої машини становить понад 20 тисяч доларів – у 250 разів дорожча, ніж купила родина Нерух.

Як сім'ї поліцейського вдається укладати такі вигідні угоди з цінами на майно в сотні разів нижче за ринкові? Чи є зв'язок між покупками та посадою головного поліцейського-зброяра Києва?

Отже, Юрій Нерух любить нерухомість: на кінець 2022 року він із сім'єю задекларував 5 земельних ділянок у Черкаській та Київській областях, 4 квартири у Києві, будинок у Черкаській області, а також рухоме майно – авто за 3 тисячі гривень та 450 тисяч гривень готівки.

І це все – на зарплату поліцейського, адже, як свідчать декларації, доходів інші члени родини з 2016 року не мали.

Що не так у деклараціях?

У 2018 році сім'я Неруха має дохід у 136 тисяч гривень та не має заощаджень. При цьому його дочка купує автомобіль Hyundai Santa Fe 2012 за 49 тисяч гривень, батько не декларує машину. Ринкова ціна такої машини стартувала від 12 тисяч доларів.

Декларування автомобілів на той час по 49 тисяч гривень – стара схема, яка дозволяла чиновникам уникати питань про доходи, а також розраховуватись готівкою за покупки до 50 тисяч гривень.

Перші заощадження, згідно з декларацією, з'являються у Юрія Неруха у 2019 році – 70 тисяч гривень готівки при зарплаті 206 тисяч гривень. У наступні роки у сім'ї поліцейського готівки стає більше: у 2020 році – 145 тисяч гривень, у 2021 році – 250 тисяч гривень та найцікавіше, у 2022 році – 450 000.

Так, у 2022 році "зазброєю" Києва при доході в 935 тисяч гривень зумів придбати квартиру, яка коштує від 3 мільйона гривень на вторинному ринку, автомобіль, який за цінами на автомайданчиках стартує від 750 тисяч гривень, виплатити 200 тисяч гривень кредиту та ще й на 200 тисяч гривень збільшити заощадження готівкою.

Про те, що в декларації "щось не так", демонструє проста математика: 935 000 - 200 000 (кредит) - 200 000 (заощадження) = 535 000. Цих коштів не вистачило б навіть на придбання Volkswagen Touareg, зазначеного у декларації , не враховуючи ще квартиру на майже 100 квадратів та витрати на проживання сім'ї.

Які схеми використовують, щоб не потрапити під моніторинг НАЗК

Нерідко чиновники мають два варіанти декларування майна, дорожче за офіційні доходи. Перший – коли вартість квартири, авто “невідомо” чи “член сім'ї не надав інформації”. Однак для “свіжих” декларацій такий варіант є дуже ризиковим, оскільки це збільшує ймовірність повної перевірки декларації НАЗК.

Другий – заниження вартості майна. Оскільки у деклараціях не логічно показувати, що вартість придбаного майна перевищує офіційні доходи сім'ї у рази, ціни таких покупок суттєво занижують.

Адже у разі декларування майна, яке є більшим за вартістю, ніж доходи, у НАЗК можуть виникнути питання щодо наявності необґрунтованих активів. Зокрема, як із колегою Неруха з Київського ГУНП – начальником управління боротьби з наркозлочинністю Олександром Дибовим, у якого виявили 3,9 млн грн необґрунтованих активів.

Таким чином, аналіз декларацій начальника відділу контролю за обігом зброї ГУНП міста Києва Юрія Неруха демонструє, що заощадження та загальні офіційні доходи поліцейського та його родини можуть бути значно нижчими, ніж реальна вартість придбаних активів.

Реформа Нацполу давно назріла

Припинити практику системних корупційних схем у поліції зможе лише повне перезавантаження органу з кількома етапами фільтрації.

2024 року, згідно з ДАП, має бути прийнятий законопроект про відбір на керівні посади в поліції за результатами незалежного конкурсу.

Це також вимога міжнародників. Зокрема, прозора система кадрового відбору – серед першочергових реформ із листа Білого дому.

Зараз ми спостерігаємо затягування з розробкою законопроекту, який має містити три ключові кроки.

Перший. Конкурс на посаду голови Нацполу та його заступників. У складі конкурсної комісії з відбору керівництва Національної поліції мають бути представники міжнародних організацій (з переважним правом голосу) та українські експерти. Інакше є ризик проведення формального конкурсу. Тим більше, що відповідальними за новий законопроект про конкурс у поліцію є МВС та Нацпол. Так би мовити, реформа поліції руками самої поліції.

Другий. Конкурси у регіонах. Запровадження конкурсної процедури на вищі посади до територіальних підрозділів за прикладом відбору керівництва Нацполу дозволить припинити ротацію голів ГУНП з регіону до регіону.

Третій. Перевірка на доброчесність із детальним аналізом декларацій, вартості майна, способу життя правоохоронця та його сім'ї. Адже два вищезгадані приклади свідчать, що перевірку на доброчесність пройдуть далеко не всі.

Поки ж, без реальних кроків у напрямку реформування Нацполу, ми залишатимемося на посадах “Тішлеки” з російським громадянством дружин, генерали “Щадила” з маєтками та виходом до води, “Іщенко” з багатими тещами.

spot_img
Source CRIPO
spot_img

В центрі уваги

spot_imgspot_img

Не пропусти