Нова квартира – тепер розкіш? На тлі збройної агресії Росії в Україні набирає обертів відновлення житла, але вартість будматеріалів не стоїть на місці і зросла принаймні вдвічі порівняно з довоєнним періодом. Серед причин експерти називають монополізацію цементного ринку великими гравцями. Ще б пак, адже потреба в цементі сягає не менше 2 млрд доларів.
Хто саме вирішив нажитися на відновленні України внаслідок російських обстрілів? Чи справді український будівельний ринок де-факто контролює цементний «картель»?
У Київській області вирує відновлення: ремонтні та будівельні роботи тривають у понівечених війною Бучі, Гостомелі, Ірпені та інших населених пунктах області. Втім, охопити всі знищені чи зруйновані об'єкти регіону одразу неможливо, зазначає губернатор Київщини Руслан Кравченко. Адже кошти на відновлення йдуть із бюджету, а він досить обмежений. Як розповів СтопКору голова Київської ОВА, в області на сьогоднішній день реконструювали понад 13 тисяч об'єктів, тобто трохи менше ніж половина.
«Так, хотілося б одночасно все відбудувати всю Київську область та заявити, що ми відбудували. Це 28 тисяч об'єктів. Але виходимо з того, що маємо: уряд виділяє, ми відновлюємо», – зазначив Кравченко.
Суми потрібні чималі: наприклад, на відновлення лише однієї п'ятиповерхівки у Макарові передбачено понад 50 млн. гривень. А таких будинків – майже 30 тисяч. Загалом, за підрахунками, щоб відновити житлову та соціальну інфраструктуру Київщини знадобиться понад 100 млрд. грн. А по всій Україні, за даними Київської школи економіки, ця сума становить понад 151 млрд. доларів або 5,5 трильйона гривень.
«Сума не вкладається ні на екрані калькулятора, ні на думку. І ця цифра ще не фінальна, тому що по-перше – обстріл відбувається щодня, а по-друге – вартість будматеріалів зростає як на дріжджах, а з початку війни – особливо стрімко», – коментує журналістка.
Чому ціна будівництва та ремонту зростає як на дріжджах, і нове житло стає для пересічних українців недоступною розкішшю?
Справа в тому, що значна частина будівельно-ремонтної продукції містить саме цемент. Зокрема, за даними виробників будматеріалів, у бетоні його 40%, в автоклавному газобетоні також приблизно 40%, майже 15% у залізобетоні та навіть у штукатурці орієнтовно 10%. Щоб дослідити, як змінювалася вартість цього матеріалу, СтопКор взяв за основу дані «Державного дорожнього науково-дослідного інституту Шульгіна».
Так, у серпні цього року середня ціна на цемент марки М-500 становила 5238 грн. за тонну. У жовтні 22-го він коштував близько 3978 грн за тонну. Тобто, за рік середня вартість цього матеріалу, за нашими підрахунками, зросла майже на 32%. Динамікою цін на цемент з 2019 по 23 рік з нами поділився також Олег Сиротін – виконавчий директор Асоціації виробників автоклавного бетону, який є одним із найбільших споживачів в'яжучих матеріалів. Зокрема, до війни ця галузь купувала близько 360 тисяч тонн цементу на рік.
«З 2019 року станом зараз вартість цементу подорожчала приблизно на 85%. Тобто у 2020 році, порівняно з 2019 роком, вартість цементу зросла приблизно на 4%. 2021 року вартість зросла на 5%. цементу для нашої галузі зросла на 37% І у 2023 році станом на даний момент вартість цементу зросла на 24%», – констатує Сиротин.
Отже, пропорційно зростала вартість більшості матеріалів, що містять цемент.
За даними гендиректора промислово-будівельної групи «Ковальська» Сергія Пилипенка, у 2021 році середня вартість кубометра бетону складала близько 1600 грн., поки що – 2000-2500 грн.
На цьому тлі подорожчав ремонт будинків. Як розповів представник однієї зі столичних ремонтних компаній, вартість їхніх робіт, лише на етапі підготовки стін до фарбування чи поклейки шпалер, залежно від товщини шару, зросла з початку повномасштабної війни із 300 грн за квадрат до 500.
Збільшення ціни на цементно-в'яжучі прямо впливає на вартість будівельних послуг, оскільки надаємо послуги комплексно, це робота і матеріал під ключ. Як відомо, цемент є основним в'язким у будівельних сумішах, коли є стяжки, цементно-піщані штукатурки і таке інше. До війни штукатурні суміші коштували 130 грн., а після початку, влітку 2022-го вони коштували 350 грн. Тобто, ціна зросла навіть не вдвічі, а майже втричі», – пояснює Віталій Карпенко, керівник проектів компанії «Теплодом».
Цінові коливання на ремонтно-будівельні матеріали дуже позначаються і ринку нерухомості.
Щоправда, у цій галузі прямо прорційно вартість квадратного метра зростає не одразу, адже коли немає запитів на нові квартири, забудовники деякий час штучно стримують ціни, коментує комерційна директорка компанії «Інтергал-Буд» Анна Лаєвська.
«Якщо говорити саме про бетон і цемент, ціна зросла в порівнянні з довоєнним періодом вдвічі. Коливання цін на ці матеріали безпосередньо впливає на вартість будівництва житлових будинків. ми маємо швидше зменшення маржі та прибутковості забудовників та будівельних проектів, оскільки перевести на ціну метра зростання вартості матеріалів не є можливим на поточний момент», – зазначила вона.
Так чи інакше, ціна за квадратний метр з початку повномасштабного вторгнення вже змінилася, і ситуація може суттєво погіршитися, як тільки попит на житло поновиться. ».
Середня ціна серед усіх класів, виставлених на продаж, становить 47 300 грн за квадратний метр. До повномасштабного вторгнення ця ціна була 35400 грн за квадрат. Як тільки люди повертатимуться ще активніше до столиці, ми зможемо спостерігати поновлення попиту, і відповідно це має позначитися на зростанні цін», – додав він.
Але через що чи через кого так стрімко злетіли ціни на будматеріали?
Факторів, які впливають на ціноутворення, багато: це і подорожчання вартості палива та електроенергії, і порушення логістики, збільшення зарплат, і загальна інфляція.
«Але в процесі підготовки матеріалу ми звернули увагу на ще один вагомий фактор – це олігополізація цементного ринку, яка, за словами виробників будматеріалів, відбулася через відсутність імпортного цементу в Україні», – наголошує Алла Легеза.
Як пояснює Олег Сиротін, вартість цементу в 2020 та 2021 роках повільно зростала, бо коли було введено антидемпінгове мито на молдавський та білоруський цемент, на ринку України залишався ще один імпортний цемент – з Туреччини. І його ціна була нижчою за вітчизняний продукт. Але в 2021 році було антидемпінгове мито введене вже на турецький цемент, і в наступні два роки можна було спостерігати стрімке зростання цін на внутрішній цемент від українських виробників.
Як стверджують виробники будматеріалів, обмеження імпортної конкуренції стало однією з причин стрімкого підвищення вартості цементу.
Це питання дослідили й у громадській організації «Ліга антитрасту», яка у вересні 2021 року подала заяву до АМКУ з вимогою припинити необґрунтоване зростання вартості цементу на 35-50% за три роки. Отже, у той же період відбулося відповідно і подорожчання будівельно-ремонтних матеріалів та квадратних метрів, що підтверджує динаміка цін на «первинку» в Києві.
Хто контролює ринок цементу в Україні?
До повномасштабного вторгнення в Україні діяло 5 цементних груп, до яких входять заводи у різних регіонах України. Це компанії Cemark, IFCem, Buzzi, Кривий Ріг цемент та Балцем. Остання, на жаль, через війну та тимчасову окупацію Харківщини сьогодні не діє, проте інша четвірка працює на повну потужність і разом у 2022 році виробила майже 5,5 млн. тонн цементу. Очікувана цифра виробництва на кінець цього року, за нашими даними, становить близько 7 млн. тонн. Для порівняння: у пік своєї активності, у 2021 році, вітчизняні виробники спільно виробляли понад 11 млн. тонн.
Але відновлення набирає обертів, зазначила у коментарі Стопкору голова парламентського комітету з питань містобудування та голова партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, тому очікується, що запити на цемент та будівельні матеріали лише зростатимуть.
«Укрзовнішекспертиза разом за підтримки USAD міжнародних партнерів зробили дуже цікаве дослідження. Вони вважали, що для того, щоб відновити зруйноване, Україні знадобиться щонайменше 64 млрд доларів саме на виробництво будівельних матеріалів», – наголосила нардепка.
У цьому дослідженні є ще один цікавий висновок: лише одного цементу потрібно для відновлення понад 35 млн тонн, що у грошовому еквіваленті фахівці оцінили майже у 2 млрд доларів.
«За нашими даними, максимальна річна спроможність українських цементних заводів сьогодні становить 13,6 млн. тонн цементу. Тому, за словами забудовників, цього не вистачить для відновлення та зрозуміло, що попит на цемент в Україні буде просто божевільним», – констатує журналістка.
А де попит перевищує пропозицію, там і ціна може злетіти до «космосу».
«В умовах вірніше підвищення обсягів будівництва та подальшого відновлення початку нових будівельних проектів існуючих поставок та обсягів виробництва буде недостатньо, і це призводитиме до досить суттєвого зростання вартості цих матеріалів та комплектуючих», – коментує Ганна Лаєвська.
Той факт, що потужностей на виробництві цементу для покриття попиту на етапі відновлення недостатньо, зазначається і у вищезгаданому дослідженні. Можна припустити, що Україна потребує сьогодні великих інвестицій для зведення нових заводів. Але на практиці ситуація поки що зворотна. Репортери СтопКора під прикриттям досліджували, що і на цементних потужностях, що є, вже тривають масові скорочення. Йдеться, зокрема, про завод «Дікергофф», куди за легендою наші «агенти» планували працевлаштуватися.
Які у «Дікергоффі» обсяги виробництва та що відбувається з компанією?
Редакція СтопКору намагалася з'ясувати це безпосередньо в компанії, направивши запит, але відповідь мало того, що надали без цифр, узагальнена і не на всі запитання, та ще й вимагають її не розголошувати. Що викликало подив у журналістів.
Теоретично скорочення на потужностях може пояснювати продаж українських заводів «Дікергофф» материнською італійською компанією Buzzi, яка за даними НАЗК, з березня 2023 року була внесена до списку «Міжнародних спонсорів війни».
Повідомлення про угоду з ірландською компанією CRH за 100 млн євро у Buzzi опублікували на офіційному сайті у червні цього року. До речі, у CRH теж були потужності в Росії, але в березні 2022 року компанія заявила про вихід з російського ринку.
Цифри угоди також досить цікаві. Продаж двох працюючих заводів «Дікергофф» лише за 100 млн євро виглядає як знижки у «чорну п'ятницю», бо, за нашими даними, побудувати один цементний завод в Україні сьогодні коштує від 250 до 300 млн.
Поки що ця угода між світовими цементниками-гігантами перебуває на розгляді в Антимонопольному комітеті України.
Як йдеться у відповідях на запити Стопкора, спочатку в АМКУ не ухвалили заяви про надання дозволу компаніям на купівлю/продаж акцій «Дікергоффа», а після надходження документів повторно – розпочали у жовтні справу про концентрацію, оскільки є загроза монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції. Сьогодні у цементній галузі розігрується дуже цікава комбінація, розповідає народний депутат України Сергій Нагорняк.
«Якщо відбувається поглинання ірландської CRH італійської компанії Buzzi, станом на сьогоднішній день 32% ринку вже мають ірландці.
За даними СтопКору, ринок цементу між компаніями-гігантами в Україні зараз розподілено таким чином: у «Івано-Фраківськцементу» частка на ринку до повномасштабної війни становила 34%, на другому місці «Cemark» (CRH) з 28%, у «Дікергоффа» – 15% та близько 12% у «Кривий Ріг Цементу».
Отже, якщо угода купівлі-продажу між CRH і Buzzi все ж таки узгодять, «Cemark» стане лідером на ринку і диктуватиме свої ціни та власні правила гри.
А їх, зважаючи на практику ведення бізнесу згаданих компаній гігантів в інших країнах, не завжди можна назвати чесними. Наприклад, як писали у 2003 році у виданні «Дзеркало тижня», міжнародна група CRH входила до компаній, щодо яких Єврокомісія проводила розслідування за створення спільного ринку.
А у 2009 році німецький суд оштрафував 6 великих виробників цементу на 330 млн євро за картельну змову. Компанії, серед яких була і вже відома нам Дікергофф, скуповували продукцію та конкурентні підприємства, припиняли їхню роботу та тримали високу ціну на власний цемент. Майже схожу ситуацію за участю CRH зафіксувала влада в Угорщині в 2020 році, про що повідомляли на сайті місцевого органу з конкуренції.
І таких прикладів світової монополізації ринку та закриття виробництв із значним зростанням ціни цементу – чимало.
До того ж, за даними, отриманими СтопКором із власних джерел, заводи «Дікергофф» в Україні теж вже знаходяться під загрозою закриття, адже працюють за застарілою технологією – вологим процесом, а це суперечить екологічним цілям CRH. Тож відбудеться у разі погодження згаданої угоди купівлі-продажу – питання відкрите. Його, до речі, CRH проігнорували, не давши відповіді на редакційний запит.
Наскільки може зрости вартість цементу у разі поглинання цього ринку та його монополізації, спрогнозувати складно. Але те, що ціна зростатиме, очевидно, стверджують виробники будматеріалів та забудовники.
«Якщо будівельні матеріали подорожчають на 30-40%, можливо, ще якісь додатково 5-6% забудовники перенесуть на прайси продажів, але знову ж таки, якщо буде забезпечений попит на це житло, якщо ринкова ситуація це дозволить», – припускає Ганна Лаєвська. .
Чи повториться світова практика монополізації цементного ринку компаніями-гігантами в Україні та що вирішить АМКУ?
Ймовірно, рішення приймати буде непросто через відкриту підтримку компанії CRH керівництвом країни.
За нашою інформацією, під час зустрічі Володимира Зеленського з прем'єр-міністром Ірландії Лео Варадкаром у Києві йшлося про поновлення України та участь у цьому процесі ірландського бізнесу, зокрема компанії CRH.
СтопКор направив запит із цього приводу до Офісу Президента, але за місяць відповіді ми так і не отримали. Ніяк не прокоментували й у Кабміні публічну підтримку компанії CRH під час зустрічі Дениса Шмигаля із главою уряду Ірландії. Проте є й позитивні сигнали цих зустрічей. Йшлося також про залучення нових інвестицій у будівництво цементних заводів в Україні, а це, за словами народних депутатів, – один із шляхів вирішення проблеми монополізації цементного ринку.
А поки високопосадовці вестимуть переговори щодо залучення інвестицій, СтопКор продовжує стежити за перебігом подій. Зокрема Антимонопольний комітет офіційно включив наших представників у висвітлення інформації про концентрацію у вигляді придбання компанією CRH українських потужностей «Дікергофф».
