Які варіанти було запропоновано українцям щодо криптоналогів?

Як сплачувати податки?

Згідно з документом, доходи фізосіб від операцій з криптовалютами оподатковуватимуться за ставкою 5% протягом перших трьох років, за ставкою 9% протягом наступних п'яти, після чого застосовується загальна ставка 18%. Чому було обрано саме таку систему?

Юлія Пархоменко: Будь-які ставки є компромісом між державою, яка хоче отримати якнайбільше податків, та бізнесом, який або не хоче взагалі їх платити, або хоче платити менше. Тому, звісно, ​​наша логіка в тому, що система ставок із перехідними періодами може створити цей компроміс.

Але всі чудово розуміють, що Мінцифра не є органом, який остаточно визначатиме, якою буде податкова ставка. Для цього є Мінфін, є податковий комітет, є депутати, які надалі голосуватимуть та прийматимуть закон. Але ми впевнені на 100%, що під час створення нової галузі податок 18% ПДФО для неї — це шлях у нікуди.

Дмитро Миколаївський: У документі є обмеження у 7 млн. гривень — виникали питання про те, чому саме така цифра. [Згідно із законопроектом, право на передбачені запропонованою системою ставки матимуть ті платники податків, сума прибутку від операцій з криптовалютами яких не перевищує 7 млн ​​гривень протягом року].

Ми не хочемо створювати арбітраж різних правових податкових режимів. Ми маємо спрощену систему для III групи ФОП, яка має ліміт річного доходу в 7 млн ​​гривень і ставку 5%. Тому, щоб один податковий інструмент не використовувався замість іншого, було запропоновано починати з тих умов, які вже існують для певних видів діяльності та доходів. А далі це вже послідовна еволюція ставки до стандартної.

Коли застосовується оподаткування?

Миколаївський: Доходи від продажу виходять лише у тому випадку, коли відбувається продаж віртуального активу за кошти. Тому вихід у фіат – це момент виникнення податкового зобов'язання.

Якщо ти продав біткоїн за USDT і не виводиш кошти у гривню, момент оподаткування не настає?

Миколаївський: Не настає.

Як буде здійснюватись підтвердження витрат, які користувач повинен вказувати при оподаткуванні?

Пархоменко: Наприклад, я зі свого банківського рахунку заводжу на біржу 1000 гривень для придбання біткоїну. Через деякий час я його продаю та отримую 1200 гривень. У такому разі 200 гривень — це дохід, з якого я маю сплатити податок.

Для того, щоб підтвердити свої витрати, я маю в податкову надати витяг з банку про мої перекази грошей постачальнику послуг, що я вивела 1200 гривень, а у постачальника послуг я маю отримати документ, який підтвердить, за яким курсом я купила і продала цей биткоин .

Миколаївський: Після ухвалення закону податкова формуватиме правила, за якими здійснюється підтвердження витрат та описуватиме окремі випадки, коли такі витрати треба підтверджувати. Все роз'яснюватиметься на рівні вже підзаконних нормативних актів, які будуть розроблені Міністерством фінансів та за участю податкової інспекції.

А якщо таких операцій на день, наприклад, понад п'ятдесят?

Миколаївський : Поки що неможливо запропонувати якийсь інший зручніший механізм. Отже, ми виходимо з того, що цю проблему буде вирішено на рівні постачальників послуг шляхом автоматизації процесу складання податкової звітності.

Що відбувається з погляду закону, якщо за звітний період мої інвестиції у мінусі?

Миколаївський : У такому разі, звичайно, оподаткування не застосовується. Більше того, негативний результат можна переносити на майбутні роки, зменшуючи об'єкт оподаткування майбутніх податкових періодів.

Як перевірятимуться дані, надані фізособою у декларації, щодо її доходів/збитків від операцій із криптовалютами?

Миколаївський : Порівняння зазвичай робить податкова під час проведення перевірки. Перевірка проводиться у разі, коли податкова ставить під сумнів достовірність задекларованої інформації. Якщо є невідповідність між даними від постачальників та даними декларації, тоді податкова може звернутися за роз'ясненням до платника податків та попросити його надати документи, що підтверджують саме його розрахунок.

Які умови оподаткування передбачені для юридичних осіб?

Миколаївський : Якщо ми говоримо про постачальників послуг, це окремий розділ регулювання. Їхні послуги, крім консультаційних, звільняються від сплати ПДВ. Після отримання авторизації вони можуть скористатися пільговим режимом Дія.City та сплачувати 9% податку на виведений капітал.

Інша історія — це податок на прибуток для решти юросіб, які не є постачальниками послуг. Їх винятків немає — використовується загальна ставка 18% прибуток.

Хто вважається постачальником послуг?

Миколаївський : Щоб не перераховувати всі типи, зазначені у законопроекті, зосереджуся на загальному принципі. Він у тому, що авторизації підлягають ті види діяльності, які передбачають можливість оперувати віртуальними активами, які належать іншим особам. Винятком є ​​лише надання консультаційних послуг.

У законопроекті 10225 є положення про податкові агенти, яке передбачає, що постачальники послуг відповідатимуть за стягнення податків зі своїх користувачів. Які зобов'язання покладаються на постачальників послуг у альтернативному документі 10225-1?

Пархоменко : Згідно з ним, податкові агенти зобов'язані будуть подавати звітність до податкових органів — більше нічого. Тобто вони не сплачуватимуть податки, ні подаватиму декларації за користувачів.

Останні можуть отримувати звіти від постачальників послуг і вже самостійно формувати декларацію та сплачувати податки. Ми розуміємо, що кожен користувач може скористатися послугами кількох постачальників. Він збирає у себе всі звіти та формує вже загальну декларацію.

Миколаївський : У законопроекті, який був поданий раніше, біржі мали утримувати та платити за фізособу податки. Однак це не звільняла сама фізособа від відповідного обов'язку, тобто фактично йшлося про подвійний процес. Ми не бачимо в цьому практичного змісту. Існує фінансовий результат, який є об'єктом оподаткування, і він може формуватися за рахунок операцій на різних платформах.

Тобто постачальник послуг може допомогти сформувати звітність для декларації?

Миколаївський : Ми очікуємо, що постачальники впровадять це як сервіс для своїх користувачів та спростять їм життя.

Яку звітність має надавати біржа?

Миколаївський : Про свою діяльність, оскільки також є платником податків. Про користувачів подає звітність у розрізі сум, виплачених фізособі. Тобто, якщо людина вивів від постачальника послуг певну суму, про цю виплату у грошовій формі останній зобов'язаний повідомити податкові органи за стандартною формою.

Біржі вимагають KYC. Це означає, що податкова у разі потреби отримає всі дані про клієнтів платформ?

Миколаївський : Так, податкова зможе зіставити ті суми, які людина вказала у власній декларації, із відомостями, які за ним отримані від постачальників послуг.

Як щодо операцій з децентралізованими біржами та холодними гаманцями? Як їх контролювати?

Миколаївський : Людина, яка звітує, має зобов'язання довести документально свої витрати. Дуже складно доводитиме витрати, якщо він здійснює операції на децентралізованих біржах.

Якщо людину влаштовує просто сплата податку з усієї суми отриманого доходу та витрати для неї неважливі, то вона може заробити десь на DEX, потім продати [активи] через постачальника послуг в Україні, вивести ці гроші на картку та з усієї суми сплатити ті ж самі 5% податку.

Чи може виникнути потреба користувачеві пояснювати походження коштів при їхньому закладі на біржу?

Миколаївський : Кожен постачальник послуг такі політики формує самостійно відповідно до чинного законодавства та вимог FATF. Звичайно, якщо суми перевищуватимуть певну межу, то дуже ймовірно, що постачальник, який ідентифікує клієнта, може поставити питання про джерело походження коштів.

У біржі у разі буде обов'язок виконувати зобов'язання як суб'єкту первинного фінансового моніторингу. Для цього постачальник повинен сумлінно ставитись до того, що відбувається у того чи іншого користувача, та цікавитися, якщо щось виглядає підозрілим.

Головне завдання фахівця з фінансового моніторингу — переконатися, що гроші не мають кримінального походження.

Якщо постачальник послуг не зареєструється на території України, наприклад біржа з ​​ЄС, чи може вона обслуговувати громадян країни?

Пархоменко : Наш законопроект взагалі не обмежує нерезидентів у наданні послуг громадянам України Фактично, самі люди обирають, де їм обслуговуватись — у нерезидентів або у зареєстрованих постачальників послуг на території України.

Але тут є нюанс у тому, що останні зможуть надавати звітність для податкових, а іноземні постачальники не зобов'язані. Тому буде набагато складніше підтверджувати свої витрати, які користувач нестиме при роботі з постачальниками послуг.

Миколаївський : Що дає взагалі правовий фреймворк? Можливість звернутися до суду, якщо твої кошти, наприклад, викрали. Це базова перевага. Власне, за це сплачуються податки. Тобто держава може переслідувати злочинця.

Щодо нерезидентів, компаній, що зареєстровані в офшорних юрисдикціях. Ми розуміємо, що правових інструментів повернути свої гроші чи ні, чи вони туманні, чи дуже дорогі. Людина за умовні $1000 не звертатиметься до якогось Інтерполу для пошуку шахраїв. Водночас, в Україні можна буде працювати відносно спокійно, оскільки всі учасники ринку під час авторизації проходитимуть попередню перевірку.

Навіщо міжнародній біржі отримувати ліцензію в Україні? Які переваги, якщо вона й так може обслуговувати громадян країни?

Миколаївський : Якщо біржі хочуть отримати клієнтів із цієї юрисдикції та працювати з ними більш ефективно, вони зацікавлені в тому, щоб авторизуватися на території України. Якщо, звичайно, це не коштує мільйони доларів чи гривень, то чому б не пройти авторизацію та не використати зручні фіатні шлюзи.

Чи передбачає нова нормативна база обмін інформацією із податковими органами Єврозони? Чи буде аналог DAC8 чи Travel Rule ?

Миколаївський : Так, це все буде. Щодо вимог обміну податковою інформацією, Україна вже ухвалила відповідний закон і такою інформацією обмінюватиметься. Інформація про віртуальні активи також входить до складу даних, що підлягають обміну.

Однак це стосується не всіх. Існує межа, менша за яку відповідний обмін не здійснюється. І важливо розуміти, що це обмін не між постачальниками послуг та податковими органами, а між податковими органами між собою.

Класифікація віртуальних активів

Оновлення до закону «Про віртуальні активи» поділяє останні на чотири види. Чи можете ви навести приклад для кожної категорії таких активів для чіткого розуміння, що саме мається на увазі?

Миколаївський : Почнемо з найцікавішого, токени електронних грошей — це віртуальні активи, які матимуть особливий правовий режим. Що це означає на практиці? При ухваленні попереднього закону часто комунікували про те, що дуже погано, коли віртуальні активи не можуть використовуватись як засіб розрахунку.

І тут проблема вирішується — саме ці токени можуть бути використаними як інструмент розрахунку.

У чому полягає їхня специфіка? Вони обов'язково будуть прив'язані до гривні. Оскільки вони забезпечуватимуться фіатною гривнею, їхня емісія не буде якимось чином негативно впливати на загальну монетарну політику. Це були основні побоювання НБУ під час ухвалення попередньої версії закону. Отже, ці токени, їхнє звернення, емісія регулюватимуться Нацбанком України. Саме він згодом надасть свої роз'яснення щодо обігу токенів електронних грошей.

Далі. Токени, прив'язані до активів . Давайте їх розглянемо порівняно зі службовими токенами . І там, і там є певний базовий актив. Але у випадку, коли передача службового токена уособлює передачу права на отримання фізичної речі, наприклад, тієї ж машини, то у разі прив'язаного до активів токеном зобов'язання передати цей актив вже не існує, але існуватиме зобов'язання виплатити його поточну вартість.

Якщо емітент цього токена доведе свою здатність виконати зобов'язання за рахунок інших високоліквідних інструментів, надлишкового депозиту, який суттєво перевищує обсяг зобов'язань за фактично випущеними токенами, прив'язаними до активів, то така можливість існуватиме.

Що таке некласифіковані віртуальні активи?

Миколаївський : Це такий узагальнюючий вид, щоб розуміти, який правовий режим застосовується до всіх тих токенів, які не відповідають попереднім критеріям. Це всім відомі нам біткоїни, Ethereum, тобто ця множинність криптовалют. Зараз навіть USDT – некласифікований віртуальний актив.

Нещодавно в мережі з'явилися повідомлення , що monobank та ПриватБанк почали блокувати карти з припущенням, що це відбувається через використання Р2Р-торгівлі. Чи може бути, що банки намагаються закрити альтернативні канали, щоб люди потенційно виводили активи через офіційні шлюзи до фіату?

Миколаївський : Напевно, більшості відомо, що операції з віртуальними активами відповідно до банківських нормативів належать до високоризикових. Багато банків приймають собі рішення, що краще відмовитися від співпраці з клієнтом, який має певну причетність взагалі до цієї галузі.

Поки що немає зрозумілого правового поля, яке дозволило б пояснити, що криптовалюти — це не щось суперризикове, а звичайний елемент нової цифрової економіки.

Пархоменко : Саме ухвалення закону дозволить банкам нормально ставитися до криптовалютів.

Миколаївський: А постачальники отримують можливість відкривати рахунки та нарешті нормально запрацюють фіатні шлюзи.

Регулятори: без Нацкомісії

Чи правильно розуміти, що Національну комісію з цінних паперів та фондових ринків повністю виключили із регулювання ринку у новому законопроекті?

Пархоменко: Абсолютно вірно, саме ця редакція виділяє лише два регулятори: НБУ, який відповідатиме за токени електронних грошей, та Мінцифра, яка відповідатиме за абсолютно всі інші напрямки.

Народний депутат Олексій Жмеренецький розповів , що робоча група працюватиме над пошуком компромісу між законопроектами 10225 та 10225-1 та можливим синтезом двох документів в один. У такому разі на які компроміси Мінцифра готова була б піти щодо положень документа, а на які — ні?

Пархоменко : На сьогодні зареєстровано два законопроекти: основний та альтернативний. Наразі податковий комітет збирає всі висновки від державних органів виконавчої влади. Після цього планується створення робочої групи при податковому комітеті, в рамках якого розглядатимуться і обидва законопроекти, і всі отримані висновки.

Ми ще не знаємо, як відбуватиметься подальший процес. Ми дізнаємося про це тільки, коли вже запрацює ця робоча група.

Чи готові ми йти на якісь поступки — ми до останнього відстоюватимемо нашу позицію, аргументуючи її, а далі дивитимемося на реакції інших стейкхолдерів.

Тут питання навіть не в якійсь боротьбі, нам важливо, щоби регулювання запрацювало. Тому що за останні два роки через воєнний стан операції майже всі припинилися, і зараз єдина можливість все ж таки відновити їх — це запустити регулювання.

Миколаївський : Якби Комісія змогла виконати це завдання, напевно, цих двох версій законопроекту взагалі не було б.

Які ваші прогнози щодо ухвалення закону?

Миколаївський : Прогнози завжди є оптимістичні та реалістичні. Якщо все буде добре, то ми дуже сподіваємося, що фреймворк загалом із податковою частиною, із реєстрацією постачальників, як то кажуть «під ключ», запрацює з перших днів 2025 року, тобто через рік чи трохи більше.