Які суттєві зміни очікуються у галузі криптовалютної сфери в Україні?

Парламент має розглянути законопроекти щодо обігу віртуальних активів. Адже досі в Україні операції з криптовалютою знаходяться поза державним наглядом, і тепер депутати пропонують легалізувати оборот віртуальних активів. “Сьогодні криптосектор перебуває у стані стагнації, бо зупинено роботу фіатних шлюзів із постачальниками послуг віртуальних активів, які зареєстровані за межами України та функціонували до початку повномасштабної війни. Одна з причин – відсутність державного регулювання на крипторинці”, – наголосила нещодавно директор директорату цифрової економіки Міністерства цифрової трансформації України Юлія Пархоменко. На її думку, потрібно якнайшвидше ухвалити законодавство про віртуальні активи, щоб відновити функціонування фіатних шлюзів для повноцінної роботи учасників ринку та створити конкурентні переваги для бізнесу. Тим часом у листопаді до парламенту потрапили проект №10225 та альтернативний проект №10225-1 .

"Прийняття ВРУ одного із зазначених законопроектів фактично означатиме регулювання ринку віртуальних активів в Україні та встановлення правил оподаткування операцій з такими активами", - говорить Анастасія Туз, адвокат юридичної компанії Miller. Що пропонують законодавці та чи покращать їхні пропозиції ситуацію для тих, хто купує та продає крипту в Україні?

Криптовалютам – регулювання: що пропонується для легалізації обороту віртуальних активів

Сьогодні питання обігу криптовалют в Україні законодавчо не врегульоване, хоча, нагадують юристи, основний закон щодо криптоактивів було прийнято понад рік тому, але змін до Податкового кодексу з того часу так і не було прийнято. А це — головна умова, щоб закон “Про віртуальні активи” набув чинності.

“Зараз можна говорити лише про підписаний Президентом України Закон України “Про віртуальні активи” від 15 березня 2022 року. Набуття чинності цим Законом пов'язане із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами. Саме в цьому законі криптовалюта згадується як віртуальний актив, де законодавець тлумачить його як нематеріальне благо, яке є об'єктом цивільних прав, має вартість і виражене сукупністю даних в електронній формі. Фактично, відносини на криптовалютних біржах не врегульовані жодним нормативним актом, що унеможливлює захист інтересів учасників таких відносин. Оскільки криптовалюта є видом валюти, будь-які цивільно-правові відносини з використанням її як способу розрахунку не охороняються законом ”, - розповів Фокусу Олександр Курявий, керуючий партнер юридичної компанії “Муренко, Курявий та Партнери”.

На початку листопада 2023 року в парламенті зареєстрували проект №10225, мета якого — нормувати питання обігу віртуальних активів. “Проектом закону шляхом внесення змін до Податкового кодексу України пропонується, зокрема, запровадження механізму оподаткування податком на прибуток підприємств віртуальних активів шляхом запровадження окремого обліку результатів та коригування фінансового результату; запровадження механізму оподаткування ПДФО віртуальних активів”, — йдеться у записці пояснення до проекту №10225.

Що пропонує законопроект №10225

• зобов'язати юридичних та фізичних осіб вести окремий облік операцій, які вони здійснюють із віртуальними активами;
• встановити для фізичних осіб ставку оподаткування операцій із криптоактивами на рівні 18% податку на доходи фізичних осіб, а також 1,5% військового збору (загалом 19,5%); зробити базою оподаткування планують фінансовий результат, зменшений вартість криптоактивів;
• встановити, що оподаткуванню підлягатиме лише позитивний фінансовий результат із віртуальними активами, тоді як у разі збитків через торгівлю криптовалютою за підсумками року пропонується наступного року зменшити податкову базу;
• заборонити операції з криптовалютою ФОП-платникам єдиного податку 1-3 групи;

Законопроект №10225 також встановлює права та обов'язки регуляторів ринку віртуальних активів — повноваження щодо держрегулювання та нагляду одержують Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Нацбанк. А ось у проекті №10225-1 регуляторами ринку віртуальних активів визначено Мінцифри та НБУ.

Що пропонує законопроект №10225-1

• встановити порядки здійснення публічної пропозиції віртуальних активів та авторизації постачальників послуг, пов'язаних із обігом віртуальних активів;
• запровадження Державного реєстру постачальників послуг, пов'язаних із обігом віртуальних активів, що пропонуються публічно;
• встановити відповідальність у вигляді фінансових санкцій для постачальників послуг, пов'язаних із обігом віртуальних активів за порушення законодавства при наданні послуг.
• оподаткування податком з прибутку підприємств операцій із віртуальними активами; запровадження механізму оподаткування ПДФО доходів, отриманих фізичними особами від операцій із віртуальними активами (тобто податок 18%).
• відсутність будь-якої авторизації для майнінгу як фізичних, так юридичних осіб.

Як пояснила Юлія Пархоменко, проект закону України № 10225-1 пропонує також пільгове оподаткування доходів фізичних осіб за ставкою податку 5% упродовж перших 3 років, 9% упродовж наступних 5 років, після чого застосовується загальна ставка податку 18%.

Тим часом, згідно з цим проектом, податок на прибуток для провайдерів послуг, пов'язаних із криптовалютою, становитиме 18% чи 9% податку на виведений капітал за умови використання спеціального режиму Дія.City. Операції з віртуальними активами звільняються від ПДВ, крім службових токенів, а також операції провайдерів послуг, пов'язаних з криптою, крім консультаційних послуг.

Потрібні пільги: як експертне середовище оцінило ініціативи щодо оподаткування доходів від крипти

Більшість країн у своїй концепції оподаткування віртуальних активів прописали оподаткування операцій із віртуальними активами як інвестиційну діяльність, фактично, законопроект №10225 пропонує схожий підхід , коментує адвокат Анастасія Туз.

“Оподаткуванню підлягатиме позитивна різниця між сумою доходу, отриманого від продажу чи іншого відчуження віртуальних активів, та вартістю віртуальних активів. Платник податків зобов'язаний вести окремий облік операцій із віртуальними активами, окремо з інших доходів і витрат і окремо від операцій із іншими інвестиційними активами. На мою думку, враховуючи специфіку діяльності з віртуальними активами, це цілком логічно та реально. Податковий кодекс України вже містить аналогічні положення щодо окремого обліку певних операцій.

Наприклад, платник податків визначає фінансовий результат щодо операцій з цінними паперами чи деривативами, які перебувають у обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату щодо операцій з цінними паперами чи деривативами, які не перебувають у зверненні на фондовій біржі ”, - пояснила Анастасія Туз.

Проект №10225 підтримує голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев. Як він раніше повідомив Фокусу, парламент не затягуватиме з ухваленням проекту, але обов'язково проведе всі необхідні консультації щодо змісту цього проекту.

“Щодо визначення моделі оподаткування віртуальних активів, ми маємо підійти за аналогією до споріднених об'єктів цивільного права. Такими є цінні папери та деривативи. Не думаю, що оподаткування віртуальних активів має суттєво відрізнятися і тому згоден із підходом законопроекту. З іншого боку, не можу повною мірою розділити підхід щодо пільгування операцій із віртуальними активами через те, що розвиток фінансових операцій, у ході яких не створюється додана вартість та велика кількість робочих місць, не можуть отримувати стимул із боку держави. Проте, безперечно, всі ці питання ще обговорюватимемо”, — каже Данило Гетьманцев.

Проте за проект №10225-1 виступає Міністерство цифрової трансформації України.

“Закон “Про віртуальні активи” прийнятий Парламентом у 2021 році та підписаний Президентом у 2022 році. Проте через роботу над змінами до Податкового кодексу законодавство про віртуальні активи досі не запрацювало. Крім цього, на рівні ЄС вже ухвалено регламент про регулювання крипторинка MiCA, положення якого Україна має імплементувати до національного законодавства, щоб інтегруватися у загальноєвропейський фінансовий ринок. За цей час більшість європейських країн уже запровадила правила гри на крипторинці або шляхом розробки окремого законодавства про криптоактиви, або адаптувавши правила ціннопаперового законодавства для нового класу активів. Україна ж втратила два роки для легалізації нової індустрії ”, – вважає Юлія Пархоменко.

Про втрачений час Фокус розповів і експерт з віртуальних активів, СЕО Peanut.trade Олександр Момот.

“Єдине, на що взагалі потрібне регулювання у цьому секторі, це фіатний шлюз, і запропонована ініціатива законодавчого регулювання на 10-20% виведе з тіні операції з криптовалютою, допоможе робити операції у білу тим, кому це важливо. З погляду продуктових стартапів, то, на жаль, в Україні таких майже немає, вони вже виїхали з України до Португалії та інших країн, не думаю, що вони реєструватимуться в Україні, і тому ефект, який буде навіть від кращого законодавства, зрештою буде слабким. Україна пропустила вікно можливостей через боротьбу регуляторів. Наразі те, що пропонується законопроектами, це 10-15% від ідеального законопроекту ”, - упевнений експерт.

Деякі економісти підтримують альтернативний проект №10225-1, адже вважають, що саме там більше корисного для розвитку ринку віртуальних активів. На думку експерта з економіки Українського інституту майбутнього Данила Моніна, у цьому проекті досить вдало прописано систему оподаткування,  коли не треба оподатковувати внутрішні справи майданчиків торгівлі, а обмін одних криптоактивів на інші не є об'єктом оподаткування, тоді як об'єктом є лише продаж віртуального активу та отримання за нього грошей, а також купівля за актив товарів та послуг .

Крім того, експерт відзначив ще кілька важливих норм проекту №10225-1 :

• пільговий період оподаткування;
• НКЦПФР взагалі прибрали з ринку, комісія нічого не регулює. Основне регулювання та авторизацію проводить Мінцифри;
• немає жодних щорічних платежів за підтримку авторизації;
• аудит проводиться незалежними аудиторами та вартість аудиту — оплата постачальника послуг;
• запроваджується 10-річний період, що консультації на ринку крипти можна проводити без отримання авторизації;
• майнінг юрособами та фізичними особами не вимагає жодної авторизації;
• пропонується запуск інноваційної зони — спеціального стартап-середовища для сприяння інноваціям, спрощення тестування нових продуктів із віртуальними активами.

“Спільний вердикт. Якщо ухвалювати закон про оподаткування крипти та нову редакцію закону про віртуальні активи, то лише проект №10225-1”, — переконаний Данило Монін.