Державний UGB (раніше – «Укргазбанк») провів кілька спірних тендерів, наприклад замовив рекламний ролик на суму 3,65 млн грн, що становить майже 90 тис. доларів.
При цьому тендер проводився без відкритих торгів. Також банк замовив послуги з підтримки програмного забезпечення Oracle, готовий заплатити 25,696 млн. грн., проте торги завершилися на сумі 13,4 млн. грн.
Зазначається, що підвищена увага до закупівель UGB виникла через те, що змінювати позиціонування бренду та фірмового стилю там вирішили під час повномасштабної війни.
«Питання ці пов'язані з тим, що, по-перше, проводити рестайлінг державний банк чомусь вирішив серед війни, коли гроші могли б стати в нагоді на більш важливі справи. По-друге, невідомо, як рахувати ефект від цього дійства. Ну і, по-третє, не факт, що всі гроші підуть на рестайлінг, а не вибачте на відкати, як це вже не раз відбувалося», – йдеться у матеріалі.
Реклама за 90 тис. доларів
Одним із найбільш підозрілих тендерів, оголошеним UGB, автори матеріалу називають замовлення одного відеоролика тривалістю до 45 секунд за 3,65 млн. грн. – «або майже 90 тис доларів». При чому без конкурентної процедури закупівлі.
«У свій час відома виконавиця Оля Полякова скаржилася (або може хвалилася), що найдорожчий кліп у її кар'єрі коштував їй 100 тис. доларів. Знімав відео на її пісню «Льод рушив» відомий (і дуже недешевий) кліпмейкер Алан Бадоєв. Цикл виробництва 6-хвилинного відео тривав кілька місяців, у кліпі багато комп'ютерної графіки, а також задіяні зірки фігурного катання світового рівня. Як бачимо, «Укргазбанк» Полякову суттєво обійшов. Вартість секунди його рекламного відео в 7 разів дорожча за секунду кліпу співачки», – зазначили аналітики.
При цьому наголошується: не може не насторожити те, що тендер "Укргазбанку" відбувся як "закупівля без використання електронної системи". Тобто без відкритих торгів.
«Згідно з рішенням Уряду, за такою процедурою можна закуповувати послуги вартістю лише до 1,5 млн грн – в іншому випадку лише відкрито торги. Щоправда, в постанові є застереження, що й дорожчі закупівлі без електронної системи можливі, «коли роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб'єктом господарювання». Але в цій постанові наведено вичерпний перелік обставин, за яких можливе порушення базової процедури. Цікаво, що такого особливого могло бути у виконавця – ТОВ «Табаско Ворлдвайд» (рекламна агенція «Tabasco»), що «Укргазбанк» мав замовити ролик тільки йому?», – акцентується у матеріалі.
Його автори наголошують: можливий аргумент про необхідність захисту прав інтелектуальної власності виглядає слабко – адже права на інтелектуальну власність сценарію ролика «Укргазбанк» купив за 70 тис. грн. все у того ж ТОВ «Табаско Уорлдвайд» ще минулого року. «Тоді ж, до речі, він замовив цій компанії розробку поновлення свого бренду та комунікаційної стратегії також за чималі гроші – 3,994 млн грн», – нагадали вони.
«Твором мистецтва», для створення якого також дозволені закупівлі без електронної системи, зазначається, реклама теж навряд чи стане. А аргумент про «відсутність конкуренції з технічних причин», за їхніми словами, також неспроможний – адже в Україні «сотні пристойних агентств, здатних якісно зняти рекламні відео».
Більше того, наголошується, прайси в інших компаній – «не такі драконівські».
"Примітно, що, як пишуть "Наші гроші", ще одна компанія, що належить власникам ТОВ "Табаско Ворлдвайд" - "Сігма УА", також любить вигравати державні багатомільйонні тендери, а також за процедурою з одним учасником", - нагадали вони.
Десятки мільйонів за послуги з підтримки програмного забезпечення
Інший сумнівний тендер – послуги з підтримки програмного забезпечення Oracle, 42 комплекти з 5 різних видів програмного забезпечення. Цікавий тендер тим, що за заявленої банком очікуваної вартості 25,696 млн грн торги закрилися на сумі 13,4 млн грн.
Переможцем у згаданих торгах стало ТОВ «Інтрасистемс». Ця компанія відома своєю участю та перемогами у численних торгах, які оголошували різні державні установи та підприємства:
- "Укртрансгаз";
- "Укренерго";
- НАБУ та ін.
«У «Укргазбанку» з нею також тісні стосунки. Судячи з даних Prozorro, банк не раз закуповував у цієї фірми обладнання, програмне забезпечення та послуги з його оновлення. У 2023 році «Укргазбанк» придбав у «Інтрасистемс» абсолютно ідентичні послуги з технічної підтримки (оновлення) того ж програмного забезпечення Oracle, що й під час згаданого тендеру у липні 2024 року (хіба що 2023-го закуповувалося не 42, а 33 комплекти) )», – розповідають аналітики.
Вони відзначають: кардинально ж відрізняються торги тим, що, зокрема, у минулорічних торгах, на відміну від торгів 2024 року, закупівля мала статус: «без використання електронної системи».
Крім того, згідно з наявними у тендерній документації цифрами, гроші, які «Укргазбанк» витратив на підтримку 1 екземпляра ПЗ у 2023 році під час тендеру з одним учасником, була в середньому в 1,6 разу вищою, ніж цього року.
«Ну а далі проста математика… показує нам різницю – близько 6,5 млн грн переплати «Укргазбанком» за ПЗ у 2023 році. Плюс закладена посадовими особами банку потенційна переплата ще в 10 млн грн, яка могла мати місце цього року, якби не були торги конкурентними. Ось вам і закупівлі «без використання електронної системи», ось вам і ролик за 3,65 млн. від одного учасника», – резюмується у матеріалі.
Ще одна стаття сумнівних витрат держбанку – 7,85 млн. грн. на наповнення ЗМІ меседжами про рестайлінг. Плани були «наполеонівські»:
- 6 всеукраїнських журналів;
- 29 регіональних друкованих ЗМІ;
- 9 глобальних та 21 місцевих телеканалів;
- 109 інтернет-видань.
Внаслідок торгів, що відбулися 26 лютого 2024 року, сума впала до 6,398 млн грн. А переможцем стало ТОВ "Альт Медіа".
«Вибір деяких рекламних майданчиків одразу викликав питання – зокрема, у переліку є щорічні видання, дата виходу яких навряд чи збігатиметься з піком самого рестайлінгу, а в інтернет-версіях досі представлені публікації за минулий рік. На сайтах деяких із заявлених ресурсів інформація про рестайлінг «Укргазбанку» представлена як звичайна новина – тобто без рекламної плашки», – йдеться у матеріалі.
Більше того, наголошується, про один із заявлених журналів – «Громади» – ніхто не знає. А йому Укргазбанк погодився платити майже 100 тис. грн за публікацію на останній сторінці обкладинки та вдвічі дешевше за «внутрішні» публікації.
«З трьох десятків опитаних колег ніхто ніколи про нього не чув. Як, схоже, не чув і всюдисущий Гугл, який на запит «журнал «Громади» у різних комбінаціях видає все, що завгодно – від видання в Угорщині, до журналу 19 століття, тільки не майданчик, де міг би рекламувати свій рестайлінг «Укргазбанк». Хіба що це якесь секретне видання для банкірів, публікація в якому піднімає рейтинг банку до самих небес. Одним словом – загадка», – констатують аналітики.
Витрати на сувенірну продукцію та таємних покупців
Також сумніви автором матеріалу спричинили витрати банку на сувенірну продукцію. Наприклад, тендер «Укргазбанку» на «Інформаційні показники та наклейки».
«Ціна табличок «Режим роботи» у фінальному тендері – 508 грн., а на ринку – можна знайти цілком пристойні за 300+ грн., і це навіть не опт. З іншого боку — це тепер, начебто, і не зовсім «Укргазбанк», а «UGB еко банк», який зараз може не влаштувати пластикова табличка, а тільки металева з вигравіруваними літерами. Або, наприклад, худи за 777 грн за тендером «Брендований одяг». А на ринку вартість стартує від 250 грн», – розповіли аналітики.
Ще один цікавий прошарок тендерів – це «дещо надмірні» послуги інтернет-просування під час повномасштабної війни. Зокрема:
Послуги SMM, очікуваної вартістю 1,65 млн. грн.
Послуги з настроювання та розміщення інформації на інтернет-ресурсах, за які пропонувалося 800 тис грн.
Розміщення інформаційних та рекламних матеріалів в інтернеті, за яке Укргазбанк готовий був заплатити 9,25 млн грн.
«І це ми ще не згадали про «Послуги таємного покупця», за які «Укргазбанк» готовий був віддати 1,45 млн та заплановані 450 тис грн на «Послуги з миття автомобілів» (в результаті вийшло дешевше, але все одно десь по 1 200 грн на місяць за автомобіль), – резюмували автори матеріалу. Зазначивши: керівництву «Укргазбанку» було надіслано запит «щодо оцінки ефективності всіх зазначених послуг, їхньої доцільності під час війни, а також незрозумілих переплат під час тендерів з одним учасником». Проте відповіді не було отримано.
