Українці, які пройшли процедуру амністії капіталів, задекларувавши майно та гроші та сплативши з них податки за пільговою ставкою, зіштовхнулися з несподіваною для себе проблемою. Вони все частіше потрапляють у поле зору Бюро економічної безпеки: правоохоронці почали розбиратися в джерелах походження, начебто тепер уже офіційно легальних засобів проводити обшуки.
При цьому протягом усієї кампанії з амністії капіталів влада обіцяла: ті, хто «засвітить» кошти та заплатить відсоток державі, зможуть далі жити спокійно, а от відмовникам варто готуватися до складних часів.
Але тепер виходить зворотна ситуація: громадян, які повірили державі та вирішили почати жити «по-білому», «пустили ланцюжком». А ті, хто нічого не декларував і не платив, навпаки, не мають проблем — принаймні поки що.
«Такий результат кампанії з амністії капіталів багато юристів прогнозували ще на етапі ухвалення закону про легалізацію коштів. Він виписаний таким чином, що не дає жодних гарантій „амністованим“. Понад те, виходить, вони фактично самі визнали, що багато років не сплачували податки. І показали всі свої гроші та майно. І тепер правоохоронці навіть знають адреси, до кого йти насамперед. Думаю, список тих, хто замість „прощення“ отримає кримінальні справи, лише розширюватиметься», — каже голова адвокатського об'єднання «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.
Розбиралися, як амністія капіталів запустила маховик кримінальних переслідувань декларантів.
Мільйони гривень замість мільярда доларів
Кампанія з амністії капіталів проходила в Україні з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2023 року. Її ініціатором став президент Володимир Зеленський, анонсувавши як «унікальну можливість» для громадян легалізувати все своє майно: показати гроші та активи, сплатити з них податки за пільговою ставкою та «спати спокійно». А голова профільного парламентського комітету Данило Гетьманцев заявляв, що участь у податковій амністії дозволить уникнути складнощів під час перевірки законності походження коштів у майбутньому.
Пізніше Рада ухвалила спеціальний закон на цю тему №1539-IX. У ньому прописано, що будь-який громадянин може подати спеціальну декларацію, в якій потрібно вказати доходи та активи, з яких свого часу не було сплачено податків. У такій декларації можна було згадувати валютні заощадження, нерухомість, авто, літаки, яхти, мистецтва, антикваріат, ювелірні вироби, частку в капіталі компаній, корпоративні права, цінні папери. Також прописувалися ставки пільгового податкового збору: 2,25% для тих, хто вже під час кампанії набував державних ОВДП, 5% для фізосіб, які задекларували валютні цінності та активи на території України, 9% — на майно та активи за кордоном. Для тих, хто платив збір, не відразу, а трьома рівними частинами податкові ставки були вищими — 3%, 6% і 11,5% відповідно.
Спочатку передбачалося, що кампанія з амністії капіталів завершиться до 1 вересня 2022 року (тобто триватиме рік), але через війну її продовжили ще на півроку.
Однак очікуваного ефекту вона все одно не дала. Як писав у своєму телеграм-каналі голова профільного податкового комітету Ради Данило Гетьманцев, станом на 1 березня 2023 року подано 845 декларацій, загальна сума задекларованих активів — 8,82 млрд гривень. Загальна сума зедекларованого збору – 547,5 млн гривень».
Тобто бюджет отримав лише трохи більше півмільярда гривень податків, хоча спочатку прем'єр-міністр Денис Шмигаль чекав «хоч би мільярдів», а на етапі підготовки законопроекту про амністію говорили, що під легалізацію піде майно на 20 млрд доларів, а бюджет отримає близько мільярда доларів .
За даними Гетьманцева, під кінець кампанії за два тижні до закінчення люди активізувалися, задекларували майна одразу на 2,6 млрд, тобто внесли майже третину обсягів, «засвічених» за півтора роки. І «багато хто не встиг скористатися унікальною нагодою».
Сам Гетьманцев пояснював фактичний провал кампанії з амністії капіталів кількома чинниками.
По-перше, війною.
По-друге, «своєрідну конкуренцію амністії склав пільговий режим оподаткування єдиним податком за ставкою 2%» (його запровадили на початку повномасштабного вторгнення Росії, але вже скасували).
Але були й інші чинники, що пояснюють провал кампанії.
Ще на етапі обговорення законопроекту про податкову амністію та бізнесмени, і багато юристів розмірковували про підводні камені: не сталося б так, що люди, які повірять державі та заплатять податки, зроблять собі лише гірше та потраплять у поле зору правоохоронців.
«Законопроект було виписано таким чином, що фактично не давало жодних гарантій декларантам. Він дозволяв задекларувати активи та сплатити податки. Але не гарантував, що в майбутньому цими коштами не виникне жодних питань. Хоча до проекту подавали безліч поправок, у підсумковій версії розпливчасті формулювання збереглися», — каже Кравець.
Почасти цим він і пояснює обережність багатьох громадян, які воліли нічого не декларувати та не сплачувати податки. І як показує практика, чуття їх не підвело.
Фактично явка з повинною
Буквально за кілька місяців після закінчення кампанії з амністії капіталів до українців, які заповнили декларації та сплатили податки, почали приходити правоохоронці.
Відразу кілька бізнесменів розповіли «Країні», що вони пройшли процедуру амністії та заплатили відсоток, але тепер до них постали питання у Бюро економічної безпеки. БЕБ почало розслідувати законність походження «амністованих» коштів, суди виписують ордери на обшуки, люди чекають на підозри і почуваються обдуреними.
Гетьманців на запитання, як таке може бути, відповів, що «здивований» і про подібні прецеденти не чув. Нібито до нього з подібними скаргами ніхто не звертався. І закликав скаржитися йому особисто, аби розбиратися з кожним випадком.
Юристи, з яким ми поспілкувалися, кажуть, що проблема все ж таки є, і називають її «очікуваною».
«Що сталося під час кампанії з амністії капіталів? Фактично, ті, хто пройшов процедуру, по-перше, показали все своє майно (яке без цього не факт, що знайшли б), по-друге, визнали, що роками ухилялися від сплати податків. Це фактично явка з повинною. Закон про амністію гарантує таким людям звільнення від штрафів та пені за несплату податків у попередні періоди. І це все. У свою чергу, БЕБ може порушити питання законності походження вже амністованих коштів і почати копати в цьому напрямку, приходити з обшуками, виїмкою документів, залучати в рамках розслідування інших осіб, наприклад, якщо в декларації фігурувала частка в бізнесі, то керівництво компанії та бухгалтера . Таким особам може загрожувати стаття 212 КК, яка передбачає серйозні штрафи та навіть конфіскацію майна», — пояснив Кравець.
Втім, пункт 6 статті 212 КК свідчить, що ухилення від податків не вважається навмисним, якщо активи були зазначені у декларації та пройшли процедуру амністії, але тільки в тих випадках, якщо такі діяння (ухилення від податків) здійснювалися до 1 січня 2021 року та були пов'язані з придбанням (створенням) об'єкта декларування.
Тобто в рамках кампанії, що розпочалася 1 вересня 2021 року, кошти, на які декларант потім набував майно, «прощали» лише до 1 січня цього року. А якщо сліди коштів, з яких не було сплачено податки, виявлять пізніше, виходить, до декларанта вже можуть виникнути питання.
Наприклад, ті, хто декларував нерухомість чи автомобілі у лютому цього року, незадовго до закінчення кампанії, тепер мають бути готовими відзвітувати щодо грошей, на які все це купили.
«Можуть запитати про джерела походження коштів, особливо „свіжих“ активів, і донарахувати податки, якщо вони свого часу не були сплачені, але вже не за пільговою, а за повною ставкою. Думаю, кількість подібних справ лише зростатиме, оскільки вони досить прості для БЕБ, адже вже є навіть адреси, куди потрібно йти. Крім того, якщо люди вже самі зізналися, що роками не сплачували податки, може виникнути резонне питання, а що і де вони ще порушили, тож таких громадян можуть пустити коло різноманітних перевірок», — каже Кравець.
Він також додав, що не радить українцям, до яких тепер приходять правоохоронці, незважаючи на амністію капіталів, намагатися «вирішувати питання».
«Зрозуміло, що багато хто почне шукати зв'язки, пропонувати гроші, щоб уникнути розглядів. Але не раджу, можуть ще за дачу хабара залучити. Варто йти до суду та спробувати зіграти на прорахунках у роботі ВЕБ (а доказова база, як показує практика, нерідко дуже слабка, багато процесуальних порушень)», — каже Кравець.
«Проводячи одноразове (спеціальне) декларування активів, держава надала декларантам гарантії та звільнення від відповідальності за певні порушення законодавства, зокрема щодо несплати податків. Так, на відомості спецдекларацій та документи, що додаються до них, поширюється спеціальний режим конфіденційності та доступу до них, а за розголошення останніх — до винних застосовується юридична відповідальність.
За загальним правилом, дані декларації не можуть бути використані як доказ у кримінальних, цивільних та адміністративних справах. Тому випадки використання відомостей спецдекларацій не лише підривають довіру до держави, а й викликають питання щодо можливого порушення режиму конфіденційності та притягнення осіб до відповідальності. Також можна порушувати питання допустимості доказів та інших відомостей, одержаних на підставі згаданих документів, у межах кримінальних проваджень. Разом з цим слід згадати практику Європейського суду з прав людини, яку також підтримала Велика Палата Верховного Суду та сформувала правові висновки з урахуванням доктрини «плодів отруєного дерева» («fruit of the poisonous tree»): «якщо джерело доказів неналежне, то все докази, отримані за його допомогою, будуть такими самими», — каже «Країні» Іван Маринюк, керівник практики податкового права юридичної фірми «Ілляшев та Партнери».
