10 травня 2024 року окупанти повторно вторглися до Харківської області, з якої їх вигнали 2022 року. Незважаючи на героїчну самовідданість ЗСУ за неповний тиждень нового наступу РФ під окупацію потрапило близько десятка українських населених пунктів прикордоння: Стрілечтя, Червоне, Пильна, Борисівка, Плетенівка, Огірцеве, Мороховець, Олійникове, Зелене, Глибоке, Лук'янівка.
Наразі ворог націлився на місто Вовчанськ, у якому до великої війни проживало до 20 тис. осіб. Триває евакуація цивільних, на вулицях міста тривають бої.
На кінець серпня 2022 року під окупацією Росії знаходилося сім районів Харківської області (Богодухівський, Ізюмський, Красноградський, Куп'янський, Лозівський та Харківський). З початку вересня 2022-го Сили оборони почали звільняти захоплені території на Харківщині: 8 вересня – Балаклію, 10 вересня – Куп'янськ, 10 вересня – Ізюм. До листопада 2022 року ЗСУ вигнали російську армію із 568 населених пунктів Харківщини.
Глава Вовчанської міської військової адміністрації Тамаз Гамбарашвілі запевнив: укріплення навколо міста зведено, «але, можливо, не так щільно». Тому що росіяни постійно обстрілювали з мінометів та артилерії.
То що насправді сталося із укріпленнями на Харківщині? Як з'ясували журналісти видання «Главком», детективи Національного антикорупційного бюро вже понад рік, а співробітники Бюро економічної безпеки останні кілька місяців активно розплутують корупційні клубки на будівництві фортифікацій у Харківській області. Зловживання за версією слідства вимірюється десятками мільйонів гривень.
Навар на проводах та бетонних виробах
Одразу після звільнення Харківщини у 2022 році Офіс президента повідомив, що область посилить свої оборонні можливості. Для цього Кабінет міністрів восени 2022 року виділив 300 млн. грн. на зведення додаткових фортифікацій.
Наприкінці грудня 2022 року департамент житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної військової адміністрації підписав контракт із ТОВ «Слобожанська будівельна компанія 1» на 82,38 млн грн, що передбачає постачання виробів із дроту. Закупівля відбувалася без застосування будь-яких тендерів чи конкурентних процедур. У лютому 2023 року замовник підкинув згаданій фірмі ще 19 млн. грн. на оборонне замовлення. І знову без прозорого відбору переможця та будь-яких подробиць щодо самої закупівлі.
Щойно департамент ЖКГ сумлінно перерахував ТОВ «Слобожанська будівельна компанія 1» 82 млн грн за дріт, цією проводкою зацікавилися детективи НАБУ. У рамках кримінального провадження щодо можливих зловживань з боку посадових осіб Харківської ОДА правоохоронці зафіксували вражаючу «ланцюжок харчування»: компанія-підрядник поклала 77,3 млн грн на рахунок посередника ТОВ «Інтер-Канат» як оплату за будматеріали. Далі ТОВ «Інтер-Канат» розкидав 48,9 млн грн виробнику колючого дроту та трьом постачальникам канатів. Ще 1,4 млн. грн. списано на транспортування замовлених виробів.
Слідство підрахувало: різниця між коштами, отриманими ТОВ «Інтер-Канат» від ТОВ «Слобожанська будівельна компанія 1» та переліченими постачальникам колючого дроту та канатів, з урахуванням витрат на транспортування, становила 27 млн грн. Частину з них (а це 15,9 млн. грн.) ТОВ «Інтер-Канат» перерахувало у вигляді сплати за будівельні матеріали на рахунки шести контрагентів з ознаками фіктивності.
Також НАБУ вважає, що у наварі 27 млн грн «сидить» суттєва накрутка ціни на виріб, який купували чиновники Харківської ОДА. Як стверджує сторона звинувачення, станом на грудень 2022 року ринкова ціна тонни дроту колючого «Єгоза» коливалася від 130 до 205 тис. грн з ПДВ без урахування транспортування. Ціна ж тонни дроту колючого «Єгозу» для будівництва фортифікаційних споруд у Харківській області, придбаного за договором з ТОВ «Слобожанська будівельна компанія 1», склала 420 тис. грн з ПДВ. Усього ж підрядник мав поставити 294 тонни дроту.
А тепер про диявола, який у деталях. За даними аналітичної системи Youcontrol, харківське ТОВ «Слобожанська будівельна компанія 1» було створено… 14 листопада 2022 року (за місяць до договору на 82 млн грн!). Початковими засновниками компанії були четверо харків'ян Андрій Колос, Віктор Лімаренко, Микита Рожков, Андрій Строгий та мешканець Полтавщини Олександр Сорочинський.
Першим фірму у квітні 2023 року залишив Рожков, донедавна депутат Харківської райради від ОПЗЖ. Слідом за ним вийшов Строгий, потім Сорочинський. Останнім наприкінці серпня 2023 року ТОВ «Слобожанська будівельна компанія 1» залишив Андрій Колос, член виконавчого комітету Харківської міської ради. Єдиним засновником та власником вважається Віктор Лімаренко.
Як дослідив Харківський антикорупційний центр, 2018 року пан Лімаренко був у складі засновників фірми «Промдизайн» із російського Білгорода. У російському реєстрі до цієї компанії прив'язаний номер телефону 7(472)-220-03-33, яким також підтягує «Білгородський промтранспроект». Директором фірми вказано Рожкова Олександра В'ячеславовича. Людина з таким ПІБ та громадянством РФ була серед засновників ТОВ «Дюна», власником якої є вище згаданий Микита Рожков, а директором – Віктор Лімаренко.
Ще увагу привертають річні заробітки фірми-«немовляти». За 2023 рік чистий прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ТОВ «Слобожанська будівельна компанія 1» становив 199 млн грн, у 2022 році – 71,4 млн грн (нагадаємо, фірму було створено у листопаді 2022-го).
Загалом, із закупівлями виробів із дроту у Харківської ОДА, ніби «пороблено». «Головком» проаналізував кілька квітневих контрактів та помітив цікаву особливість: переможці – усі ФОП із пропискою у Запоріжжі.
Проте дивує інше. Влада Харківщини купує вироби з дроту у підприємців Максима Кудрі (на 5,39 млн грн), Павла Кондратенка (5,39 млн грн) та Євгена Калиновича (4,99 млн грн), які спеціалізуються на роздрібній торгівлі одягом у спеціалізованих магазинах.
Влада Харківщини купує вироби з дроту у підприємців, які спеціалізуються на роздрібній торгівлі одягом у спеціалізованих магазинах
дані Youcontrol
«Головком» намагався докладніше поговорити із цими успішними підприємцями. Павло Кондратенко відмовився будь-що коментувати, сказав, що йому незручно, бо за кермом. Максим Кудря теж слухавку підняв, але вже після перших питань по суті скинув слухавку. І більше не реагував на дзвінки. Телефон Євгена Калиновича взагалі не відповідав.
Крім цього, триває досудове розслідування щодо завищення вартості блоку потерни БП-0,5-17х23. Це основний будівельний матеріал (у вигляді модульної захисної споруди, виготовленої з бетону), необхідний для будівництва фортифікаційних споруд, у тому числі і на Харківщині.
За даними слідства, у 2023 році при закупівлі 542 блоків постачальники «роздули» ціну на 12,4 млн. грн. Цей факт підпадає під кваліфікацію ч. 5 статті 191 Кримінального кодексу («Привласнення бюджетних коштів у особливо великих розмірах»), наголосили правоохоронці у матеріалах справи.
Фірма нова – «грішки» старі
До будівництва фортифікаційних споруд на Харківщині службовці департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу залучили маловідоме ТОВ «Будівельна компанія „Альянс-Трансбудсервіс“ із Черкас. Ця фірма теж нова - з'явилася у квітні 2023 року, а вже в лютому 2024-го зуміла отримати «фортифікаційних» підрядів на 150 млн грн.
За даними аналітичної системи Youcontrol, засновником та власником ТОВ «Будівельна компанія „Альянс-Трансбудсервіс“ є черкащанин Віталій Охота. Контактний номер телефону компанії веде до іншої фірми Полювання, дуже схожої за назвою – ТОВ «Альянс-Трансбудсервіс».
У неї не такий привабливий бекграунд, як у її новоствореної тезки, що дорвалася до будівництва фортифікацій. Зокрема, ТОВ «Альянс-Трансбудсервіс» є фігурантом кримінального провадження із заволодіння бюджетними мільйонами при будівництві амбулаторій загальної практики сімейної медицини в Черкаській області.
Також у судовому реєстрі збереглося ще одне кримінальне провадження 2017 року. У ньому поліція підозрювала ТОВ «Альянс-Трансбудсервіс» та посадових осіб Білозерської сільської ради Черкаської області у зловживаннях на дрібних закупівлях. За версією слідства, компанія, яка виграла тендер із капремонту частини приміщення під центр надання адміністративних послуг (ЦПАУ), залучила на субпідряд свого власника-ФОП Віталія Охоту. Він, як стверджують правоохоронці, завіз до приміщення ЦПАУ офісні меблі сумнівного походження.
Окрім цього, ФОП Віталій Охота відзначився на ремонті адмінбудівлі Білозерської сільської ради, куди її залучило рідне ТОВ «Альянс-Трансбудсервіс». Слідство з'ясувало: підприємець скинув гроші іншій підприємниці, яка не мала найманих працівників відповідної кваліфікації, а також спецтехніки та обладнання для будівельних робіт. Якою була розв'язка згаданих бурхливих історій, у яких згадується власник черкаської компанії, яка тепер зводить нині фортифікації на Харківщині, судовий реєстр, на жаль, замовчує.
Провали на інших фронтах
Але не Харківщина єдина. Істотні претензії до зведення оборонних укріплень є й інших регіонах. Декілька прикладів. Головне слідче управління Служби безпеки підозрює посадових осіб Чернігівської облдержадміністрації та службових осіб компаній «УкрСіверБуд» та «Будіндустрія» у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України (стаття 114-1 Кримінального кодексу).
Простими словами: до кінця 2023 року згадані підрядники мали побудувати інженерні та фортифікаційні споруди на Чернігівщині вартістю 343,7 млн грн. Однак у відведені терміни не вклалися. При цьому, як стверджують слідчі СБУ, відбулося штучне завищення обсягу робіт, а якість фортифікаційних споруд не відповідає технічним умовам. Все це не забезпечило якнайшвидшого захисту кордону від можливого наступу росіян, сказано в матеріалах справи.
Подібні проблеми й у прикордонній Сумській області. Поліція розслідує злочинну змову посадових осіб Сумської ОДА із представниками фірм-підрядників на будівництві взводних опорних пунктів. Схема присвоєння бюджетних коштів є примітивною: встановлюються несертифіковані бетонні бункери власного виробництва з використанням краденого та неврахованого піску з кар'єрів, розташованих на території Сумського району (села Токарі та Верхнє Піщане).
У Донецькій області порушено щонайменше дві кримінальні справи за фактами присвоєння бюджетних коштів при будівництві фортифікацій. Серед фігурантів військовослужбовці, які нібито «каламутили» з необробленою деревиною, яка мала прямувати на укріплення.
***
Після прориву кордону на Харківщині голова військової обласної адміністрації Олег Синегубов анонсував «розбір польотів»: усі учасники будівництва фортифікаційних споруд в області звітують про виконані роботи. Загалом це може виглядати спробою вигородити підлеглих чиновників (саме вони шукали без прозорих конкурсів учасників та з ними підписували мільйонні контракти) та зробити крайніми виключно підрядників. Але, як відомо, у таких справах «вальсують» двоє: замовник та виконавець.
