Навколо одного зі стратегічних підприємств столичного регіону — Білоцерківської ТЕЦ — відбуваються досить дивні речі, які можуть призвести до того, що ним заволодіє скандальний харківський олігарх, який має російський паспорт і Павло Фукс, який нажив свій найбільший стан.
Перша спроба та кримінальна справа
Насправді дивні рухи навколо Білоцерківської ТЕЦ почалися ще рік тому. У серпні 2022 року деякі ЗМІ писали, що фірма з орбіти скандального бізнесмена Павла Фукса - "Інвестохілс Веста" поклала око на шинний завод "Росава", розташований у Білій Церкві, а також на Білоцерківську ТЕЦ. При цьому висловлювалися побоювання, що компанія Фукса просто розпродасть все майно цих підприємств, що фактично призведе до їхнього знищення.
Тоді ж журналісти проекту “Стоп корупції” провели велике розслідування, яке привело їх до висновку, що Фуксу на Білоцерківщині начебто активно підігрує депутат Київської облради Леонід Глиняний, який також є одним із співакціонерів “Росави” та головою наглядової ради Білоцерківської ТЕЦ.
Сам Глиняний у розмові з представниками ЗМІ, звісно, своє сприяння Фуксу у придбанні активів активно заперечував. При цьому головний акцент він робив не на тому, що не співпрацює з Фуксом, а на тому, що той не має жодного стосунку до Інвестохіллс Вести.
Останнє твердження виглядає, м'яко кажучи, дуже непереконливим. По-перше, Фукс особисто в одному зі своїх інтерв'ю, нехай і не прямо, але визнавав, що має відношення до "Інвестохілс Вести". За словами Фукса, його компанії заробляють на тому, що скуповують проблемні активи (що мають великі заборгованості тощо) і одним із таких у його портфелі є завод "Росава", придбаний саме "Інвестохілс Веста".
По-друге, інформація про зв'язки Фукса з “Інвестохіллс Веста” та Леонідом Глиняним міститься у матеріалах кримінального провадження, яке було відкрито у вересні 2022 року за статтею “Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”, а матеріали його потрапили до ЗМІ. Згідно з цими матеріалами, за версією слідства Леонід Глиняний як співакціонер “Росави” та голова наглядової ради Білоцерківської ТЕЦ сприяв “Інвестохілсу Весту” у незаконному придбанні активів підприємства.
В одній із судових ухвал у цій справі, яка також потрапила в ЗМІ, прямим текстом йдеться про те, що підсанкційний олігарх Павло Фукс “створив умови, за яких він має контролюючий вплив на “Інвестохілс партнерс Лтд”, яка у свою чергу володіє 99, 9 % статутного капіталу ФК "Інвестохілс Веста". До того ж ЗМІ ще у 2021 році повідомляли про спроби “Інвестохілс Веста” захопити Білоцерківську ТЕЦ.
Отже, як бачимо, перша спроба Фукса здобути майно Білоцерківської ТЕЦ завершилася явно невдало. До того ж ці дії призвели до відкриття кримінального провадження, яке, як це часто трапляється в Україні, принаймні поки до якихось свідомих результатів не призвело, проте тоді розголос громадськості завадив Фуксу за допомогою Глиняного реалізувати цю схему. Втім, схоже, що зараз у Фукса з'явився другий шанс отримати омріяні активи і досить хитрим шляхом. Але для початку слід нагадати, хто такий Фукс і чим він небезпечний.
Як Фукс скуповує за безцінь стратегічні активи
Незважаючи на те, що Павло Фукс народився у Харкові, він як бізнесмен сформувався в Росії і до 2014 року жив та працював у Москві та мав російське громадянство. Однак після Революції гідності Фукс вирішив повернутись на батьківщину, щоб заробляти вже тут.
Відразу слід нагадати, що ще в червні 2021 року Рада національної безпеки та оборони запровадила повний пакет санкцій щодо Фукса. До речі, на сайті РНБО так і вказувалося, що Фукс є російським бізнесменом. У травні 2023 року Служба безпеки України повідомила Фуксу про підозру у масштабних фінансових махінаціях зі стратегічними підприємствами України та систематичне ухилення від сплати податків.
За даними СБУ, Фукс, починаючи з 2018 року, незаконно отримав під контроль активи українських підприємств на понад 100 млрд. гривень. У спецслужбі навіть докладно описують, як діяли компанії Фукса.
Наприклад, його структури обирали компанії, скажімо, в енергетичній галузі країни, але основною умовою було те, щоб ці компанії мали кредити в банках, визнаних банкрутами. Після цього у банківських установах фірми Фукса викуповували звані кредитні зобов'язання цих об'єктів, що дозволяло надалі втручатися у діяльність таких підприємств. Ну а далі, як то кажуть, справа за малим, адже активи заводів чи підприємств зазвичай просто заморожували чи взагалі доводили їх до банкрутства.
Все це дозволяло отримувати зловмисникам величезний прибуток, а також ухилятись від сплати податків. Тож Фукс отримав за всю цю підозру від СБУ, і сам уже давно ховається за кордоном. Скандальний олігарх має посвідку на проживання у Великій Британії. Проте, як бачимо, підконтрольні йому компанії продовжують свою діяльність в Україні. Власне, в історії зі спробою придбання Фуксом Білоцерківської ТЕЦ реалізується та сама схема, яку досліджувала та описала СБУ.
Борги Білоцерківської ТЕЦ
Все почалося ще 2015 року, коли Білоцерківською ТЕЦ володів ще один опальний український олігарх Костянтин Жеваго. Також у власності Жеваго знаходився банк "Фінанси та Кредит". Цей банк отримував від НБУ великі кредити рефінансування, а майновим поручителем цих кредитів була Білоцерківська ТЕЦ.
Пізніше банк "Фінанси та кредит" відмовився виконувати свої зобов'язання перед НБУ, тому Нацбанк через суди почав стягувати ці борги вже з майнового поручителя, тобто з "Білоцерківської ТЕЦ".
Ця заборгованість Білоцерківської ТЕЦ створила для Фукса вікно можливостей придбання стратегічного активу.
У лютому 2023 року Національний банк України за рішенням суду отримав можливість розпочати примусову реалізацію частини акцій Білоцерківської ТЕЦ.
Напередодні у Telegram-каналах з'явилася інформація про те, як саме Нацбанк вирішив повернути свої кошти. До мережі потрапив лист Нацбанку, в якому йдеться про те, що НБУ вирішив продати Білоцерківську ТЕЦ Білоцерківській міській раді за 298 мільйонів 562 тисячі гривень.
Якщо це станеться, Фукс знову опиниться у грі за право присвоєння цього активу. Справа в тому, що є великі та обґрунтовані сумніви, що місто Біла Церква в умовах війни матиме фінансову можливість утримувати такий актив із усіма його боргами. Нинішніми та майбутніми.
У чиновників з великою ймовірністю виникне дуже велика спокуса віддати стратегічне підприємство у концесію. Простіше кажучи, міська влада може передати ТЕЦ у тимчасове користування приватній фірмі, яка зобов'язується інвестувати у розвиток підприємства, але водночас отримує доходи від його діяльності. І саме тут на горизонті може знову з'явитися та сама “Інвестохіллс Веста” або якась інша з фірм Павла Фукса як концесіонер.
Ці побоювання виникають аж ніяк не на рівному місці, адже згаданий уже нами Леонід Глиняний має великий вплив у Білій Церкві, а до того ж є головою наглядової ради Білоцерківської ТЕЦ. Враховуючи його співпрацю з Фуксом та явне бажання останнього оволодіти активами ТЕЦ, можна припустити, що за допомогою Глиняного все стане лише питанням техніки.
Єдине, що може перешкодити Фуксу з другої спроби отримати ласий актив до рук – це серйозний суспільний розголос і велика увага до подальшої долі Білоцерківської ТЕЦ. Наразі всі ці ігри Фукса не просто бізнес олігарха, а питання національної безпеки.
