Навколо одного зі стратегічних підприємств столичного регіону — Білоцерківської ТЕЦ — відбуваються досить дивні речі, які можуть призвести до того, що ним заволодіє скандальний харківський олігарх, який має російський паспорт і Павло Фукс, який нажив свій найбільший стан.
Перша спроба та кримінальна справа
Насправді дивні рухи навколо Білоцерківської ТЕЦ почалися ще рік тому. У серпні 2022 року деякі ЗМІ писали, що фірма з орбіти скандального бізнесмена Павла Фукса – «Інвестохілс Веста» поклала око на шинний завод «Росава», розташований у Білій Церкві, а також на Білоцерківську ТЕЦ. При цьому висловлювалися побоювання, що компанія Фукса просто розпродасть все майно цих підприємств, що фактично призведе до їхнього знищення.
Тоді ж журналісти проекту «Стоп корупції» провели велике розслідування, яке призвело до висновку, що Фуксу на Білоцерківщині начебто активно підігрує депутат Київської облради Леонід Глиняний, який також є одним із співакціонерів «Росави» та головою наглядової ради Білоцерківської ТЕЦ.
Сам Глиняний у розмові з представниками ЗМІ, звісно, своє сприяння Фуксу у придбанні активів активно заперечував. При цьому головний акцент він робив не на тому, що не співпрацює з Фуксом, а на тому, що той не має жодного стосунку до Інвестохіллс Вести.
Останнє твердження виглядає, м'яко кажучи, дуже непереконливим. По-перше, Фукс особисто в одному зі своїх інтерв'ю, хай і не прямо, але визнавав, що має відношення до «Інвестохілс Вести». За словами Фукса, його компанії заробляють на тому, що скуповують проблемні активи (що мають великі заборгованості тощо) і одним із таких у його портфелі є завод «Росава», придбаний саме «Інвестохілс Веста».
По-друге, інформація про зв'язки Фукса з «Інвестохіллс Веста» та Леонідом Глиняним міститься у матеріалах кримінального провадження, яке було відкрито у вересні 2022 року за статтею «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», а матеріали його потрапили до ЗМІ. Згідно з цими матеріалами, за версією слідства Леонід Глиняний як співакціонер «Росави» та голова наглядової ради Білоцерківської ТЕЦ сприяв «Інвестохілсу Весту» у незаконному придбанні активів підприємства.
В одній із судових постанов у цій справі, яка також потрапила до ЗМІ, прямим текстом йдеться про те, що підсанкційний олігарх Павло Фукс «створив умови, за яких він має контрольний вплив на «Інвестохілс партнерс Лтд», яка у свою чергу володіє 99, 9 % Статутного капіталу ФК «Інвестохілс Веста». До того ж ЗМІ ще у 2021 році повідомляли про спроби «Інвестохілс Веста» захопити Білоцерківську ТЕЦ.
Отже, як бачимо, перша спроба Фукса здобути майно Білоцерківської ТЕЦ завершилася явно невдало. До того ж ці дії призвели до відкриття кримінального провадження, яке, як це часто трапляється в Україні, принаймні поки до якихось свідомих результатів не призвело, проте тоді розголос громадськості завадив Фуксу за допомогою Глиняного реалізувати цю схему. Втім, схоже, що зараз у Фукса з'явився другий шанс отримати омріяні активи і досить хитрим шляхом. Але для початку слід нагадати, хто такий Фукс і чим він небезпечний.
Як Фукс скуповує за безцінь стратегічні активи
Незважаючи на те, що Павло Фукс народився у Харкові, він як бізнесмен сформувався в Росії і до 2014 року жив та працював у Москві та мав російське громадянство. Однак після Революції гідності Фукс вирішив повернутись на батьківщину, щоб заробляти вже тут.
Відразу слід нагадати, що ще в червні 2021 року Рада національної безпеки та оборони запровадила повний пакет санкцій щодо Фукса. До речі, на сайті РНБО так і вказувалося, що Фукс є російським бізнесменом. У травні 2023 року Служба безпеки України повідомила Фуксу про підозру у масштабних фінансових махінаціях зі стратегічними підприємствами України та систематичне ухилення від сплати податків.
За даними СБУ, Фукс, починаючи з 2018 року, незаконно отримав під контроль активи українських підприємств на понад 100 млрд. гривень. У спецслужбі навіть докладно описують, як діяли компанії Фукса.
Наприклад, його структури обирали компанії, скажімо, в енергетичній галузі країни, але основною умовою було те, щоб ці компанії мали кредити в банках, визнаних банкрутами. Після цього у банківських установах фірми Фукса викуповували звані кредитні зобов'язання цих об'єктів, що дозволяло надалі втручатися у діяльність таких підприємств. Ну а далі, як то кажуть, справа за малим, адже активи заводів чи підприємств зазвичай просто заморожували чи взагалі доводили їх до банкрутства.
Все це дозволяло отримувати зловмисникам величезний прибуток, а також ухилятись від сплати податків. Тож Фукс отримав за всю цю підозру від СБУ, і сам уже давно ховається за кордоном. Скандальний олігарх має посвідку на проживання у Великій Британії. Проте, як бачимо, підконтрольні йому компанії продовжують свою діяльність в Україні. Власне, в історії зі спробою придбання Фуксом Білоцерківської ТЕЦ реалізується та сама схема, яку досліджувала та описала СБУ.
Борги Білоцерківської ТЕЦ
Все почалося ще у 2015 році, коли Білоцерківською ТЕЦ володів ще один опальний український олігарх Костянтин Жеваго. Також у власності Жеваго знаходився банк «Фінанси та Кредит».
Пізніше банк «Фінанси та кредит» відмовився виконувати свої зобов’язання перед НБУ, тому Нацбанк через суди почав стягувати ці борги вже з майнового поручителя, тобто з «Білоцерківської ТЕЦ».
Ця заборгованість Білоцерківської ТЕЦ створила для Фукса вікно можливостей придбання стратегічного активу.
У лютому 2023 року Національний банк України за рішенням суду отримав можливість розпочати примусову реалізацію частини акцій Білоцерківської ТЕЦ.
Напередодні у Telegram-каналах з'явилася інформація про те, як саме Нацбанк вирішив повернути свої кошти. До мережі потрапив лист Нацбанку, в якому йдеться про те, що НБУ вирішив продати Білоцерківську ТЕЦ Білоцерківській міській раді за 298 мільйонів 562 тисячі гривень.
Якщо це станеться, Фукс знову опиниться у грі за право присвоєння цього активу. Справа в тому, що є великі та обґрунтовані сумніви, що місто Біла Церква в умовах війни матиме фінансову можливість утримувати такий актив із усіма його боргами. Нинішніми та майбутніми.
У чиновників з великою ймовірністю виникне дуже велика спокуса віддати стратегічне підприємство у концесію. Простіше кажучи, міська влада може передати ТЕЦ у тимчасове користування приватній фірмі, яка зобов'язується інвестувати у розвиток підприємства, але водночас отримує доходи від його діяльності. І саме тут на горизонті може знову з'явитися та сама «Інвестохіллс Веста» або якась інша з фірм Павла Фукса як концесіонер.
Ці побоювання виникають аж ніяк не на рівному місці, адже згаданий уже нами Леонід Глиняний має великий вплив у Білій Церкві, а до того ж є головою наглядової ради Білоцерківської ТЕЦ. Враховуючи його співпрацю з Фуксом та явне бажання останнього оволодіти активами ТЕЦ, можна припустити, що за допомогою Глиняного все стане лише питанням техніки.
Єдине, що може перешкодити Фуксу з другої спроби отримати ласий актив до рук – це серйозний суспільний розголос і велика увага до подальшої долі Білоцерківської ТЕЦ. Наразі всі ці ігри Фукса не просто бізнес олігарха, а питання національної безпеки.
