У той час як український бізнес побоюється припинити роботу через постійні відключення електроенергії, а населення незадоволене зростанням тарифу одразу на 70% — до 4,32 грн за кВт/год., як мінімум, одна компанія може пишатися останніми рішеннями уряду – вона свій прибуток зможе отримати. Йдеться про групу компаній ДТЕК (Донецька паливно-енергетична компанія) найбагатшого українця Ріната Ахметова.
ДПЕК – чим володів і що втратив
Перше, що потрібно знати про бізнес ДТЕК - по суті, це керуюча компанія, яка здійснює управління величезною кількістю підприємств і компаній, що формально входять до її структури, але часто компанії безпосередньо не належать їй, як говорять дані з аналітичного сервісу YouControl, основна сфера діяльності ТОВ «ДТЕК» — діяльність основних управлінь (хед-офисів), тобто управління іншими компаніями.
Тим не менш, на сайті ДТЕК у розділі «Наш бізнес» можна побачити цілу групу компаній з приставкою ДТЕК – «Енерго», «ВІЕ», «Нафтогаз», «Трейдинг» та інші. Однак, за фактом вони часто не належать ТОВ «ДТЕК».
Так, «ДТЕК Енерго» на 100% належить зареєстрованій у Нідерландах компанії DTEK ENERGY BV, та сама у свою чергу володіє і самим ТОВ «ДТЕК». Але оскільки компанією з далеких Нідерландів володіє Рінат Ахметов, зрозуміло, чому саме ТОВ «ДТЕК» є головною структурою і керує всім енергетичним бізнесом підприємця в Україні.
Але все-таки, що ж уявляв собою ДТЕК до війни:
— «ДТЕК Енерго» — об'єднує вугільні активи групи, насамперед «ДТЕК Павлоградвугілля», Схід-, Захід- та Дніпроенерго з 8 ТЕС (потужністю 13 527 МВт), а також низку заводів з виробництва гірничошахтного обладнання;
— «ДТЕК ВІЕ» — керує активами, що займаються виробництвом зеленої електроенергії з джерел енергії, що відновлюються (ВІЕ), у тому числі Трифонівської, Нікопольської та Покровської сонячними, Орловською, Ботієвською, Приморською та Тилігульською вітровими електростанціями;
— «ДТЕК Нафтогаз» — займається розвідкою та видобуванням нафти та газу у Полтавській та Харківській областях;
— «ДТЕК Мережі» займається розподілом електроенергії у п'яти регіонах України, у тому числі Києві та саме їхні бригади відновлюють подачу світла або обмежують його;
— «ДТЕК Трейдинг» — найважливіша частина групи, оскільки саме вона продає електроенергію та формує головні фінансові потоки холдингу;
- «ДТЕК Солюшен», координує роботу компаній-постачальників електроенергії;
— «ДТЕК MODUS X» — відповідає за інформаційну безпеку та цифрові технології в компанії.
З усього цього переліку найбільші втрати зазнали ДТЕК «Енерго» та «ДТЕК ВІЕ».
Так, з 1 лютого ДПЕК «Енерго» повідомила про 6 великих атак на свої ТЕС, наймасштабніша з яких 27 квітня сталася по 4 теплоелектростанціях. А з 24 лютого цих атак трапилося понад 170.
«ДТЕК ВІЕ» втратив розташовані в окупованій частині Запорізької області Орловську, Ботієвську та Приморську вітроелектростанції, але відновив Трифонівську СЕС на звільненій Херсонщині, а також запустив Тилігульську вітроелектростанцію.
Через бойові дії на Харківщині постраждав і бізнес «ДТЕК Нафтогаз», але від інвестицій у розвідку компанія не відмовилася.
Компанія ДТЕК багатіє
Хоча влітку 2022 року Forbes-Україна і зазначав, що найбагатший українець Рінат Ахметов збіднів утричі – до 4,6 млрд. дол., а вартість ДПЕК впала більш ніж у 3 рази – з 1,9 млрд. дол. до 580 млн., там правильно вгадали те, що може допомогти бізнесменові вийти із кризи. Тоді йшлося про видобуток вугілля.
І справді, головний актив вугільного бізнесу Ахметова – ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за час війни майже подвоїв свій виторг, піднявши дохід з 23,9 млрд грн у 2021-му році до 44,2 млрд грн у 2023-му.
Найприбутковіша частина енергохолдингу бізнесмена – «ДТЕК Трейдинг», який, незважаючи на війну, за два роки збільшив свій дохід приблизно на третину, зі 122,5 млрд грн 2021-го до 165,6 млрд грн 2023-го року.
Однак, загалом фінансова звітність ДТЕКу, як і структура його власності, дуже заплутана. до вторгнення РФ. При цьому свій прибуток за 2023 рік, як повідомила компанія в ЗМІ, група відправила на ремонт ТЕС, а це — 13,7 млрд грн. Чи йдеться про весь прибуток компанії, чи тільки про чистий прибуток – незрозуміло.
В Україні найдорожча електроенергія – і була така ще до зростання 1 червня?
Постає резонне питання – на чому, власне, ДПЕК заробив додатково десятки мільярдів гривень у своїй енергетичній імперії. І відповіді на нього може бути чимало.
Наприклад, у травні 2023 року Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) запідозрила менеджмент державного «Енергоатому» у змові з ДПЕК Ріната Ахметова. У Нацкомісії зауважили, що «Енергоатом» чомусь не міг продати на вільному ринку електроенергію, і врешті-решт продав її як «зайву» по 1 копійці за 1 МВт, яку ДТЕК одразу перепродав по 3000 гривень.
Інший приклад – так звані прайс-кепи (верхні та нижні обмеження цін на електроенергію) для промисловості. Європі за ціною – 2930 грн за МВт, дорожче було лише в Італії – 4460 гривень.
Народний депутат та голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус прямо назвав це наслідком дій лобістів енергетичних олігархів. І саме ДТЕК, який контролює від 25 до 30% української енергетики і є найбільшою приватною компанією в енергосекторі України, підходить під цей опис.
Але це ж правило, як виявилося, діє і для тарифу на електроенергію для населення. євро за 1 МВт.
«Нам розповідає Міненерго, що собівартість електроенергії в Україні близько 1,5 грн за кВт/год, або 1500 грн за МВт-год, це 38 дол, хоча ми бачимо, що в Угорщині чи Словаччині вона коштує 18 дол. Це ось різниця, яку пиляють у нас на енергетичних потужностях під виглядом собівартості», — пояснює експерт.
За його словами, якщо порахувати собівартість електроенергії в Угорщині чи Словаччині додати туди передачу та розподіл, то вийде 2,8 грн. за 1 кВт/год., які платить населення. При цьому експерт прямо назвав Ріната Ахметова людиною, яка контролює українську енергетику.
Закон збереження енергії – чому українці сидять годинником без світла і як на цьому можна заробити
Досить дивне питання – чому українцям не вистачає електроенергії, і вони змушені жити у графіку «2 по 2», тобто 2 години зі світлом і дві без, і це якщо дуже пощастить. Здавалося б, відповідь очевидна – тому що ракетні атаки росіян ведуться на об'єкти енергетики.
Але при цьому наймасовіша атака по українській енергетиці цього року припала на 22 березня, коли були знищені або виведені з ладу електростанції від Харкова до Львова. 11 квітня було знищено найбільшу ТЕС Київської області – Трипільську. Проте, відключення електроенергії почалися лише через місяць — у середині травня, тобто місяць електроенергія була навіть після ракетних ударів по ТЕС, а потім вона раптово закінчилася?
Український журналіст Юрій Романенко на своїй сторінці у Facebook дивується, чому ситуацію ніяк не покращує «зелена енергетика».
«Куди робилася зелена енергетика, яка, за ідеєю, вдень могла б перекривати значну частину потреб України? Проте, вдень такі ж люті обмеження, як і ввечері?
І так уже збіглося, що найбільшим інвестором у зелену енергетику знову ж таки є саме ДТЕК Ріната Ахметова.
Виглядає так само загадково, як і відповідь на запитання – якщо ТЕС працює та виробляє електроенергію, то куди вона подіється? Якщо електроенергія не подається споживачам кілька годин поспіль, то це означає, що ТЕС не працює? Зрозуміло, ні, адже включення-відключення всього обладнання станції кілька разів на добу ніяка техніка довго не витримає, а значить, вона працює, виробляє енергію, просто до населення вона не доходить.
Куди може подітися така «зайва» енергія, варіантів лише два – або на експорт, або на потреби підприємств, і найкраще своїх власних.
За офіційними даними, у 2023 році Україна експортувала 366,5 тис. МВт/год, що у 7 разів менше ніж у 2022-му. При цьому для порівняння, в одному березні 2024-го експорт становив майже половину від цього обсягу – 154,1 тис. МВт/год, а по-справжньому він звалився лише у квітні – до 12 тисяч МВт.
Чи багато це – 154 тис. МВт/год?
За підрахунками аналітиків порталу Energy Map, експорт 366,5 тис. МВт/год за весь 2023 рік приніс близько 100 млн дол, тобто лише за березень експортери е/е могли заробити трохи менше 50 млн дол. Можна припустити, що виробник, який не бажає втрачати такі гроші, воліє залишити без світла побутових споживачів.
Інший шлях – забезпечити електроенергією власні промислові підприємства, благо їх споживання падає, а можливості її виробництва хоч і падають, але все одно вищі за потреби. Так, за даними Міненерго, у січні 2024 року вся промисловість України спожила 2,4 млн кВт/год.
Для порівняння, за даними БізнесЦензору, три найбільші підприємства імперії Ріната Ахметова – меткомбінати імені Ілліча та «Азовсталь», «Павлоградвугілля» споживали у 2019-му році до 2,5 млн кВт/год на рік (200 тисяч кВт/год на місяць) , решта – значно менше. Після втрати меткомбінатів імені Ілліча та «Азовсталі», енергоспоживання підприємств СКМ Ріната Ахметова сильно впало, наприклад, те саме «Павлоградвугілля» раніше використало на рік до 0,5 млн кВт/год або 40 тисяч кВт/год на місяць, а металургійні комбінати Маріуполя кожен удвічі більший.
А що із виробництвом? За даними «ДТЕК Енерго», на початок 2024 року на місяць вони виробляли в середньому від 1,3 до 1,5 млн кВт/год, тобто цілком достатньо для потреб промислової імперії найбагатшого українця. Звичайно, з початком ракетних ударів РФ можливості виробництва явно впали, але й побутові споживачі стали отримувати набагато менше е/е.
Націоналізація не загрожує – чому держава не заважає Ахметову в її енергоіграх чи це холодний світ?
Окрема розмова – участь держави у схемах на енергоринку, найбільшу вигоду від якої може отримати саме найбагатший українець та його ДПЕК. І тут вплив держструктур видається майже непомітним, крім підвищення тарифу для зростання прибутків продавців електроенергії.
Здавалося б, за умов війни енергетика стає особливо критично важливою галуззю, тим паче під час постійних цілеспрямованих ударів нею. Однак держава не приймає рішень, які здаються абсолютно логічними – націоналізації підприємств, навіть тих, що належать російським політикам та кримінальним авторитетам. А у випадку з Рінатом Ахметовим у президента непростий досвід, нібито втягування бізнесмена у підготовку державного перевороту восени 2021 року.
Проте експерти не сумніваються, що подібний крок необхідний.
Так, керуючий партнер «Національної антикризової групи», економічний та політичний експерт Тарас Загородній упевнений — якщо держава витрачатиме кошти на ремонт електростанцій, то вони мають бути у державній власності.
Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко пропонує навіть по-іншому порушувати питання, зокрема, не так, що «держава може взятися за націоналізацію ДПЕК», а так, що «держава вже давно мала це зробити».
Директор Українського інституту політики Руслан Бортник вважає, що вплив Ріната Ахметова в економіці дуже великий, якщо не для повного його «знищення», то для серйозного його «зниження». Але головне – де-факто, це неможливо.
«Ринат Ахметов активно «йшов» на Захід, його лобісти представлені на різних рівнях у США, ЄС і з ним складно боротися. причин боротися з ним поменшало, він має підтримку частини західних партнерів і вплив усередині країни», — каже експерт про причини збереження Рінатом Ахметовим його позицій.
У той же час Руслан Бортник уточнює, що не можна говорити про особливу «наближеність» Ріната Ахметова до президента, в чому він поступається Віктору Пінчуку. Швидше це якийсь «холодний світ» або «світ за розрахунком», але ніяк не дружба чи ближчі стосунки.
Дещо складніше бачить ситуацію засновник Громадської організації «Союз споживачів комунальних послуг України» Олег Попенко, за словами якого, роль компанії ДТЕК неможливо заперечити. Навіть зазнавши великих втрат генерації, а ДТЕК втратив 90% теплової генерації, він залишається найбільшим інвестором у СЕС та ВЕС, які володіють понад 50% обленерго по Україні та є найбільшим гравцем на ринку енергетики України.
«Підвищення тарифів на електроенергію для населення сприятиме покращенню розрахунків за зелену електроенергію, а там борги близько 25 млрд гривень, і більша частина цієї суми якраз групи ДПЕК, що піде їм на користь.
Націоналізація ж має дві сторони – з одного боку – це наявність певної монополії, а з іншого – влада показала себе не найкращим управлінцем в енергетиці», – наголосив Олег Попенко.
