Комітет міністрів відклав запровадження обмежень використання фосфатів у складі миючих засобів.
З 1 січня 2024 року мала б набути чинності урядова поетапна заборона на використання фосфатів як у побутовій, так і в промисловій хімії. Кабмін підтримав відповідний документ ще два роки тому – перед початком повномасштабної війни. Тодішній міністр екології Роман Абрамовський наголосив: це історичне рішення. По суті наш технічний регламент з того моменту почав відповідати вимогам ЄС.
Європарламент наклав заборону використовувати фосфати у засобах для прання ще понад 10 років тому. А деякі прогресивні країни почали це робити ще наприкінці минулого століття.
Але 22 грудня цього року уряд відстрочив дію цієї норми. Це сталося після того, як Європейська Рада схвалила переговори щодо вступу до ЄС. Тепер екологічно важлива ініціатива почне працювати після перемоги. Та й то не відразу, а через 90 днів після завершення воєнного стану. Але той, хто вже виробляє миючі засоби з фосфатами – їх ці обмеження не стосуватимуться навіть після перемоги.
Як фосфати шкодять здоров'ю?
Фосфати шкодять нашим водойм і викликають таке явище як цвітіння води – розмноження синьо-зелених водоростей. Якщо їх занадто багато, на пляжах можуть запровадити заборону для купання, тому що вони негативно впливають на здоров'я людей: подразнення шкіри, свербіж, набряк слизової очей та носа, підвищення температури, біль у м'язах та суглобах. Можуть викликати навіть нудоту чи блювоту. Особливо вразливі до цього діти та люди похилого віку.
Від цього страждають усі водойми. Коли уряд ухвалював рішення, то міністр екології зазначив, що за рік у водойми потрапило понад 6 тис. тонн фосфатів. Страждає і Дніпро, з якого 70% населення споживає воду.
Керівниця Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок після відстрочки поетапної заборони фосфатів зазначила, що саме вони можуть впливати на водопостачання цілих міст:
“Це катастрофічно навіть у мирний час... А що говорити про сьогодення? Кілька років тому у двадцятитисячному місті Корсунь-Шевченківський було припинено водопостачання з річки Рось. І як питна використовувалася привізна вода! Це спричинило величезні витрати, бо Стеблевське водосховище було повністю забруднене. Тобто місто стоїть на річці, а водою з неї не можна користуватися”.
Які міністерства підтримали використання шкідливої побутової та промислової хімії?
Документ, який вдалося отримати від уряду, свідчить, що Мінприроди погодило проект урядової постанови, який відстрочив обмеження фосфатів у миючих засобах.
“Це не була ініціатива Мінприроди. Те, що я знаю, Мінекономіки бачить для цього якісь передумови. Мені дуже хотілося б, щоб Мінприроди грало не останню скрипку у цьому оркестрі”, – каже нардеп Олег Бондаренко (“Слуга народу”), який очолює екологічний комітет Верховної Ради.
У Мінекономіки пояснюють, що відстрочення було потрібне саме через умови, що виникли під час війни.
Є техрегламнент, який визначає норми. Великі підприємства мали б перейти на нові стандарти – змінити технології. Почалася війна і до нас звернулися асоціації, Американська торгова палата. Підприємства не можуть робити інвестиції та попросили відкласти це питання до кінця військового стану. Питання тут виключно в економічній площині”, – каже заступник міністра економіки Віталій Кіндратів.
Хімічна промисловість рік тому інформувала, що обсяг оборотних коштів зменшився $5-6 млрд через війну. Частка хімічної промисловості ВВП України становить близько 3%. У структурі промислового виробництва ця галузь, залежно від року, займала від 9% до 10. При цьому обсяг внутрішнього товарного ринку хімічної продукції в Україні за підсумками 2020 року становив $10,6 млрд, з них імпорт – 74%, власне виробництво – 26%.
Поки що відповіді на запитання про те, як після перемоги підприємства за 90 днів встигнуть модернізувати свої потужності? І що робити, якщо війна затягнеться ще кілька років немає.
Але тут важливо розуміти, що тепер у тексті урядової постанови йдеться ось про що: “Встановити, що надання на ринку миючих засобів – прим.авт.), які були введені в обіг до дати застосування обмежень щодо вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в миючих засобах, встановлених у додатку 1 до Технічного регламенту, затвердженого цією постановою, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності таких миючих засобів. коштів встановленим обмеженням”.
Таким чином ті, хто вже вийшли на ринок – нікому нічого не мусять і не повинні нічого міняти.
У Міндовкіллі кажуть, що при опрацюванні змін до техрегламенту вони давали свої застереження і планують ще вносити зміни до цієї постанови, які стосуються саме наведеного вище абзацу:
“Тут справді треба ще уточнити, що йдеться про товари, які на момент завершення війни будуть у обігу у нас у країні. Крім того, треба буде напрацювати спільно з Мінекономіки рішення щодо врегулювання зазначеного питання для збереження наших водних ресурсів відповідно до проектів Планів управління річковими басейнами, які містять заходи щодо екологічного оздоровлення та післявоєнного відновлення водойм. Серед яких модернізація застарілих очисних споруд та каналізаційних мереж, що дозволить значно покращити очищення стічних вод та відповідно убезпечити водоймища від потрапляння в них такої кількості фосфатів. Вимоги Техрегламенту України щодо екологічного маркування, які набудуть чинності після завершення військового стану, є більш жорсткими, ніж норми, встановлені директивами ЄС. Наприклад, ЄС встановлює норми фосфатів у миючих засобах на рівні 0,5 грамів, натомість у нас на рівні 0,2 грами”, – зазначає перший заступник Міністра навколишнього середовища Олександр Краснолуцький.
Щодо регламенту ЄС, то там ситуація із законодавством така, що кожна країна може встановити жорсткіші норми. Коли ухвалювали рішення про обмеження фосфатів у побутовій та промисловій хімії у 2021 році, то розуміли, що наші очисні споруди не здатні очистити воду з фосфатами і тому екологи та водоканали просили встановити більш жорсткі норми. Що й було зроблено, а тепер скасовано.
Михайло Хорев, який зараз викладає у Києво-Могилянській Академії, а раніше був заступником Міністра екології, зазначає, що в ЄС давно використовують безфосфатні миючі засоби на основі цеолітів та кополімерів:
Але вчені встановили, що і вони негативно впливають на навколишнє середовище та здоров'я людей. Уряди країн ЄС поставили завдання розробити нове покоління безпечніших миючих засобів. Діє спеціальна програми РЕАСН, яка моніторить шкідливість такого впливу та визначає жорсткі граничні норми. Звісно, хімічна промисловість над захопленням. Але дійшли висновку, що галузь хімічної промисловості має продовжувати дослідження створення більш безпечної побутової хімії. Комісія ЄС попереджає хімічний бізнес про запровадження у майбутньому більш жорстких гігієнічних та екологічних обмежень. А тим часом ми пролонгуємо використання фосфатів”.
Нагадаємо, це не єдина ініціатива уряду, яку критикують екологи. Кабмін своєю постановою заснував “Ліси України”, яка згодом має стати акціонерною. Екологи вбачають у цьому серйозну загрозу для збереження лісового фонду держави. Значну частину лісів вдалося б також захистити, якби Україна виконала одне із своїх євроінтеграційних зобов'язань та створила смарагдову мережу особливо цінних територій, щоб охороняти рідкісні види рослин та тварин. Але Верховна Рада вже кілька років не може розглянути відповідного законопроекту (4461).
