Наші партнери все частіше розмірковують про те, що слід зробити, аби ситуація на фронті змінилася на користь України.
Як зазначив експерт Центру оборонних стратегій Віктер Кевлюк, у цьому сенсі цікавим є коментар військового аналітика американського аналітичного центру RAND Corporation Майкла Бонерта.
На його думку, якби Україна мала від 14 до 21 добре оснащених бригад, то могла б звільнити усі свої окуповані території. Однак зібрати 21 бригаду з приблизно 4000 осіб у кожній, а також навчити та оснастити їх за стандартами НАТО буде нелегко.
«Для порівняння, 21 бригада – це приблизно 50-60% чисельності армії США на регулярній службі, – заявив Бонерт, – Або, по суті, вам доведеться взяти еквівалент британської, німецької чи французької армій, навчити їх та дати їм 100% всього необхідного комплекту».
За оцінками Майкла Бонерта, західні союзники України, такі як США та члени ЄС, мають витрачати від 54 до 72 мільярдів доларів на рік, щоб виготовити достатньо ракет та артилерійських снарядів, щоб Україна могла знову перейти у наступ.
Питання в тому, чи Україна знайде живу силу і чи готові її союзники витрачати гроші на належне озброєння, зазначив американський експерт з питань оборони Майкл Пек. Втім, «дивно те, що, незважаючи на перевагу Росії у чисельності та озброєнні, Україна все ще має реальні шанси виграти війну», вважає він.
На думку Майкла Бонерта, НАТО має виконати те, що обіцяло Україні, і переконатися, що її сили «забезпечать хоча б на якомусь мінімальному рівні».
Зараз Росія відправляє на фронт від 25000 до 30000 нових військових на місяць. Це означає, що Україна має завдавати ворогові понад 30 000 втрат на місяць – або близько 1000 втрат на день, щоб знекровлювати супротивника.
Аналітик RAND також послався на план Міністерства оборони Естонії, в якому викладено дорожню карту перемоги України над Росією.
За підрахунками естонців, до кінця року Україні потрібні 4800 зенітних керованих ракет. Виробничі можливості США становлять 3600 ЗУР на рік, решту мають випустити інші члени Альянсу. Темпи та розмах авіаційних ударів противника по об'єктах у тилових районах України вимагатимуть розгорнути додаткові сили та засоби ППО. Щоб відбивати ці удари, потрібні до 7500 ЗКР. Промисловість Заходу лише частково покриє цю потребу, але без використання запасів армій НАТО не обійтися.
Естонські аналітики оцінили обсяг вогневих завдань Сил оборони та дійшли висновку, що для цього знадобиться 2,4 мільйона снарядів на рік, які НАТО може надати за додаткової підтримки США та зовнішніх джерел.
Річна потреба у реактивних снарядах великої дальності оцінюється у 8760 штук. Єдиним виробником таких боєприпасів є США із можливостями 14000 на рік, які можуть збільшити наступного року. Частина цієї потреби під силу замінити ракетами класу «повітря – поверхню», але виникає запит на їх носії – літаки.
Деякі об'єкти поразки розташовані в глибині території РФ, вони доступні для крилатих ракет відповідної дальності. Частину цього потенціалу Україна отримала, але досі діє заборона на удари наданими ракетами за метою на національній території РФ. Обсяги поставок можуть становити кілька тисяч ракет.
Вартість всього згаданого Бенет оцінив у 20-35 мільярдів доларів. Слід пам'ятати, що це обсяг боєприпасів необхідний успішної оборонної операції. Стратегічна наступальна операція Сил оборони вимагатиме боєприпасів на суму від 54 до 72 мільярдів доларів. Вартість платформ-носіїв та підготовка персоналу в цю суму не входять і можуть коштувати додатково 50-100%.
НАТО може довгостроково підтримувати Україну за відповідних умов: вихід із ситуації на фронті (мова про той самий позиційний глухий кут) Європа здатна забезпечити необхідним без участі США, але має задіяти всі глобальні джерела.
Відновити суверенітет України в межах її кордонів можна протягом найближчих двох років, але шлях до перемоги коштуватиме набагато дорожче, ніж названі вище цифри, і вимагатиме значних інвестицій країн НАТО та потужної підтримки США.
