Відомого київського адвоката Олексія Шевчука притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з подальшим виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Відповідне рішення 19 грудня 2023 року ухвалила Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області. Навряд чи ця новина здивує передплатників резонансного адвоката у фейсбуці, який часто потрапляє у скандальні історії та, як правило, у своїх повідомленнях до кишені за словом не лізе.
Втім, саме відвертість адвоката і стає його ахіллесовою п'ятою, чим вміло користуються процесуальні опоненти та вороги, яких Шевчук, між іншим, нажив протягом своєї професійної діяльності чимало.
Адже зовсім недавно, лише кілька місяців тому за подібне «порушення» та сама КДКА вже позбавляла Олексія Шевчука права на зайняття адвокатською діяльністю терміном на 3 місяці.
Шевчуку можна симпатизувати за те, що, на відміну від своїх колег з української адвокатури, він не лицемірить і не намагається догодити всім. І навпаки, Олексія можна недолюблювати через його надмірну гучність і нахабство, з яким він звертається на юридичному ринку. Але як прихильникам, так і хейтерам Шевчука буде цікаво ближче вивчити його «кейс із позбавлення адвокатського свідоцтва», який здається вже вдруге проводиться за примітивною методичкою його опонентів і яка стає брудним інструментом у полюванні на відьом у розрізненій на клани українській адвокатурі. Звичайно, вищезгадане рішення КДКА від 19.12.2023 ще не набуло чинності та підлягає оскарженню в апеляції, яку Олексій Шевчук швидше за все виграє з огляду на процесуальні прогалини вказаної «методички». Але про все по черзі.
«Тіньовий ляльковод»
На жаль, у нинішніх жорстких умовах боротьби за владу до справ про притягнення конкурентів до дисциплінарної відповідальності за нібито порушення правил адвокатської етики дедалі частіше стають замовними. Зазвичай командуватиме замовленим проти адвоката дисциплінарним процесом людина, яка особисто на сцені не з'явиться, а намагатиметься смикати за ниточки лише своїх ляльок. Виставу за аналогічним сценарієм було організовано стосовно Шевчука та у процесі рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №22/2023 від 25.01.2023 за скаргою адвоката Масі Найєма. Останній тоді поскаржився на Шевчука за недоречні та неетичні, на його думку, повідомлення на фейсбуці. І все б нічого, але скарга стосувалася повідомлень річної давності, про які згадали «чомусь» якраз напередодні важливої співбесіди Олексія Шевчука з Етичною радою у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя, куди адвокат мав великі шанси потрапити за квотою Президента України . Тобто напередодні важливої співбесіди Шевчука на конкурсі до ВРП, за класичним сценарієм, конкуренти серед кандидатів до конкурсу вирішили вилити на нього трохи бруду, використавши для цього відповідного скаржника, з яким у Шевчука раніше був конфлікт. Втім, абсурдність рішення КДКА Київської області про усунення Шевчука від практики полягала в тому, що його адвокатську діяльність УЖЕ було припинено з вересня минулого року самим юристом у зв'язку зі своєю службою у Збройних Силах України. При цьому факт притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності комісію «не втішив», і вибір у результаті було зроблено на користь іншого кандидата.
У випадку з грудневим рішенням КДКА спрацювала схожа схема, за якою судячи з повідомлення Олексія Шевчука на фейсбуці від 28.12.2023, стоїть не хто інший, як Петро Бойко, голова ради адвокатів Київської області. Він уже давно записався до лав ворогів Шевчука, адже той неодноразово публічно згадував історію, коли пан Бойко публічно схвалював державний переворот Віктора Януковича, виступаючи перед експрезидентом у 2010 році у Палаці України. Між іншим, неприємний факт щодо біографії Петра Бойка пан Шевчук згадав після того, як Бойко обіцяв заступитися за адвоката перед обласним КДКА після рішення від 25.01.2023, але своє слово так і не дотримався. Після цього між двома адвокатами пробігла чорна кішка, і зараз Бойко мстить Шевчуку у старий перевірений спосіб. І мститься не випадково, а саме напередодні нової важливої співбесіди кандидата Олексія Шевчука у конкурсі на вакансію члена ВРП.
Подання скарги на адвоката через підставну особу
Якщо минулого разу інструментом притягнення Шевчука до дисциплінарної відповідальності стала формальна скарга адвоката Масі Найєма, то цього разу опоненти діяли ще примітивніше. У рамках нового провадження скаржницею виступив не адвокат, а звичайна громадянка – Людмила Новосел, яку начебто обурило його зневажливе ставлення до бійців ЗСУ, оскільки з огляду на зміст однієї з постів Олексія Шевчука, він погрожував відправляти «злочинців за скоєні ними неправомірні». . Гнівна посада Шевчука стосувалася зіпсованої вандалами громадської приймальні адвоката в Оболонському районі. Такий вислів, на думку громадянки, ображає честь ЗСУ та не відповідає нормам адвокатської етики.
Втім, як виявилося пізніше, громадянка Людмила Новосел та її чоловік Олександр Новосел є сусідами за місцем проживання Олексія Шевчука, які мають йому значну суму грошей. Тим більше, вони є працівниками у маєтку екснардепа Олександра Дубинського, який перебуває у в'язниці та годує клопів під вартою у рамках справи про державну зраду. Подані цими особами скарги Шевчук пояснює помстою за програні Дубинським судові процеси та усунення скандального екснардепа від розпорядження землями в Обухівському районі Київської області, якими той намагався незаконно заволодіти. Отже, як і в першому випадку, зручною основою та формальним інструментом для помсти та усунення Шевчука від участі у конкурсі до ВРП стає стороння особа, яка не проти помститися старому ворогові і, ймовірно, додатково на цьому підзаробити.
Неповідомлення адвоката про розгляд дисциплінарної справи
Одним із факторів, які можуть стати визначальними для успішного оскарження рішення про позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю, стає той факт, що рішення КДКА Шевчук дізнається про постфакт. Тобто обидва процеси проходили без присутності адвоката, який взагалі не знав про наявність на розгляді щодо нього дисциплінарних проваджень. Втім, у рамках повторного процесу КДКА пішли ще далі і адвокату Шевчука – Галині Ковбасинській відмовили у доступі до матеріалів справи, не допустили її до захисту та у результаті винесли рішення без присутності Шевчука та Ковбасинської на засіданні. Як і минулого разу, КДКА дуже поспішало винести потрібне рішення без участі сторін, без проведення лінгвістичної експертизи висловлювань Шевчука у Фейсбуці. При цьому звичайна побутова скарга на адвоката від громадянки без юридичної освіти в результаті вилилася у рішення КДКА на 20 сторінках.
Злив інформації через "жовті ЗМІ"
Оскільки рішення КДКА про позбавлення Шевчука адвокатського свідоцтва в обох випадках ухвалювалося «нишком», тобто непублічно і за лаштунками, а мотивувальна частина дисциплінарного рішення викликає багато питань, оприлюднити такі новини через офіційні джерела, як кажуть – «не комільфо». Тому для публічного зливу інформації використовуються жовта преса, яка в гонитві за сенсацію, або банально за незначні гроші, готова опублікувати будь-який інформаційний бруд. Так сталося з рішенням КДКА від 25.01.2023, яке першими оприлюднили близьку до Маси Найєма Спілку мертвих юристів, із редактором якої він давно товаришує. Більш серйозні ЗМІ залишили цю новину поза увагою, вирішивши, що від неї погано пахне.
Втім, із рішенням КДКА від 28.12.2023 організатори пішли дещо далі і замовили ексклюзивний матеріал у колись солідному профільному виданні – «Юридичній газеті», яка для висвітлення цього інфоприводу навіть взяла ексклюзивний розгорнутий коментар у вищезгаданої громадянки Новосел Л. пресса навіть раніше, ніж він отримав офіційну інформацію від КДКА. Тобто, інформаційний бруд через ЗМІ зливається на адвоката задовго до того, як він узагалі дізнався про наявність у ньому ухваленого дисциплінарного рішення. У результаті дзвінок журналістів жовтого друку адвокату з проханням прокоментувати рішення, яке адвокат навіть не бачив, застає останнього зненацька.
PS
Сварки між адвокатами – досить звичайне явище для української адвокатури, адже вони часто опиняються з різних боків барикади судового процесу. І це звичайні людські емоції. Головне – виконувати свою роботу професійно та шляхетно, щоб виходячи із зали засідань тобі не було соромно подивитися своїм колегам в обличчя. Втім, дисциплінарні «кейси Шевчука» вказують на те, що підкилимна боротьба в українській адвокатурі «вийшла на новий рівень», а точніше впала нижче за плінтус, коли в боротьбі з опонентами та ворогами використовуються цивільні фейсбук-маріонетки, а дедалі більше профільних які раніше вважали професійною журналістикою можна тепер віднести до категорії «жовтого юридичного друку». На жаль, ця історія серед рядових адвокатських сварок відрізняється неймовірним лицемірством та підлістю у важкі для країни часи, коли адвокатура має бути єдиною та твердою фортецею правозахисту під час війни.
