Деякі з них уже схвалені парламентом, інші поки що є лише законопроектами. Але всі вони, принаймні, за словами чиновників, розраховані на те, щоб знайти більше коштів для фінансування оборони України.
Одні, як підвищення акцизів на пальне, вже викликали занепокоєння, а плани оподатковувати солодку воду — глузування. Але наслідки для людей та економіки від інших податкових змін, запропонованих урядом, можуть бути серйозними.
Які податки можуть зрости і як? Якими можуть бути наслідки підвищення податків, крім декларованого урядом зростання доходів бюджету? І чи є зараз якісь альтернативи більшим податкам?
Чому уряд хоче підвищити податки
У перші тижні та місяці російського вторгнення українська влада пішла на низку кроків назустріч бізнесу: знизили ставки деяких податків (наприклад, ПДВ на дефіцитне паливо, за яким шикувалися черги на заправках зменшили до 7%, а акцизи взагалі скасували), дрібний бізнес міг взяти податкові канікули, а податкові перевірки було скасовано.
Це зробили, щоб підтримати бізнес та населення у перші місяці військової невизначеності та запобігти колапсу економіки. І бізнес відповів швидкою адаптацією до роботи в умовах війни та добровільною авансовою сплатою податків, а економіка — після скорочення на третину першого року війни — навіть почала відновлюватися.
"На початку війни взагалі гроші не рахували - йшлося про порятунок країни, про порятунок економіки, і держава багато в чому пішла назустріч бізнесу", - пояснює старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський.
За його словами, у країні «склався певний суспільний договір, коли бізнес всупереч усьому платив податки добровільно».
Проте на другий рік війни спочатку повернулися довоєнні податкові ставки, а згодом і податкові перевірки. На третій рік війни, коли і фінансова, і військова допомога партнерів стала надходити не так ритмічно, як у 2023, а перспективи цієї підтримки на 2025 залишаються невизначеними, уряд і провладні депутати (як і попереджали експерти) заговорили про необхідність підвищити податки.
Україна змушена захищатися від держави, військові витрати якої можна порівняти з розміром усього українського ВВП
Як стверджує міністр фінансів Сергій Марченко, щодня війни, яка триває вже третій рік, коштує Україні в середньому 5,6 млрд грн (тобто кожні 10 днів вимагають понад 1 млрд доларів). При цьому, як нагадує чиновник, військові витрати Україна фінансує виключно за рахунок власних коштів, фінансова допомога західних партнерів йде лише на фінансування цивільних витрат — виплату зарплат бюджетникам, пенсій.
Тобто все, що зараз виробляє українська економіка і що у вигляді податків надходить до бюджету, йде на фінансування оборони — зарплату військовим, зброю, техніку, обладнання, медичне забезпечення.
При цьому військовий бюджет Росії, відсіч якої змушена давати Україна, втричі більший за український.
«Згідно з відкритими даними, РФ у 2024 році планує витратити 120 млрд доларів на фінансування агресії проти України. Водночас витрати на сектор безпеки та оборони України у поточній редакції держбюджету-2024 становлять 42 млрд дол. США (за розрахунковим обмінним курсом 40,7 грн/долар)», — зазначає в колонці в LB.ua міністр фінансів.
Нестача коштів є цілком об'єктивною, визнає Володимир Дубровський, — «наш ворог має такі військові витрати, як весь ВВП України». І ще до війни російський ВВП більш ніж удесятеро перевищував український.
«Тобто масштаби економіки абсолютно непорівнянні, а треба утримувати армію, яка можна порівняти за розміром, а військові мають отримувати порівняні зарплати, не такі, як у ворога, але гідні, і такі, щоб вони могли утримувати свої сім'ї», — пояснює економіст.
На додаток до цього розриву у фінансових можливостях, який був між Україною та Росією ще до початку війни, у 2024 році ситуація ускладнилася із затримкою допомоги від партнерів, особливо з американським пакетом допомоги через блокування у Конгресі.
Тому у перші місяці цього року Україна була змушена збільшити витрати на безпеку та оборону на 6 млрд доларів. Саме це, а також підвищення виплат військовим на передовий голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа в інтерв'ю «Українській правді» називає головною причиною цьогорічних пошуків додаткових коштів.
До кінця року, за розрахунками уряду, потрібні ще 500 млрд. грн. (у тому числі і на додаткову мобілізацію). І все це не було передбачено у бюджеті на 2024 рік, під час підготовки якого вважали, що інтенсивність бойових дій піде на спад у другій половині року.
«Цього не сталося. Тому зараз так панічно шукають додаткові надходження», — каже Дубровський.
Неминучим називає підвищення податків та економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. У замітці на Фейсбук він зазначає, що 500 млрд грн потрібні «щоб профінансувати базові потреби армії і зберегти хоча б приблизний паритет з РФ».
Як хочуть підвищити податки
18 липня Верховна Рада ухвалила зміни до Податкового кодексу, які передбачають поступове підвищення акцизів на паливо з вересня цього року до 2028 року. Незважаючи на те, що назва закону говорить про гармонізацію українського законодавства з європейським, на практиці йтиметься про збільшення бюджетних доходів для збільшення військових видатків.
Про це заявив голова фінансового комітету парламенту Данило Гетьманцев, відповідаючи на критику тих, хто вважає, що піднімати акцизи на пальне в момент, коли «вся країна живе на генераторах», не час.
«Люди, які критикують підвищення акцизу, чудово знають, що не варто альтернатива підвищувати акцизи чи не підвищувати. Варто альтернатива — чи платити зарплати військовим, чи не платити», — пояснив депутат, оцінивши вересневе підвищення 1,5-2 грн за літр.
Крім того, уряд направив на розгляд парламенту ще два законопроекти, які передбачають зміни до бюджету на 2024 рік та зміни до Податкового кодексу.
Акцизи на паливо почнуть підвищуватись тоді, коли вся Україна живе на дизельних генераторах
Левова частка цих змін стосується підвищення військового збору, як для фізичних осіб, так і для ФОП, а також запровадження його для юридичних осіб, а також на певні операції.
Зокрема, уряд пропонує таке:
- підвищити ставку військового збору з доходів фізичних осіб до 5 %;
- запровадити сплату військового збору юридичними особами у розмірі 1% доходу від будь-якої діяльності для платників податку на прибуток підприємств та платників єдиного податку III та IV групи;
- 5% військового збору з розрахунку двох мінімальних заробітних плат на місяць для ФОП-платників єдиного податку I, II та IV групи;
- 1% військового збору від доходу ФОП ІІІ групи;
- 5% військового збору вартості операцій з банківськими металами (на купівлю-продаж золота, срібла);
- 30% військового збору продаж ювелірних виробів;
- 15% військового збору на продаж нових легкових автомобілів;
- 5% військового збору від доходу від продажу нерухомого майна фізичними особами, які протягом одного податкового року продавали вже один об'єкт нерухомості;
- 5% військового збору від вартості наданих послуг з мобільного зв'язку, сплаченого кінцевими користувачами таких послуг;
- запровадити щомісячний авансовий платіж з податку на прибуток підприємств у роздрібній торгівлі пальним у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня кожного року, із розрахунку на 1 кубічний метр резервуарів для зберігання бензину та дизельного палива та скрапленого газу на конкретній заправці.
Що дає підвищення податків
За розрахунками уряду, перший етап наближення акцизів до європейських стандартів за вже ухваленими законами має розпочатися з 1 вересня та принести до бюджету додаткові 16,9 млрд грн.
Підвищення військових зборів, за розрахунками уряду, мають принести до бюджету ще майже 122 млрд грн, а загалом податкові зміни мають додати до 140 млрд грн до бюджету.
Це стане частиною плану щодо пошуку коштів на збільшення видатків на оборону на 500 млрд грн, передбачені у другому поданому урядом законопроекті, що передбачає зміни до цьогорічного бюджету. З них понад половина — 256 млрд грн — має піти на закупівлю зброї, майже 78 млрд — на зарплати військовим і понад 40 млрд грн — на фортифікаційні споруди.
Щоб профінансувати все це у проекті закону, уряд планує скоротити витрати на понад 65 млрд грн, додатково запозичувати через ОВДП понад 220 млрд грн, а також залучити понад 75 млрд грн від перевиконання плану з податків у першому півріччі (в основному за рахунок додаткового оподаткування банків та доходів НБУ, які той перераховує до бюджету). Ще близько 60 млрд грн заощадять за рахунок реструктуризації та відстрочення виплат попередніх боргів.
За словами міністра фінансів, підпис якого стоїть під обома законопроектами, уряд запропонував «найм'якший варіант фінансування додаткових військових потреб серед усіх можливих».
Як прогнозує заступник голови парламентського податкового комітету Ярослав Железняк, "це не буде швидко... і дуже боляче", адже голосувати за підвищення податків не подобається нікому.
У замітці у Телеграм депутат прогнозує, що враховуючи графік роботи Верховної Ради, розгляд законопроектів у першому читанні може розпочатися у 20-х числах серпня, а друге читання можливе у вересні (за умови, що за цей час не відбудеться зміна уряду, яка потребує і відкликання поданих ним законопроектів).
Загалом, як припускає Железняк, під час розгляду підвищення податків буде чимало «підводного каміння».
А голова бюджетного комітету Роксолана Підласа припускає, що депутати погодяться не на всі пропозиції уряду. Але, за її словами, зміни до бюджету та необхідні для цього підвищення податків таки мають бути схвалені до кінця серпня — на початку вересня, інакше українські військові вже наприкінці вересня можуть опинитися без зарплат.
Якими будуть наслідки підвищення податків і чи є якісь альтернативи
Підвищення податків дозволить не лише впоратися із викликами поточного року, а й закладає базу для забезпечення стабільності у 2025 році, вважають в уряді.
Це надзвичайно важливо і «з огляду на мінливий політичний контекст у всьому світі та перспективи міжнародної допомоги Україні», вважає міністр фінансів Сергій Марченко. І йдеться не лише про президентські вибори у США.
Але розрахунки уряду можуть виправдатися. Хоча, як визнає старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський, і особливих альтернатив він не має.
Відновлення друку грошей — як у перші місяці війни — було б найгіршим варіантом, адже «це означатиме новий сплеск інфляції». Фактично, каже економіст, інфляція це також податок, але він є дуже несправедливим та руйнівним для економіки. До того ж, за останні місяці інфляція і без того прискорюється.
«Емісія є явно найгіршим інструментом, кроком останньої надії», — стверджує економіст ЦЕС Юрій Гайдай.
Скорочення невійськових витрат, нові запозичення уряд також передбачив.
Не вирішити, але значно пом'якшити проблему можна було б, якби ухвалили закон про економічне бронювання.
«Це означає, що й підприємства будуть стійкішими, і бюджет отримає гроші», — каже Дубровський, проте зазначає: як економіст він підтримує бронювання, але цілком розуміє і моральні аргументи, які наводять противники цієї ідеї.
Тому уникнути підвищення податків (і пов'язаних із цим проблем у вигляді зростання цін, погіршення настроїв бізнесу, а отже, і зменшення доходів) навряд чи вдасться.
Але це можна було б робити по-іншому. Наприклад, можна було б встановити тимчасову військову надбавку до ПДВ у 5%.
«Це вирішило б переважно проблему по грошах, і не несло б додаткового адміністративного навантаження», — пояснює Володимир Дубровський. Звичайно, це призведе до певного підвищення цін (але менше, ніж на 5%), а також до «зростання схематозу», але оскільки ПДВ в Україні адмініструється досить непогано, це було б «найменшим злом із усіх можливих».
Натомість, зазначає економіст, уряд хоч і каже, що гроші потрібні терміново, але пропонує «купу нових, неузгоджених між собою та діючої системи зборів, які буде дуже важко адмініструвати, і які відразу не принесуть доходів до бюджету».
Втім, як прогнозує Роксолана Підласа, до ідеї підвищення ПДВ ще можуть повернутись.
Зарплати та бізнеси підуть у тінь
Насторожує і те, що більшу частину доходів уряд планує одержати від додаткового військового збору, а це додаткове навантаження на фонд оплати праці. З одного боку, за даними ОЕСР, це найшкідливіші для економічного зростання податки. А з іншого боку, «це ті податки, від яких найчастіше й найуспішніше ухиляються».
У країні, де, за даними Держстату, близько 3 млн осіб працюють неофіційно, і ще, за опитуваннями та підрахунками, близько 2 млн тих, хто отримують доплати в конвертах, це означатиме ще більший відхід робочої сили в тінь.
«Якщо підвищується цей податок, це означає, що буде ще більше ухилення, що бюджет відповідно недоотримає доходи», — застерігає Володимир Дубровський.
Він також входить до групи економічних експертів із 13 аналітичних центрів, які підписали спільне звернення з податків. У ньому йдеться про те, що урядовий законопроект «містить низку вкрай негативних норм, які завдадуть значних збитків економіці».
Ще більше застережень викликає запровадження 1% військового збору для підприємств, який, по суті, стане податком з обороту — це гірший податок, який не має права на існування, тому що це податок на ринкові транзакції», пояснює Дубровський.
А Юрій Гайдай із ЦЕС називає тих, з кого уряд хоче отримати левову частку бюджетних доходів від підвищення податків «дійними коровами», і застерігає, що «загалом запропоновані кроки покладають практично все навантаження на білий бізнес та найманих працівників».
Якщо на початку війни автосалони в Україні спорожніли через російські обстріли, то зараз вони пустіють через плани уряду підвищити податки, у тому числі і на продаж нових авто.
Підвищення військового збору для окремих галузей також означатиме відхід у тінь. Особливо це стосується «ювелірки», де «30% ніхто не платитиме».
15% військового збору на нові авто можуть спрацювати — і то під питанням — лише у люксовому сегменті, де «торгують лише офіційно, а покупці не дуже бідні і можуть дозволити собі заплатити на 15% більше», каже Дубровський. відкладати покупку, щоб дочекатися скасування цього податку. А решта просто занижуватиме вартість продажів, тобто підуть у тінь.
Показово, що одразу після подання законопроектів про підвищення податків до парламенту, в Україні зросли продажі авто. Як розповів генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів та дилерів (ВААІД) Олег Назаренко спеціалізованому виданню AUTO-Consulting, стрибок у продажу автомобілів розпочався з 19 липня. "Автосалони порожні", - заявив Назаренко.
Так само може повернутися в давно забуту тінь і ринок нерухомості, туди його заженуть 5% військового збору. Крім того, каже Дубровський, «виходить, що купівля у фізичної особи на вторинному ринку дискримінується порівняно з покупкою на первинному ринку».
"Не знаю, хто це пролобіював - мабуть, забудовники?" — саркастично припускає економіст.
Тому якщо запропоновані урядом зміни в податках таки схвалить парламент, «надходжень великих воно не принесе, а спотворення створить великі», застерігає економіст:
"Коли ринок іде в тінь, витягнути його звідти завжди дуже важко".
