Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, війна на Близькому Сході призвели до змін у підходах великих гравців на оборонному ринку.
Через розуміння загрози з боку Росії та інших геополітичних конфліктів країни Заходу почали більше уваги приділяти своїй обороноздатності. Користуючись сприятливими умовами, багато підприємців та розробників адаптують свої рішення для військового використання.
Венчурне інвестування
Поява величезної кількості проривних компаній підкріплена швидким збільшенням обсягу венчурного інвестування. Згідно з даними Pitchbook, обсяг інвестицій між 2015 і 2023 роками зріс у 12 разів - з 412 млн до 5 млрд євро, і лише 10% з них було здійснено в Європі, а 82% - у США. Однією з ключових причин є те, що фінансування військових технологій є складною темою для інституціоналів, які є інвесторами у провідних венчурних фондах Європи.
Інституційні інвестори зазвичай не вкладаються в оборонні технології, тому що не хочуть асоціюватися з інструментами, які несуть смерть іншим людям. Навіть якщо ці люди – російські окупанти. Натомість у США чимало великих і відомих інвесторів, таких, як Andreessen Horowitz, New Enterprise Associates, Google Ventures, Founders Fund або General Catalyst, мають не менше 80 угод кожен у сфері dual use tech (подвійного призначення) з 2016 року.
Драйвером зміни принципів фондів є масштабні інвестиції країн Європи у власне переозброєння після лютого 2022 року. Більшість членів НАТО наближається до цільового рівня оборонних витрат у 2% ВВП, і вже точаться дискусії щодо підвищення цього показника до 3%. Так, Німеччина ще навесні 2022 року створила фонд на 100 млрд. євро для модернізації власної армії. Такий клімат створює умови для появи та розвитку десятків компаній, які розвивають рішення для військових у сферах кібербезпеки, розвідки, дронів та інших технологій.
Крім того, оголошення НАТО про створення фонду NATO Innovation Fund у розмірі 1 млрд дол. на підтримку стартапів, які розробляють технології, що мають стратегічне значення для цілей оборони та безпеки, знаменує ключовий момент в інтеграції інновацій в оборонному секторі.
Але поки що вітчизняний ринок не відчуває цих змін. Західні венчурні фонди інвестують у оборонні компанії, що базуються у країнах НАТО. Україна стала для них тестовим полігоном, куди розробники привозять свої рішення для їхньої перевірки на реальному полі бою. Наші ж компанії поза фокусом західних фондів.
Нові технології проти вторгнення
Оборонні технології, або defence tech, охоплюють широкий спектр інноваційних рішень, покликаних підвищити здатність та ефективність збройних сил. Головною загальною характеристикою більшості стартапів у цій сфері є фокус на подвійне призначення.
Це означає, що компанії, розробляючи рішення для військового застосування, роблять їх актуальними і громадянського використання. Це дозволяє їм розширити потенційний ринок і не залежними від геополітичних змін.
Серед ключових напрямів у сфері технологічних оборонних інновацій виділяються військові дрони та роботи. Бойові дії в Україні продемонстрували важливість безпілотних літальних апаратів для розвідки, поразки та зв'язку. Також потенціал має наземні автономні роботи, здатні займатися розмінуванням, транспортуванням, евакуацією поранених і навіть вогневою підтримкою.
Провідними європейськими компаніями, що розробляють автономні роботи, є ARX Robotics за підтримки німецького Міністерства оборони, а також естонська Milrem Robotics. Так, роботизовані платформи THeMIS естонської компанії вже активно використовують ЗСУ і сторони обговорюють спільне виробництво.
Важливим ефектом зростання геополітичної напруги стало збільшення кіберзагрози. Хакерські групи дедалі частіше атакують цифрову інфраструктуру Європи, ставлячи під загрозу критично важливу інфраструктуру. Це викликало бум на ринку кібербезпеки в регіоні, обсяг якого подвоївся між 2016 та 2023 роками до 41 млрд дол.
Ще одним напрямком, де технологічні компанії допомагають військовим силам, є розвідка. Здатність використовувати літальні засоби та супутники з інноваційними технічними та програмними складовими для кращого розуміння дій противника дає значну перевагу на полі бою. Одним із лідерів у цьому є німецька Quantum Systems, яка спеціалізується на безпілотних авіаційних системах, що забезпечують критично важливу повітряну розвідку. Цікаво, що компанія має дослідницький центр України.
Але й українським розробникам є що запропонувати у цьому напрямі. Місцеві інженери значно просунулися у розробці дронів і виготовляють десяток моделей розвідувальних БПЛА, здатних у майбутньому конкурувати на світовому ринку. Особливо варто відзначити Shark, виготовлений компанією «Укрспецсистемс», та «Алеку-100» від DeViRo.
Бум технології штучного інтелекту (ІІ) не оминув і військову справу. Завдяки новітнім технологіям машинного навчання аналітики можуть автоматизувати та прискорити процес обробки стратегічних даних. Так, однією з передових компаній у цьому напрямі є французька Preligens, системи якої здатні самостійно обробляти супутникові знімки.
Але найамбіційнішою компанією, яка розробляє ІІ для військових цілей, є німецька Helsing, яка описує свою технологію як «штучний інтелект на захисті демократії». Платформа компанії здатна збирати дані з різних типів об'єктів на полі бою, створюючи найточнішу карту бойових дій для прийняття ефективних, а також морально найкращих рішень. Helsing діє в Україні з 2022 року.
Українські розробки
Після російського вторгнення в Україні з'явилися сотні ентузіастів, які розвивають нові рішення, які допомагають знищувати ворога. Станом на березень 2024 року у вітчизняному кластері для розвитку військових технологій Brave 1 було зареєстровано понад 1200 проектів. Але більшість із них перебувають на ранніх стадіях розвитку, і їхні команди не мають досвіду для перетворення проектів на повноцінний бізнес.
Однією з основних перешкод, з якими стикаються молоді розробники українських оборонних рішень, є пошук фінансування Для зміни ситуації українським компаніям слід дотримуватися наступних рекомендацій:
Розробляти продукт, який матиме перспективу подвійного призначення, або продажу за кордон.
Не боятися партнерств з іноземними компаніями, які особливо мають досвід у продажах військової техніки на своїх ринках.
Бути готовими віддавати частину контролю над компанією на ринкових умовах: до 10-15% компанії – на Pre-Seed раунді та 20-30% – на Seed раунді. Пам'ятайте, краще побудувати успішну компанію, але виявитися з часткою в 10%, ніж залишитися з «гаражною ідеєю».
Враховувати особливості європейського венчурного ринку та не витрачати час на фонди, які не можуть інвестувати у defence tech компанії, навіть подвійного призначення.
На ранніх стадіях доцільніше фокусуватися на акселераторах та приватних інвесторах, які значно гнучкіші. Їм не потрібно погоджувати інвестиції згідно з власним мандатом, як у інвестиційних венчурних фондах, інвесторами яких часто є інституціонали.
На пізніших стадіях, коли вже створено готовий та перевірений продукт, варто шукати іноземні венчурні фонди, які мають у портфелі кілька defence tech компаній. Сектор оборони на Заході є надзвичайно зарегульованим, тому наявність досвідченого інвестора може значно допомогти з продажами.
У контексті defence tech Україна має можливість зайняти частку в секторі технологій подвійного призначення та оборонних технологій з огляду на поточну макроекономічну ситуацію та інтерес до технологій безпеки. Глобальна геополітична ситуація не має ознак нормалізації, тому навіть після закінчення російського вторгнення військові технології, створені на основі реального бойового досвіду, матимуть попит у світі. Але шлях на міжнародні ринки буде досить складним, і значним успіхом стане результат, якщо хоча б п'ять компаній вийдуть на стабільні продажі не лише в Україні, а й за кордоном.
***
Дії Росії змінили ставлення країн Європи до питання оборони, що перетворило колишню фантомну defence tech індустрію на один із найцікавіших регіональних венчурних напрямів. З огляду на відносну новизну цих змін оборонна індустрія Європи перебуває на етапі трансформації, що створює вікно можливостей для українських компаній.
