Минуло трохи більше року відколи НАБУ та САП повідомили про підозри членам організованого злочинного угруповання Андрія Гмиріна за розкрадання коштів підприємств Фонду державного майна України. Пише політолог Мар'ян Ощановський у своєму блозі
Нагадаю, що на момент скоєння злочинів до складу цієї організованої групи входив і сам тодішній голова ФДМУ Дмитро Сенніченко.
Підозри отримали: сам Сенніченко, його екс-заступник Денис Кудін, два директори Одеського припортового заводу (Синиця та Парсентьєв), і ще кілька «дивлячих»: Присяжнюк, Колот, Горбуненко. Здавалося б, в історії поставлено жирну точку: всі персонажі з підозрами та в міжнародному розшуку, схеми ліквідовані, а сам ФДМ заробляє кошти – чисто, чесно та прозоро!
Але давайте докладніше розберемося, що насправді відбувається…
У квітні цього року, після тривалого простою, було запущено хімічний завод «СумиХімПром». Спочатку новий директор Захаренко зібрав навколо себе команду професіоналів та оголосив поетапний план відродження підприємства. Але через деякий час стало зрозуміло, що фактично без жодного тендеру завод був відданий у давальницьку схему компанії ТОВ ТД «УКРМІНХІМ». Ця компанія постачає "СумиХімПрому" всю виробничу сировину (сірку, аміак, фосфорити, хлористий калій), а потім бере на продаж вироблені заводом комплексні добрива. У чому сенс? Ця компанія не має власних шахт та кар'єрів. Саме в цьому і схема! Замість нормальної роботи, завод потрапляє в залежність від приватної контори і зазнає збитків, нібито «дорога» сировина приблизно $20-30 на тонні, а державний завод втрачає з кожної такої поставки приблизно $300-400 тисяч!
«УКРМІНХІМ» купує сировину не безпосередньо у виробників, а у мережі європейських компаній-одноденок, зареєстрованих у різних країнах. Саме вони допомагають малювати завищені ціни. За моїми даними, всю цю мережу контролює одна людина Віталій Вікторович Логінов. Також Віталій Логінов контролює фізичну доставку та відвантаження всіх вантажів із Сум через свою експедиторську компанію.
Ось для прикладу один із останніх контрактів на постачання фосфоритів ТОВ «ТД «УКРМІНХІМ» від словацької прокладки Z9 Impex sro 1 серпня 2024 року — ціна на нібито єгипетські фосфорити €107 євро за тонну. Пізніше ця сировина піде на "Суми ХімПром". В даний час реальний єгипетський постачальник фосфоритів Chem Source Egypt пропонує ту ж сировину по $40-50 за тонну.
Але це не все. Подивіться на коносамент щодо ще одного нещодавнього постачання нібито «єгипетських» фосфоритів для «СумиХімПрому». Його чомусь завантажують у Лівані, майже на кордоні із Сирією. Так відбувається тому, що фосфорити справді мають сирійське походження. Схоже, що підсанкційний продукт союзника Росії лише маскується під єгипетський за допомогою підроблених сертифікатів походження. Також можна побачити, як за такою ж схемою, завозять на Суми та «узбецький» калій із Грузії. А насправді вона може бути просто російською.
Дослідивши іншу діяльність Віталія Логінова на підприємствах ФДМУ, виходить, що він контролює усі вантажопотоки Об'єднаної гірничо-хімічної корпорації (ОГХК), транспортуючи сотні тисяч тонн ільменітової руди залізницею та відвантажуючи їх через причали Одеського припортового заводу.
З джерел, близьких до титанової галузі, стало відомо, що Логінова нібито «завели зверху» як неофіційний радник голови ОГХК у 2023 році. У центральному офісі підприємства в Києві його представили як «дивлячого від Офісу президента». Інтеграцію Логінова в потоки підприємства забезпечив тодішній виконувач обов'язків директора ОГХК Димитрі Каландадзе, який не мав громадянства України. У свою чергу, Логінов позиціонував себе як людину близьку особисто до голови ГУР МО Кирила Буданова та одного з керівників ВП. Є низка свідків, яким він розповідав, ніби брав участь у спецопераціях Головного управління розвідки, а його куратором був «особисто заступник Буданова». Якось йому надали секретний кабінет у центральному офісі ОГХК – «скляшку». А потім із цієї «склянки» вплив та інтереси Логінова поширилися на інші стратегічні підприємства України (Одеський припортовий завод, «Сумихімпром» тощо). Зокрема, відомо, що «герой війни Логінов» намагався провернути аферу із кредитуванням державним Укрексімбанком ОГХК для подальшого виведення коштів «на допомогу запуску ОПЗ» шляхом надання фінансової допомоги від одного підприємства до іншого. І справді, потоки ільменіту йдуть через вантажні причали ОПЗ, які технічно для цього не призначені, тому там є якийсь зв'язок…
Виникає закономірне питання, хто ж кінцевий бенефіціар тіньової діяльності дивлячого Логінова та постачання ільменіту? Відомо, що титановий ільменіт є базовим компонентом виробництва всього спектра російської зброї, включаючи балістичні ракети. Крім того, цікавим фактом є те, що члена правління ОГХК Захарченка було переведено на посаду директора «Сумихімпрому» невдовзі після появи Логінова в ОГХК, що свідчить про їхнє можливе знайомство. Є ще багато цікавих фактів та подій, але найголовніше питання полягає в тому, звідки взявся цей персонаж і чиї завдання він виконує.
Щодо Одеського припортового заводу, то виконувачем обов'язків директора там став Юрій Ковальський. А представляти його колективу заводу приїхав Олександр Мужель — тіньовий представник того ж Гмиріна в Україні на прізвисько «Француз».
Зараз Віталій Логінов намагається протягнути на Припортовому заводі таку ж приховану давальницьку схему, як і на «СумиХімПромі» — нещодавно у кількох виданнях з'явилася інформація про харківську компанію «АГРОТОРГГРУП», яка «виграла 25 липня тендер на постачання газу на ОПЗ, грн! В одній із публікацій писали, що компанію пов'язують із торгівлею російським аміаком. У 2022 році "Агроторггруп" через маловідому товарну біржу "Придніпров'я-2021" придбала 10 000 тонн аміаку, що знаходився під арештом АРМА. Тоді нардеп і заступник голови фінкомітету Верховної Ради Ярослав Железняк стверджував, що ці аукціони мали ознаки корупційної схеми.
Десь у телеграм-каналах писали, ніби до цієї компанії має відношення якийсь донецький бандит із дев'яностих Гіві Немсадзе. Поінформоване анонімне джерело повідомило, що це не так, і насправді «Агроторггруп» також контролює Віталій Логінов.
Цитую: «Всі на ринку знають, що Віталій Логінов контролює Суми, ОГХК та Припортовий. Він займається всією логістикою, постачанням та продажами. Також у нього є два партнери – Олександр та Дмитро, які живуть у Франції, та тема постачання газу на ОПЗ – їх, а Немсадзе – це, щоб заплутати читачів телеграм-каналів. Сам (ред. Віталій) представляється всім директорам держпідприємств, чи то співробітником Головного управління розвідки, чи то Служби безпеки України, словом, вирішує питання як куратор від Фонду…»
Стає очевидним, що всі підприємства ФДМУ знову загрузли в павутині інституту тих, хто «дивиться». Все це схеми і люди Гмиріна, Олександра «Француза» Мужеля, та їхнього нового фронт-мена Віталія Логінова, який не дозволяє держпідприємствам працювати на державу, прикриваючись Головним управлінням розвідки та Службою безпеки України. Незрозуміло лише, як ГУР та СБУ дозволяють «своєї людині» возити на українські держпідприємства вантажі із підсанкційних країн. Чи це така «спецоперація»?
Багато деталей вказують на те, що саме Андрій Гмирін і є ляльководом, який стоїть за цією багатогранною схемою. Так, він у розшуку та під підозрою від НАБУ, і, схоже, навіть ховаючись за кордоном, він зумів дотягтися до України, досі смикає за ниточки на підприємствах ФДМУ.
Чи має цей схематоз покровителів на вищих щаблях влади чи просто афера шахраїв під шум війни, можна тільки здогадуватися. Але корупційна складова цих процесів прямо б'є на довіру до Президента України на міжнародній арені. Під час війни тут як у Агати Крісті: «Шукайте, кому це вигідно…»
