Парламент призначив Віталія Коваля на посаду міністра аграрної політики та продовольства
Зерно та дороги
Віталій Коваль встиг збудувати різнопланову кар'єру як на державній службі, так і у бізнесі. Спочатку він працював у кредитному департаменті "Укргазбанку", а з 2006 по 2019 роки. був співзасновником або керівником на підприємствах в аграрній, транспортній та будівельній галузях (ТОВ “Атлант-транс”, ТОВ “Інвесттрейдсервіс”, ТОВ “РГС-Логістікгруп”, ТОВ “ВВВ Монтаж” та ТОВ “Санако”). Зазначимо, що основним видом діяльності Інвесттрейдсервісу та “Санако” вказано оптову торгівлю зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин.
Найбільш відомий скандал із Віталієм Ковалем стосується компанії "ВВВ Монтаж", яку він очолював до призначення в РОДА: журналісти Bihus.info стверджували, що пов'язані з "ВВВ Монтаж" фірми у 2020 р. отримали найбільші підряди на будівництво доріг.
Бізнес-кар'єру Коваль встиг підкріпити освітою: здобув ступінь MBA у Львівській бізнес-школі Українського католицького університету та навчався у Aspen Institute Kyiv.
Політичні сходи
Сходження у велику політику розпочалося у 2019 р., коли президент Володимир Зеленський призначив Коваля головою Рівненської ОДА. Деякі оглядачі вважають, що саме задовільна для глави держави робота в регіоні згодом спричинила “переведення” його до Києва — на посаду Фонду глави держмайна.
У відкритих джерелах можна знайти неоднозначні відгуки про професійні компетенції Віталія Коваля. Одні очевидці та експерти кажуть, що він як випускник бізнес-школи справді орієнтувався на підтримку та розвиток бізнес-середовища на Рівненщині, наприклад, залучив інвестиції в галузі деревообробки та меблевого виробництва. Тому підтвердження: навіть під час великої війни завод з виробництва меблів у регіоні відкрила данська компанія Hjort Knudsen. Водночас інші учасники подій говорили у ЗМІ, що численні зустрічі Коваля як голови ОДА з місцевим бізнесом часто не давали результатів, таких як проекти з будівництва житла для переселенців.
Управління державним майном
Щодо роботи у ФДМУ, то сам Коваль ставив стратегічним завданням зробити його активи (загалом це 1,5 млн. об'єктів) доступними для інвестицій. У результаті за шість місяців 2014 р. Фонд державного майна продав 213 лотів на успішних аукціонах, які відвідали 1200 учасників (у лідерах, до речі, Рівненщина). Середній ступінь конкуренції склав 5,5 пропозиції на торги — глава фонду зазначав, що це у 2,5 рази більше, ніж було до 2019 року.
Серед інших досягнень — Фонд держмайна вперше оголосив у Прозорро. Продажі онлайн-аукціони у сфері великої приватизації (тобто об'єктів балансовою вартістю понад 250 млн грн). Торги готелем “Україна” та АТ “Об'єднана гірничо-хімічна компанія” мають відбутися 18 вересня та 9 жовтня відповідно.
Виклики в агросекторі
Водночас слід розуміти, що управління Фондом держмайна, який має шукати інвесторів та забезпечувати надходження до бюджету (завдання цього року — 4 млрд грн) — це далеко не те, що формування агропромислової політики. Втім, з огляду на минулий досвід у агро- та транспортних підприємствах, Віталій Коваль знає основну проблематику українського агросектору зсередини: перша потреба — забезпечення агроекспорту за несприятливих військових та політичних умов (нагадаємо, польські фермери вже анонсували нові протести).
Інша річ, що міністр має розмірковувати не просто як бізнесмен чи магістр МВА, а політик. Тобто пріоретизувати не сучасний прибуток фірм, а стійкість сектора на довгострокову перспективу. В українських умовах агробізнес загалом має поступово переорієнтуватися із торгівлею зерном на переробку. Це збільшить додану вартість на тонну продукції, що відвантажується, і знизить конфлікти з фермерами сусідніх країн. Яке бачення у нового міністра агрополітики поки що невідомо. З одного боку, як бізнесмен він був із торгівлею зерном, але з іншого — розвивав і переробку в іншій галузі (меблі) як державний службовець. Тому перші висновки щодо спрямування, який задасть міністерству Віталій Коваль, ми зможемо робити за кілька місяців. Одним із маркерів стане розвиток відносин із сусідніми європейськими країнами щодо експорту української агропродукції.
