Російські спецслужби завербували колишнього операційного директора платіжної компанії Wirecard Яна Марсалека за допомогою моделі Наталії Злобіної, а після того, як він втік до Росії, сховали його під виглядом священика
Марсалека в Німеччині підозрюють у особливо великому шахрайстві. 2020 року він, ймовірно, викрав два мільярди євро з рахунків Wirecard, а потім втік до Росії через Білорусь. Багато років, як раніше дізналися розслідувачі, Ян Марсалек, який народився у Відні, співпрацював із російськими спецслужбами та передавав їм конфіденційну інформацію.
У новому розслідуванні журналісти розповідають, як співробітники ГРУ вийшли на Марсалека. Це сталося шостого червня 2014 року на яхті «Посейдон III», де відзначала своє 30-річчя російська модель Наталія Злобіна – «кохана» та діловий партнер Марсалека. Вона й представила Марсалеку свого приятеля Станіслава Петлінського: Це Стас, генерал ГРУ.
Сам Петлінський (він же Борис Грін), з'ясували розслідувачі, формально не значиться у спецслужбах. Під час війни в Чечні Петлінський був командиром підрозділу спецназу ГРУ, в його офіційній біографії значиться адміністрація президента, а зараз він називає себе радником з безпеки. Петлінський, у свою чергу, представив Марсалека іншим співробітникам Головного розвідувального управління та ФСБ, серед яких був Андрій Чупригін, відставний полковник військової розвідки, який працював у Центрі цивілізаційних досліджень країн Сходу під керівництвом Петлінського.
«Нові російські приятелі Марсалека відчиняли різні двері не тільки в Росії, а й скрізь, де вони ще могли похвалитися політичними зв'язками та вагою, наприклад, у Лівії», — зазначають журналісти. Так, у 2017 році Петлінський та Чупригін порадили Марсалеку придбати цементну компанію Libyan Cement Company, яка простоює в Лівії, але відновити виробництво було неможливо через міни, що залишилися з часів війни. Для вирішення цієї проблеми Марсалек купив одну із найстаріших російських ПВК — «РСБ-Груп».
Власниками ПВК на папері залишилися ті самі люди, проте фактично бізнес розділився на дві компанії: нове російське ТОВ «РСБ-Груп» та офшорну компанію на Кайманових островах під назвою RSB Group. Власником і директором російської юрособи був Кирило Коробейніков - син Станіслава Петлінського. Компанія на Кайманових островах, яка мала контракт з Libyan Cement Company, на 25% належала Коробейникову, ще на 25% — росіянці Вікторії Боуман, дружині партнера Марсалека Джо Боумана, і на 50% — швейцарському юристу Річарду Седріку Гаррі Ріттеру, за довірою йдеться у розслідуванні.
Марсалек також активно працював із колишніми австрійськими агентами. У 2018 році, за даними розслідувачів, він найняв «радником» Мартіна Вайса, який багато років очолював Другий департамент Федерального управління захисту конституції та боротьби з тероризмом Австрії (BVT, головна австрійська секретна служба). З ним вони були знайомі як мінімум із 2015 року. Вайс «пробивав» для Марсалека десятки людей через внутрішні бази даних, щоб дізнатися, що про них знає влада.
На Марсалека працював ще один колишній співробітник BVT – Егісто Отт. Його усунули від роботи після підозр у шпигунстві, проте, незважаючи на це, він використав свою агентурну мережу, щоб збирати інформацію для Вайса та Марсалека.
Мартін Вайс, зокрема, просив його дізнатися про журналіста-розслідувача Христа Грозєва після того, як у грудні 2020 року вийшло розслідування The Insider та Bellingcat про отруєння Навального співробітниками ФСБ. У розмові з Der Spiegel Отт підтвердив, що брав участь у стеженні: "Я просто пішов до загсу і заплатив 3,40 євро, щоб дізнатися, де він живе". Він також зізнався, що зробив кілька фотографій будинку Грозєва. За його словами, це не є незаконним, і він нібито не знав, навіщо Вайсу була потрібна така інформація.
25 червня 2020 року Wirecard AG оголосила про банкрутство, оскільки з рахунків компаній зникли майже 2 млрд євро. Марсалек зник за кілька днів до цього. Один із ділових партнерів Петлінського організував приватний літак, Вайс — двох пілотів, а Марсалек підкупив чиновників імміграційної служби Філіппін, щоб ті зробили запис про його прибуття до цієї країни. Проте насправді Марсалек у ніч проти 20 червня прилетів до Мінська, а звідти машиною поїхав до Москви.
У Росії Марсалеку зробили паспорт на ім'я Костянтина Баязова. Розслідувачі дізналися, що людина з таким ім'ям та датою народження справді існує, але це священик, який служить у невеликій церкві у Липецькій області. У вересні 2020 року новий документ забрала, відвезла до анексованого Криму та віддала Марсалеку помічниця Петлінського та співробітниця ФСБ Євгенія Курочкіна.
Пізніше Марсалек, як стверджується, засвітиться з новими паспортами, один із яких був на ім'я Олександра Шмідта (він уже використав його раніше), а другий – на Віталія Малкіна, священика з Володимира. Він заявив, що гадки не мав, що хтось користувався його паспортними даними. 2020 року він втратив паспорт і зробив собі новий. У паспорті Марсалека були дані саме того втраченого Малкіним документа.
Після того, як Марсалек втік у Росію, він не припинив свою діяльність, вважає британська прокуратура. корисна ворогові і тим самим завдає шкоди інтересам та безпеці [Великобританії]». пред'явлено шістьом громадянам Болгарії.
