Бізнесмен Олег дуже хотів допомагати ЗСУ. Тож із радістю відгукнувся на пропозицію фінансувати закупівлю дронів від Дмитра Молодцова, який представився співробітником Благодійного фонду Сергія Притули.
Підприємець встиг за кілька тижнів передати Молодцову 104 тисячі доларів. Перш ніж зрозумів, що має справу з шахраєм.
Олег розповідає, що розшукав інших жертв фінансових афер Молодцова. Суми теж чималі: Павла "волонтер" обдурив на 107 тисяч доларів, Ігор втратив 365 тисяч гривень, а Віке знайомство з Молодцовим коштувало понад 60 тисяч гривень.
Це ще не всі постраждалі від дій афериста: Олег знайшов ще кілька десятків людей, які пожертвували або інвестували Дмитру від 100 доларів і до понад 150 тисяч. Хтось із них намагався повернути свої гроші через суди, а хтось махнув рукою на ситуацію та дав обітницю “більше не бути лохом”.
Олег спочатку звернувся до поліції, а потім Дмитром Молодцовим зацікавилося вже Державне бюро розслідувань. За прикладом бізнесмена частина ошуканих Молодцовим людей зголосилася написати заяви до ГБР. Сам “волонтер” донедавна був військовослужбовцем Нацгвардії, однак у червні 2024 року виявилося, що він втік із частини – після цього його нібито бачили у Польщі.
Журналістам вдалося поспілкуватися з людьми, які стверджують, що Молодцов “розвів” їх на чималі гроші. Вони навіть знайшли побіжного ухиліста, який підтвердив, що Дмитро зараз перебуває за кордоном.
Як сталося, що Молодцов зміг обдурити дорослих та освічених людей, серед яких були і юристи, і бізнесмени? Чи зможуть потерпілі колись хоч частково повернути свої кошти?
Був привабливим та переконливим
Дмитро Молодцов виявився добрим знайомим людей із кола спілкування Олега. Ці люди, колишні відомі в Україні спортсмени, стали військовослужбовцями. Дмитро був для них людиною, яка працює у фонді Притули та може допомогти з дронами. Такою людиною він став і для Олега.
“Діма показував мені посвідчення працівника фонду та фотографії, на яких він поряд із Притулою. Він багато розповідав про роботу фонду, тож я не мав підстав йому не вірити”, – згадує Олег.
На запит hromadське Благодійний фонд Сергія Притули відповів, що Молодцов “ніколи не перебував у трудових відносинах” з організацією. Щоправда, "кілька разів на волонтерських засадах" брав участь у розвантаженні гуманітарної допомоги, однак "посвідчення волонтера йому не видавали".
Пізніше Олег дізнався, що й у життя інших постраждалих Діма входив через спільних знайомих. Наприклад, Павло його знав, як хлопця подруги дружини. Ігор – як хорошого знайомого своєї сестри.
Під час своїх угод Дмитро нікому не приставляв ножа до горла. Якось так виходило, що самі люди були раді віддати йому гроші, щиро допомогти. До кожного Діма знаходив “ключик”. Наприклад, до Павла він приїжджав новенькою дорогою машиною в дорогому костюмі – був певним втіленням успіху та респектабельності. А ось з Ігорем, навпаки, здавався бідним і тиснув на жалість.
Він стоїть переді мною розгублений такий, каже, що не має грошей заплатити за номер у готелі, не має їжі. Каже, що, крім мене, йому більше нема до кого звернутися. Капець, я купував йому їжу, оплачував той готель, викуповував з ломбарду його телефони. Ігор, обдурений Дмитром Молодцов
Віку та Юлю чоловік підкупив комунікабельністю та зворушливими розповідями про те, що батьки його не розуміють, а керівництво не цінує. А ще доглядав жінок, кликав погуляти.
“Він ніби гіпнотизував. Якось так подивиться, що думаєш: боже, маленький хлопчик, якого треба приголубити”, – зізнається Віка.
Дмитро завжди починав справу здалеку: приємне спілкування, спільний відпочинок, розмови про життя. Наступний крок – розмови про варіанти вигідного інвестування. Потім – розповідь про свою бізнес-ідею. І лише після цього – пропозиція приєднатися до неї грошима. Навіть нібито щиро попереджав про можливі ризики. І люди з радістю приєднувалися.
У Дмитра дві вищі освіти – юридична та економічна. Він виглядає фахівцем, який багато в чому орієнтується, може розповісти про це грамотною мовою і дуже переконливо – і ти віриш, не виникає відчуття небезпеки.
Когось Дмитро “розвів” на нібито виробництво та продаж вершкового масла, когось – на операції з криптовалютою, когось – на позики у ломбарді. Були жінки, які брали для Діми гроші з кас своїх установ: Молодцов обіцяв повернути буквально до вечора або хоча б до завтра.
Ілюзія бурхливої діяльності
Взявши фотографії Дмитра із Сергієм Притулою за вірчі грамоти, Олег у червні 2023 року погодився на схему, яку запропонував аферист.
Військовослужбовці наскільки можна здійснюють часткову передоплату дронов. Решта фінансування – за рахунок Олега. Дрони продають бійцям, а отримані від них гроші знову йдуть на закупівлю дронів. Діма пояснював, що військовослужбовці хочуть проводити стовідсотковий розрахунок за дрони вже за фактом їхнього одержання, тому й потрібні гроші Олега.
Молодцов склав таблицю замовлень та передоплат. Він постійно звітував перед Олегом: ці замовники роблять 30-відсоткову передоплату, ці – 10-відсоткову. Ці дрони вже відвантажені, а ці – на підході. Дмитро навіть показував Олегу ділове листування щодо закупівлі та доставки дронов – тож у благодійника виникало враження, що пишуть різні люди, які активно залучені до логістики.
Діма віртуозно створював видимість реального процесу, який може ускладнюватись через війну: десь платіж не пройшов, десь машина не доїхала. А потім з'ясувалося, що жодних дронів взагалі не закуповували. Хіба що ті три, які він мені привіз показати - як я тепер розумію, щоб остаточно втертися до мене в довіру.
Коли ж йшлося про “бізнес-проекти”, Дмитро діяв таким чином. Наприклад, у справі з Павлом шахрай два роки створював видимість бурхливої виробничої діяльності. Потерпілого Ігоря для створення ілюзії успішних інвестицій навіть брав із собою на підприємство, де проводив переговори. Точніше сказати, інвестор сидів у машині на території підприємства, поки Дмитро десь із кимось "обговорював інвестиції". Ігор і зараз не може собі пояснити, чому він не наполягав на своїй участі у тих “переговорах”.
Олега ж Дмитро переконав, що кількість замовлень на дрони збільшується, тому потрібно більше коштів. Олег спочатку давав власні гроші, а потім гроші своєї сім'ї. Попередив, що ці останні треба повернути до такого числа. Дмитро обіцяв, проте не повертав, а навпаки – знову просив ще й ще.
“Мене це насторожило. Я подзвонив спільним друзям. Вони сказали, що Дмитро за такою самою схемою брав гроші у них – і теж не повертає. Через інтернет я вийшов на інших людей, яких Молодцов кинув на гроші. Тоді зрозумів, що маю справу із шахраєм”, – згадує Олег.
На його вимогу повернути всі 104 тисячі доларів Молодцов назвав себе негідником і розіграв сцену каяття. Визнав, що ніяких дронів не купував, а всі ті гроші нібито програв. Запевнив, що неодмінно їх віддасть, просто для цього потрібен час. Навіть написав Олегу розписку, що зайняв у нього гроші та зобов'язується помісячно повернути їх до серпня 2024 року. На підтвердження своєї доброчесності за рік лише раз скинув Олегу на картку 40 тисяч.
Після того, як Дмитро поступово набирає від вас певну суму коштів, він говорить про якогось форс-мажору, який перешкоджає йому повернути гроші. При цьому Дмитро не відмовляється віддати їх – він завжди посилається на тимчасові труднощі, які заважають це зробити саме тут і зараз. Цим він вас обеззброює. Павло, ошуканий Дмитром Молодцовим
Так і Олега шахрай “обеззброював” подібними обіцянками. Зрозумівши, що власними силами повернути гроші не зможе, чоловік ще у вересні минулого року звернувся до правоохоронців. Майже рік Олег намагався активізувати розслідування щодо Молодцова. Востаннє він бачився зі слідчим уже після того, як стало відомо, що Дмитро залишив частину.
"У мене виникло враження, що слідство поки не знає, як реагувати на втечу Дмитра", - нарікає Олег.
Дірявий кордон
Минулого року Ігор випадково натрапив на Молодцова у парку. Вкотре запитав, коли той поверне гроші.
“Він сказав мені, що пішов до армії. Мовляв, він у окопах, а я ні. Що він ризикує життям, а я ні. І що війна – це не час для розмов про якісь гроші”, – розповідає Ігор.
Військова частина №3073 відмовилася повідомляти hromadське, чи брав участь Дмитро Молодцов за час служби у бойових діях. Нас цікавило це питання, тому що потерпілі бачили військовослужбовця в ломбардах і біля ігрових автоматів у той час, коли він мав би бути "в окопах".
Натомість військова частина повідомила нам, що “молодший сержант Молодцов Д. В. вважається, що самовільно залишив військову частину 11 червня 2024 року”.
І тут історія вийшла за державний кордон. Українець Андрій, який перед тим нелегально перетнув українсько-білоруський кордон, 13 червня опинився в білоруському ізоляторі тимчасового тримання. У камері він зустрів Молодцова – у військовій формі.
“Дмитро розповів, що 11 червня залишив розташування свого підрозділу неподалік Чорнобильської АЕС, а перейти кордон вирішив спонтанно. Я повірив у спонтанність, бо Дмитро навіть не мав із собою закордонного паспорта, а з грошей – якісь 200 грн”, – каже Андрій.
За його словами, Дмитро пояснив, що має закордонний паспорт у “Дії” і що до ЄС можна потрапити за електронним документом. Тішився, що йому вдалося без карти пройти мінні поля на кордоні. Пояснив, що мав намір через білорусько-литовський кордон дістатися Євросоюзу.
Андрій пробув разом із Дмитром 6 днів. За цей час Молодцова 5 разів викликали на допит службовці білоруського КДБ. Побіжний військовий розповідав, що одного разу його допитував росіянин у балаклаві: ставив провокаційні питання про Бандеру та “спеціальну військову операцію”. А після допиту чоловік хвилювався, щоб його не відправили до Росії.
“Ми були двома українцями у чужій країні. Я подумав, що Дмитро втік через конфлікт із командиром, шкодував його”, – каже Андрій. Зі своїх грошей він заплатив за Дмитра штраф білорусам за незаконне перетинання кордону, а ще дав 2500 гривень та 100 євро "на життя". Навіть заплатив за бензин, коли білоруські прикордонники везли втікачів до литовського кордону.
Прикордонники попросили, щоб ми не говорили литовцям, що нелегально перейшли до Білорусі з України. Вони навіть знайшли для Дмитра цивільний одяг та взуття, щоб він не їхав у своїй формі. Андрій, був із Дмитром Молодцовим у білоруському ізоляторі
Литовці пропустили Андрія, а Дмитра затримали. Це було 19 червня.
Наступного разу втікачі бачилися у Польщі. Андрій хотів повернути витрачені на Дмитра гроші – і написав йому. 24 та 25 червня вони спілкувалися востаннє. Дмитро так і не пояснив, як йому вдалося виїхати до ЄС. Грошей не віддав. 25 червня із повідомлень Олега в інтернеті Андрій уже знав, що Дмитро – шахрай. І зв'язався з Олегом, щоб повідомити: аферист у Польщі.
Занадто багато “якщо”
Павло, сам юрист, – водночас і потерпіла сторона, і адвокат Ігоря у його цивільній судовій справі проти Молодцова. Юрист пояснює, що навіть коли Дмитро перебував в Україні, то домогтися від нього коштів було дуже важко. Адже факт шахрайства, тобто злого наміру з боку Молодцова, довести нелегко.
“Я давав Дмитру гроші, а він мені – розписки, у яких зобов'язувався повернути кошти до такої дати. Це правові відносини, що регулюються не Кримінальним, а Цивільним кодексом. Як довести, що він і не планував віддавати мені гроші, що це була злочинна схема? – зауважує Павло.
За моїм позовом суд ухвалив стягнути з Молодцова заборгованість мені коштів. Втім, на цей момент Дмитро ніде не працював та не мав власного майна. З чого стягувати заборгованість? Коли він мобілізувався і мав зарплату, я почав отримувати у рахунок погашення боргу мізерні гроші – від 2 до 6 тисяч грн на місяць. Потрібно було півстоліття, щоб він остаточно зі мною розрахувався. Павло, обдурений Дмитром Молодцовим
За словами юриста, зараз Дмитро фактично недосяжний для українського правосуддя. Він втік, а потім перестав отримувати зарплату – отже ні Павло, ні інші потерпілі, які виграли цивільні справи проти Молодцова, не зможуть отримувати відрахувань із його доходів.
Що ж лишається? Павло зазначає: “Якщо потерпілі, яких обдурив Дмитро, напишуть заяви до ГБР, на їх підставі Молодцова оголосять у міжнародний розшук. Якщо вдасться домогтися його повернення в Україну і якщо у нього тут будуть майно та доходи – тоді з'явиться надія отримати гроші від нього”.
Проте сам юрист ні в чому не впевнений – надто багато “якщо” має спрацювати для успішного завершення справи.
