Найближчим часом парламент розгляне скандальний законопроект №9627. Якщо його ухвалять, мешканців територіальних громад можуть позбавити права визначати розвиток частини своєї території. Запропоновані зміни можуть заблокувати євроінтеграцію України
Найбільше це вплине на землі сільськогосподарського та оздоровчого призначення, де можна буде розміщувати об'єкти промисловості та енергетики за спрощеною процедурою.
Схожий проект уже лобіював на рівні парламенту заступник глави офісу президента екс-регіонал Ростислав Шурма. Той самий Шурма, чий брат має сонячні станції на тимчасово окупованих територіях та отримував із українського бюджету компенсацію за «зелений тариф». Наразі Верховна Рада розглядатиме клоновану ідею законопроекту, який підтримував Шурма і який у результаті провалився у сесійній залі.
Нову ініціативу подали представники фракції «Слуги народу» Дмитро Кисилевський, Мар'яна Безуглая, голова профільного аграрного комітету Олександр Гайду, представник «Голосу» Ярослав Рущинін та низка інших нардепів.
На думку експертів, звуження прав громад, яке пропонують законодавці, порушує Конституцію. На закінчення Головного науково-експертного управління парламенту йдеться про підвищення корупційних ризиків у земельній сфері, адже проект не визначає підстав для зміни цільового призначення земельних ділянок. Більше того, такі зміни пропонують запровадити не лише на час війни – вони діятимуть ще п'ять років після завершення дії воєнного стану.
Втім, насправді проблема ще глибша. Цей проект може порушити євроінтеграційні зобов'язання України, бо не враховує екологічних ризиків. Рух «Чесно» проаналізував законодавчу ініціативу.
Чому сліди ведуть до Шурми?
Ще на початку року у матеріалі «Чесно» «Відбудова з конфіскацією. Депутати готують вилучення землі у міст і людей» йшлося про два законопроекти (№ 8225 та № 8178-1). Після цієї публікації представників руху запросили до Офісу президента на зустріч із заступником Єрмака – екс-регіоналом Ростиславом Шурмою.
Чиновник переконував, що це дуже важливі ініціативи, і на них знайдуться голоси у сесійній залі. Одна з них справді потрапила на розгляд парламенту. Але законопроект №8178-1 провалився. За нього дали лише 187 голосів.
Голоси дала здебільшого «Слуга народу». До неї традиційно приєдналися представники екс-ОПЗЖ, які допомагають протягнути питання у сесійній залі, коли частина «слуг народу» не готова голосувати за скандальні ініціативи. Але ситуацію намагалися врятувати не лише голосами ОПЗЖ.
Примітно, що із представників опозиції законопроект підтримав лише народний депутат від «Голосу» Володимир Цабаль. Він не вперше голосує чи працює як законодавець таким чином, що його дії можуть бути вигідні Банковій.
Так, коли парламент підтримав популістську правку Разумкова, яка за відсутності коштів у бюджеті мала б гарантувати збільшення фінансування військових, Цабаль подав ухвалу, яка заблокувала подачу законодавчої ініціативи до Офісу президента.
А це врятувало Володимира Зеленського від непопулярного кроку – ветування. Якщо ж говорити про розгляд правки щодо декларування працівників Офісу президента, фракція «Голосу» підтримала цю норму, а Цабаль «відсутній». Але з порівняння голосувань до і після видно, що він був у залі. Це типова поведінка «ухилиста» — витягти картку зі слота. Представниця "Голосу" Олександра Устинова заявила, що її картка не спрацювала.
Втім, перша невдала спроба провести проект, за який так вболівав Шурма, нікого не зупинила. Одразу після проваленого голосування було ще дві спроби. Друга — голосування щодо спрямування проекту на повторне перше читання — також було провалено. Фінальна спроба зберегти ініціативу остаточно її поховала. Так, за повернення на доопрацювання тексту законопроекту проголосував лише 201 депутат, тим самим назавжди залишивши цю ініціативу у статусі «Відхилено та знято з розгляду».
Щодо другого проекту — №8225, то, коли провалився перший, його вирішили не виносити до зали. Згодом, коли увага громадськості до теми поменшала, була ще одна спроба, але її відмовилися виносити до сесійної зали.
Примітно, що сам Шурма зараз намагається «відбілитися» після розслідування Bihus.Info. Журналісти виявили, що сонячні станції його брата розташовані на тимчасово окупованій території та отримують компенсацію за «зеленим тарифом».
Якщо у розслідуванні Bihus.Info прізвище Шурма згадувалося у негативному контексті, то тепер йде реклама заходів, де Шурма та «енергія» позиціонуються у позитивному ключі. А тим часом у парламенті готують до розгляду проект, за аналог якого заступник Єрмака дуже хворів і, зокрема, стосується об'єктів промисловості і, як не дивно, енергетики.
Що не так із новою ініціативою?
Щоб новий проект не одразу асоціювався з тим, що провально лобіював Шурма, автори докорінно змінили назву. Тепер ініціатива, яка передбачає спрощення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок, має дуже гучну та узагальнену назву «про внесення змін… для залучення інвестицій із метою швидкого відновлення України».
Головний автор законопроекту Дмитро Кисилевський каже:
«Цей проект схожий на той, що ви згадали (проект, який підтримував Шурма – ред.). Мета полягає в тому, щоб скоротити термін зміни цільового призначення землі з 1-3 років до 1,5 місяця. Але спосіб, яким це пропонується зробити інший. Той законопроект мав на меті вирішити схоже питання, але у ширшому застосуванні. Там було і житло, і землі наукових установ, і багато інших речей, які не стосуються мого предмета у комітеті промисловості. Для відновлення важливо запровадити зміни, які допоможуть її відновлювати. Тому я взявся викласти зміни у такій редакції, щоб вона була прийнятною».
Заявлена мета проекту також містить багато формулювань, які не відображають реального змісту тексту.
Експерти Головного науково-експертного управління парламенту зазначають, що такий підхід не відповідає правилам оформлення проектів, бо фактично «назва проекту не узгоджується з його змістом».
Це не єдине зауваження експертів щодо цього законопроекту.
Якщо говорити про нові правила, то вони мають працювати ще п'ять років після припинення дії воєнного стану. Нардеп Кисилевський каже, що саме стільки часу потрібно для ефективного відновлення у повоєнні роки.
«Для швидкої реалізації проектів щодо будівництва об'єктів промисловості та енергетики під час дії військового стану та в період відновлення потрібне тимчасове спрощення процедури зміни цільового призначення земельних ділянок. Запропоновані положення значно прискорюють цю процедуру. Але загалом це суттєва дерегуляція, що є добрим сигналом для інвестора та для нашої економічної спроможності», — каже один із співавторів, нардеп Рущишин («Голос»).
Також у висновку Головного науково-експертного управління зазначено, що для вирішення нагальних проблем та руйнувань достатньо було б тимчасового спрощення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок, однак автори проекту пропонують низку змін, які діятимуть постійно, тобто після припинення або скасування військового стану та закінчення будівництва відповідних об'єктів. І необхідність таких радикальних змін авторами не обґрунтовується.
«Якщо оцінювати проект з погляду швидкого відновлення під час війни та у післявоєнний період, то він є позитивним. Сприятиме відновленню та потенційному економічному стрибку. Але є одна пробоїна: де-факто одноосібні рішення на місцях, які можуть суттєво збільшити корупційні ризики в органах місцевого самоврядування, які й так у цій сфері чималі. Якщо тут вдасться знайти антикорупційний запобіжник, модель цілком може працювати», — каже член комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування Віталій Безгін.
Експерт з питань містобудування Георгій Могильний наголошує, що парламентарі пропонують змінювати цільове призначення земель за межами населених пунктів за відсутності затвердженої містобудівної документації для будівництва промислових та сільськогосподарських підприємств: «Спільноти позбавляють частини прав визначати розвиток своєї території. Наразі вже діють схожі правила для будівництва промислових об'єктів, але тільки для евакуйованих із зони бойових дій підприємств і до кінця воєнного стану. Таке звуження прав громад над військове становище в інтересах приватних осіб є вкрай негативним і, по суті, є порушенням Конституції».
Тут головний автор законопроекту Кисилевський стверджує, що до попереднього законопроекту, який підтримував Шурма, були суттєві зауваження представників місцевого самоврядування: «Я мав кілька раундів дискусій із місцевим самоврядуванням. Ми зняли найбільш критичне зауваження щодо випадків, коли вже є затверджена містобудівна документація. Запропоновано спрощений механізм застосування виключно за межами населених пунктів. Там, де немає розробленої містобудівної документації для визначеного законом переліку об'єктів. Він не створить конфлікту між тим, де громада вже затвердила зонування своєї території».
В Асоціації міст повідомили, що проект вони не підтримують. Про це заявив виконавчий директор асоціації Олександр Слобожан: «Якщо немає містобудівної документації, то немає громадських обговорень. Архітектор прийматиме дискреційне рішення про забудову без територіальної громади та міськради. Це те, що хотіли зробити зі скандальною містобудівною реформою 5655. Буде дорогий чорнозем — його хаотично забудують промисловими об'єктами. А тепер уявіть, що буде з екологією та якістю тієї сільськогосподарської продукції, яку вирощуватимуть біля цих промислових підприємств. А це про якість їжі, яку ми всі споживаємо».
Експерт Могильний стверджує, що ухвалення цього законопроекту також призведе до порушення міжнародних зобов'язань України у вкрай принциповому для ЄС питанні екології.
«Промислові та сільськогосподарські об'єкти негативно впливають на екологію. мають характеристики вище певних обмежень. Але, по-перше, у багатьох випадках забудовники можуть обійти такі. По-друге, велика кількість невеликих промислових об'єктів різних власників буде шкодити екології не менше, ніж один великий об'єкт, але проведення оцінки впливу на навколишнє середовище для них не потрібно».
Для комплексної оцінки на екологію проводять стратегічну екологічну оцінку. І проводиться вона саме під час розробки містобудівної документації. Таким чином, дозволяючи зміну цільового призначення за відсутності містобудівної документації, одночасно скасовують проведення стратегічної екологічної оцінки та залучення громадськості до вирішення питань, що мають вплив на екологію.
Саме тому цей крок назад у вже виконаних міжнародних зобов'язаннях з екології може мати вкрай негативні наслідки для євроінтеграції.
Народний депутат Кисилевський зазначає, що, на його думку, серйозних порушень міжнародних зобов'язань не буде: «Завжди є світоглядний конфлікт між промисловцями та екологами. Цей проект не регулює питання оцінки впливу на довкілля. Для тих об'єктів, для яких треба проводити оцінку впливу на довкілля, вона буде проведена. Так, при застосуванні процедури зміни цільового призначення землі має проводитися екологічна оцінка. Але у законодавстві є колізія. Про обов'язковість оцінки говорить закон про оцінку впливу на довкілля, але Земельний кодекс цього не передбачає. Найчастіше на практиці оцінка при зміні цільового призначення не проводиться».
Законотворці мають виправляти прогалини у законодавстві, якщо є колізія. Але такі прогалини є джерелом корупційних ризиків. На жаль, під час засідання Антикорупційного комітету 18 вересня такі ризики не озвучили та не розглянули.
В Асоціації міст України вбачають альтернативний шлях для розміщення промислових об'єктів: має з'явитись база земельних ділянок з відповідним цільовим призначенням. «Мінекономіки може звернутися до органів місцевого самоврядування, щоб отримати дані про землі промисловості чи житлову забудову. Там має бути й інформація про відповідні комунікації», — зазначає Слобожан.
Однак із такою схемою стають можливими серйозні фінансові махінації, і на цьому також наголосив Георгій Могильний, коли розглядав попередній проект. Маючи інформацію про те, де будуватимуть важливі для держави об'єкти, можна за безцінь скупити сільськогосподарську землю і потім продати її державі як дорогу під промисловість.
Чому комітет працює у секретному режимі?
У темі законопроекту головним є Комітет із питань аграрної та земельної політики, який очолює співавтор законопроекту Олександр Гайду. Проект пройшов комітет у прискореному режимі. Члени комітету підтримали його як невідкладний, відповідно, терміни подання альтернативних ініціатив стали значно меншими.
Стенограми за 13 вересня на сайті Комітету немає. Тому суспільство не може дізнатися, як відбувалося обговорення. У повідомленні на сайті сказано, що у сесійній залі нардепи підтримали цю ініціативу за основу та загалом. Але це зовсім так.
У картці законопроекту йдеться про те, що його мають ухвалити лише за основу. Тому що саме має статися у сесійній залі, наразі невідомо. Дізнатися у голови комітету з питань аграрної політики та співавтора законопроекту Олександра Гайду, чому так відбувається, «Чесно» не вдалося. Він не відповів на поставлені запитання.
Головний автор законопроекту «слуга народу» Кисилевський запевнив, що за проект мають голосувати лише в першому читанні.
На голосування його можуть винести найближчими днями. Важливо, щоб за умови обмеження доступу ЗМІ та громадськості до засідань парламенту громадськість та й самі нардепи знали про ризики законопроектів, які розглядають у прискореному режимі. Такі ініціативи згодом стають правилами життя українців під час війни та після перемоги.
У попередні каденції парламенту теж траплялося, що певний скандальний законопроект не мав підтримки у залі та провалювався. У такому разі згодом подавалася дещо видозмінена, більш прийнятна версія. І потім між першим та другим читаннями за допомогою поправок можна було виправити ситуацію.
Рух «Чесно» обіцяє, що стежитиме за правками до ініціативи № 9627, процесом голосування та інформуватиме про це громадян.
