З першого дня великої війни Харків став тим містом, яке найбільше страждає від щоденного обстрілу. Знищення житлової, адміністративної та енергетичної інфраструктури набуло жахливих масштабів.
Завдані місту збитки вже досягли 10 млрд дол і з кожним днем ця сума лише зростає. Найстрашнішими ж втратами, зрозуміло, є життя сотень городян, які загинули від російських обстрілів.
Незважаючи на це, харків'яни, як і більшість українців, найбільшою загрозою для розвитку країни вважають не так російську агресію, як корупцію у владі. Цей факт наочно демонструє рівень проблеми, який чиновники не можуть збагнути.
На словах, здається, харківська влада все розуміє. "Ми максимально націлені на викорінення корупції, оскільки зараз, під час війни, дуже важливо економити бюджетні кошти, і ми вже робимо відповідні кроки", - заявляв у квітні 2023 року мер Харкова Ігор Терехов.
З того часу минуло більше року, проте «відповідні кроки» виявилися не дуже ефективними. Проведене ЕП розслідування показало, що з початку великої війни у Харкові з'явився беззаперечний фаворит у сфері постачання палива комунальним підприємствам (КП), які підпорядковані міськраді.
Йому без конкуренції або з її імітацією міські комунальні монополісти, такі як «Доррембуд», «Харківводоканал», Салтівське трамвайне депо, Харківські теплові мережі та інші віддають найбільші підряди на постачання пального.
За мірками ринку палива фаворит харківської влади є крихітним роздрібним гравцем — у його активі лише дві АЗС.
Іспанський сором
У січні 2024 року колишня депутатка Харківської обласної ради Ганна Кузнєцова, яка за місяць до цього склала свої повноваження, оприлюднила останню перед звільненням декларацію на цій посаді.
З неї випливає, що Кузнєцова – досить заможна жінка. Вона володіє трьома автомобілями (Volkswagen Touareg 2021 року випуску, Porsche Cayman 2019-го та Volvo XC90 2018-го), має венчурний фонд «Хілазон Шовав» (статутний капітал – 108,2 млн грн), частки в українських та іноземних бізнесах (медицин центри «ОН Клінік Харків», Doctorpro у Польщі та Словаччини), які коштують мільйони євро та генерують мільйони гривень доходу.
Звідки ці активи у харківської журналістки, одним із публічних здобутків якої називають останнє інтерв'ю Віктора Януковича перед його втечею до Росії? Відповідь на це запитання може знати міський голова Харкова. У грудні 2021 року 54-річний Ігор Терехов, якого за місяць до того обрали мером, публічно прокоментував свій роман із Кузнєцовою.
«Насправді ніхто нічого не приховував ніколи. Наші стосунки продовжуються багато років. Всі про це чудово знають і нам нема чого приховувати. Я Аню знаю вже понад десять років, спочатку ми познайомилися, бо вона брала у мене інтерв'ю. До речі, вона останній журналіст в Україні, який брав інтерв'ю у Януковича, коли він утік із Харкова.
Я дуже ціную її, дуже дбайливо ставлюся до неї. І коли виплескується, особливо під час цієї брудної передвиборчої кампанії, якийсь негатив. Звичайно, вона переживала, я її заспокоював, бо це плата за публічність», — говорив тоді Терехов.
У його декларації за 2023 рік — жодних часток у бізнесах. Тільки орендовані авто та 1,71 млн грн річної зарплати як основного доходу.
Чи це означає, що їхні стосунки закінчилися? Джерела ЕП в оточенні міського голови Харкова вказують, що Терехов та Кузнєцова досі залишаються парою, хоча з початку великої війни чимало часу вона проводить за кордоном. Зокрема — в Іспанії, де з березня 2022 року, як випливає з декларацій Терехова, проживав також його молодший син Андрій.
У декларації Кузнєцова вказує і закордонну нерухомість — житловий будинок площею 137,46 кв. м. вартістю 5,872 млн. грн., який вона придбала 2 лютого 2023 року. Цей будинок розташований також в Іспанії. Де саме? У декларації ця інформація не розкривається.
У березні 2023 року місце перебування Кузнєцової стало відомим. Один із анонімних Telegram-каналів опублікував фото, на яких вона нібито знаходиться у місті Камбрілс, Каталонія. У кадр потрапили і три автомобілі (два BMW X6 та Volkswagen Touareg) 2020-2021 років випуску з харківськими номерами. Зважаючи на все, Кузнєцової вони не належали.
Місто Камбрілс має славу мальовничого курорту з 10 км пляжів на узбережжі Середземного моря, яке називають Коста-Дорада («Золотий берег»). Заможних туристів він приваблює ще й тим, що на його території розташовані одразу три гольф-клуби.
ЕП вирішила перевірити наведену вище інформацію. На прохання редакції журналісти, які мають право виїзду за межі України, навідалися до Камбрілса, де знаходилася Кузнєцова. Під час прогулянки набережною поряд з нею була жінка, яка виявилася власницею одного зі згаданих BMW X6 (держамір АХ8080АМ).
Згодом журналісти зафіксували чоловіка за кермом іншого згаданого BMW X6 (держамір АХ8080ВТ). Обидва авто були припарковані неподалік вілли Кузнєцової, розташованої на вулиці Carrer de Alfred Sisley.
Враховуючи, що ці ж автомобілі фотографували в Камбрілсі ще рік тому, можна припустити, що їхні власники є сусідами та, ймовірно, близькими друзями Кузнєцової.
У чоловіка за кермом BMW X6 джерела ЕП дізналися харківського підприємця Костянтина Батвінова, а в жінці ліворуч від Кузнєцової його дружину Яну. «Вони не просто знайомі чи друзі, а куми. Батвинові хрестили сина Кузнєцової Кирила Єфременка (народився 2006 року)», — розповідає співрозмовник ЕП, знайомий із ситуацією.
Від Курченка до Терехова
Костянтин Батвінов – відома персона на харківському ринку палива. У 2006-2013 роках він обіймав посаду директора невеликої місцевої мережі АЗС "Спіка", а його старшим партнером тоді був харківський бізнесмен Сергій Коваленко. До речі, колишній чоловік Кузнєцової Віталій Єфременко на той час працював у компанії «Спіка» разом із Батвіновим.
На початку 2013 року Коваленко та Батвінов продали «Спіку» харківському фавориту «сім'ї Януковича» Сергію Курченку, який оформив її на свою компанію Ernor Holdings. Після цього Коваленко вдарився у солодовий бізнес: відкрив пивний ресторан Altbier у Харкові та заснував мережу магазинів крафтового пива.
А ось Батвінов, який встиг попрацювати на Курченка до кінця 2013 року (тоді він очолював ПП «Спіка»), залишився у паливному бізнесі. У тому ж році він заснував у Харкові ТОВ «Старвід Інвест» та «Золотий стандарт Плюс», а наприкінці 2014-го – ТОВ «Золотий стандарт К». Останнє, як покажуть подальші події, стане найприбутковішим його активом.
У травні 2015 року Батвінов відкрив власну АЗС у Харкові під назвою «Наша правильна заправка» або «НПЗ». Її дизайн вирізнявся на тлі інших. «На АЗС присутні елементи нафтопереробного заводу, зокрема труби та засувки. Її персонал одягнений у форму інженерів та лаборантів заводу. Стела на АЗС виконана у формі нерухомого видобувного верстата-гойдалки», — описував АЗС сайт «Нафторинок».
Згодом Батвінов відкрив у Харкові другу АЗС «НПЗ», якою управляла придбана ним 2016 року компанія «Стабіна». З 2016 року компанії Батвінова, зокрема ТОВ «Золотий стандарт К», почали брати участь у тендерах на постачання палива, зокрема комунальним підприємствам Харкова.
Спочатку - без особливих успіхів. Комунальники, наприклад, "Харків-Сигнал" та "Доррембуд", часто відхиляли пропозиції "Золотого стандарту К" і компанія отримувала невеликі обсяги замовлень у порівнянні з тодішніми фаворитами харківської мерії, наприклад, ТОВ "Хозсфера". вважали близьким до Геннадія Кернеса, на той час отримувало замовлень на сотні мільйонів гривень.
Все змінилося наприкінці 2020 року, саме тоді, коли Терехов став в. о. мера Харкова замість Кернеса, який спочатку захворів на коронавірус, а потім помер у лікарні «Шаріте» в Німеччині.
За даними «Прозорро», у 2015-2020 роках на державних тендерах «Золотий стандарт К» отримав підрядів лише на 56,6 млн. грн., а в 2021 році, коли мерію очолив Терехов, — на 103 млн. грн.
Після вимушеної піврічної тендерної паузи, яка настала з початку великої війни, наприкінці 2022 року на компанію полився дощ із грошей. суму близько 1 млрд. грн.
Комунальний фаворит
Схоже, що закріпитись на паливному небосхилі компанії Батвінова міг допомогти адмінресурс, яким володіє Терехов. Підконтрольні йому комунальні підприємства Харкова після початку великої війни почали віддавати багатомільйонні контракти «Золотому стандарту К» без жодних тендерів.
Справа в тому, що тоді всі муніципалітети, віднесені до громад, де ведуться бойові дії, а серед них тоді був і Харків, отримали від уряду право проводити закупівлі без тендеру, повз систему «Прозорро».
25 лютого 2023 року Мінреінтеграції виключило Харківську громаду з переліку тих, де ведуться активні бойові дії, та віднесло до переліку «можливих бойових дій», що автоматично зобов'язало Харків замовляти усі товари та послуги через «Прозорро». Але у міськраді знайшли спосіб і надалі розподіляти. контракти у ручному режимі.
Цим рішенням стала схема із прописаними у тендерних умовах великими періодами оплати за поставлений товар. Зазвичай замовники зобов'язуються розрахуватися за пальне протягом 5-20 днів після поставки та пред'явлення витратної накладної.
Це нормально для ринку, де за тиждень ціни можуть суттєво змінитися. Але у Харкові все по-іншому.
Переказ коштів протягом 365 днів із дня поставки товару є чи не найсерйознішою перешкодою, яка відбиває бажання приходити на тендери в інших постачальників. «Всі розуміють, що чужинець, який сунеться на такий тендер, чекатиме своїх грошей рівно рік. А «своїм» оплата буде зроблено за кілька днів. Саме це значення має слово «протягом», — пояснює співрозмовник на ринку палива.
Ці слова підтверджує проведений ЕП аналіз майже 20 тис. паливних тендерів у «Прозорро» за 2023-2024 роки.
В одному такому тендері КП «Харківводоканал» в останні дні 2023 року з очікуваною вартістю 85,15 млн грн та умовою оплати до 180 днів єдиним учасником та автоматичним переможцем, з яким швидко підписали контракт, став «Золотий стандарт К». лютого 2024 року на 5,8 млн грн від КП «Ритуал» Харківського міського поради кількість днів оплати встановили на позначці 90. Перемогу здобув «Золотий стандарт К».
На тендерах, де інших учасників-конкурентів не лякали довгі терміни оплати, на допомогу Батвинову приходив замовник. Наприклад, у серпні 2023 року КП «Харківводоканал» на тендері із закупівлі 1,5 млн літрів бензину марки А-95 відмовив державній компанії «Укрнафта-Постач», яка запропонувала 66 млн грн, визнавши переможцем «Золотий стандарт К» із ціною 71, 85 млн. грн.
Підписаний з компанією Батвинова контракт комунальні підприємства насправді виконують як зразковий контрагент — розрахунок відбувається у найкоротший термін після отримання пального.
Так, КП "Муніципальна компанія поводження з відходами" за результатами тендеру, який передбачав оплату "протягом 90 днів", 17 січня 2024 року уклало договір із "Золотим стандартом К" на 6,9 млн грн. Перша видаткова накладна за результатами постачання частини пального надійшла 24 січня. До квітня в рамках цього договору було здійснено шість поставок, і всі вони оплачувались протягом трьох-п'яти днів.
За умовами оголошеного у лютому тендеру потенційний постачальник міг би чекати на заявку на постачання палива та оплату за нього 180 днів. Проте КП «Харківспецбуд» вже 14 березня отримало, а 16 березня сплатило за договором усі 553,8 тис грн, повністю закривши контракт.
Це не окремі випадки, а система. ЕП проаналізувала дані сайту spending.gov.ua, щоб порівняти умови оплати на момент проведення тендеру у «Прозорро» з датами фактичного постачання та оплати за товар через Державну казначейську службу.
У майже сотні операцій на користь ТОВ «Золотий стандарт К», які відображені на цьому сайті, середній термін оплати становить вісім днів. Умови тендерів, у яких вони брали участь, передбачали відстрочку оплати загалом на 46 днів. За середньої за останній рік облікової ставки НБУ 16% річних комунальні підприємства Харкова передчасними оплатами могли завдати собі збитків на 20 млн грн.
Якщо про фінансові збитки ще можна дискутувати, то ігнорувати прямі — через завищені ціни, до яких призводять неринкові умови оплати та фактична монополізація постачання палива в Харкові однією компанією, — важко на тендері без конкуренції наприкінці січня до умов оплати. двох місяців КП «Шляхрембуд» Харківської міської ради отримало від «Золотого стандарту К» дизпаливо за ціною 53,9 грн за літр із ПДВ.
За даними моніторингу сайту Мінфіну, 2 лютого роздрібна ціна дизельного палива в Харківській області становила 50,74 грн за літр.
Наприклад, Краснокутська сільрада Богодухівського району Харківської області того ж місяця придбала дизель по 43,94 грн з ПДВ за літр. Навіть якщо відштовхуватися від середньої ціни в «Прозорро», яка у першому кварталі 2024 року становила 48 грн за літр, це на 10% менше, ніж купують підопічні Терехова.
Багато питань до Батвинова виникає і через його зафіксовану правоохоронцями участь у схемах реалізації контрафактного палива. Він та група його компаній, зокрема ТОВ «Золотий стандарт К», фігурують у матеріалах кримінального провадження Нацполіції.
У його рамках викрито «групу осіб, які на території Харкова та області за попередньою змовою між собою організували незаконне виготовлення, зберігання, транспортування з метою збуту фальсифікованого палива та налагодили постійний збут у великих обсягах незаконно виготовленого фальсифікованого палива, а саме бензину марки А-92. , А-95 та дизпалива через мережі АЗС відомих у регіоні брендів під виглядом торгових марок якісного палива вітчизняних виробників, тим самим вводячи в оману кінцевих споживачів».
У 2021 році слідчі провели 19 обшуків «за місцем проживання фігурантів та на нафтобазах, де, ймовірно, виготовлялося та зберігалося неякісне паливо», зокрема, у ТОВ «Золотий стандарт К», ТОВ ВКФ «Старвід», ТОВ НВП «Стабіна» та інших компаніях, що належать Батвінову.
Саме на його заправках «НПЗ» на проспекті Любові Малої, 36-А та вул. Героїв праці, д. 9-Д у Харкові, слідчі зробили контрольні закупівлі бензину в червні 2021 року, який за результатами експертизи виявився низькоякісним фальсифікатом.
Слідчі встановили, що процес незаконного виготовлення пального полягав у змішуванні на так званих міні-НПЗ стабільної фракції бензину з октановим числом 70-75 одиниць (для марки А-95 норма становить не менше 95 одиниць) з присадкою та додаванням барвника для надання рідини відповідного кольору. . Після цього готове фальсифіковане паливо вирушало на АЗС, зокрема, «Золотого стандарту К».
У цій справі є кілька підозрюваних, проте Батвінова серед них поки що немає. Навіть якщо це станеться — у цій чи іншій справі, — у правоохоронців можуть виникнути проблеми із притягненням його до відповідальності. За даними джерел ЕП, у жовтні 2023 року Батвінов виїхав з України за системою «Шлях» як волонтер і з того часу не повертався.
Під час підготовки матеріалу ЕП звернулася з проханням про коментар до Батвинова, Кузнєцова та Терехова.
Спілкування з Батвіновим тривало близько десяти секунд. Зрозумівши, що до нього дзвонять журналісти, бізнесмен коротко відповів: "На жаль, у мене немає часу".
Під час п'ятихвилинної розмови з Кузнєцовою її найчастішою відповіддю на різні питання було: «Це моє особисте життя, про яке я не хочу говорити».
Також ЕП кілька разів намагалася зв'язатися з Терьоховим, проте той на дзвінки не відповів. Не відреагував мер Харкова і на прохання про коментарі, надіслані йому через смс та месенджер WhatsApp.
