Одіозний український банкір Лев Гольдберг сприяв російським військам та допомагав їм у наступі на Київщині. Для цього він надав окупантам у користування свій гольф-клуб GolfStream. Але це лише верхівка айсберга.
Редакція PROBLEMATIC NEWS починає публікувати цикл матеріалів, розкладаючи все по поличках.
Гольф-клуб чи база для орків?
Елітний гольф-клуб GolfStream був збудований у 2013 році і розташовується у селищі Гавронщина Макарівського району під Києвом. До останнього часу він був основним майданчиком для проведення українських та міжнародних турнірів із гольфу під егідою Всеукраїнської Федерації Гольфу. До сьогодні клуб був відзначений у ЗМІ лише тим, що приватизація земель, на яких він розташований, є незаконною . У 2008 році ділянки, які отримали «звичайні українці» для нібито господарювання, передали землю компаніям «Карон Парон» та «Ландан». А власником цих компаній є Гольдберг Лев Самуїлович разом зі своїм другом Козерівським Аркадієм Абрамовичем , який пізніше також став одним із власників «Гольфстріму». Загалом із партнерами Гольдберга все дуже цікаво. Якщо простежити які компанії комусь належать і з ким пов'язані, можна вийти на справжню державну змову. Але це тема іншої статті.
Зараз клуб закритий і поки що його функціонування стоїть на паузі. А все через прихід «визволителів».
24 лютого 2022 року кожен українець прокинувся від вибухів та повідомлень про початок великої війни. За кілька днів, 27-го числа, окупанти вже стояли під Києвом. Один із підрозділів захопив територію гольф-клубу GolfStream і розмістив там свій штаб.
За словами очевидців, незадовго до вторгнення росіян власник клубу Лев Гольдберг попередив співробітників, що знаходяться на території «Гольфстріму», про майбутні події і наказав їм не чинити опір окупантам і виконувати всі їхні вимоги. З наших джерел також стало відомо, що загарбники чудово орієнтувалися на території клубу та зайшли вже з готовим планом розміщення. Так, наче їм хтось заздалегідь підготував план та інструкції. Офіцерський склад розмістився у клубних будинках, призначених для гостей, а на нижніх поверхах поставили техніку, з якої кошмарили всі села.
Декілька гольфістів у пориві зупинити просування російських військ здали всі слабкі місця гольф-клубу та дали наведення для нашої артилерії, чим допомогли ЗСУ відкинути ворога та знищити його. Після звільнення «Гольфстріму» на місце подій почали приїжджати ЗМІ та знімати сюжети про «постраждалий» клуб. За місяць окупації було вбито одного охоронця – першого дня вторгнення. Всі інші співробітники залишилися цілими та неушкодженими. А буряти навіть вирішили не забирати з собою техніку як трофеї.
Їм сподобалися лише м'ячики для гольфу . Вражаюча вибірковість.
На сьогоднішній день відомо, що після звільнення GolfStream так і не відчинив свої двері для гольфістів. За офіційною версією у зв'язку з тим, що на території клубу перебувати небезпечно через велику кількість снарядів, а розмінування клубу «не на часі». Але ми дізналися, що це швидше обумовлено тим, що гравці в курсі реальних обставин і просто більше не хочуть, щоб їхні імена хоч якимось чином асоціювалися з назвою GolfStream.
Спочатку був «російський слід»
Зв'язок власника GolfStream Лева Гольдберга не розпочався в день повномасштабного вторгнення. Задовго до цих подій його підозрювали у зв'язках із ФСБ та російським криміналітетом.
«Артем-Банк», який нещодавно збанкрутував, брав активну участь у будівництві «Гольфстріму». А ще він займався відмиванням російських грошей. І належав нікому іншому, як Гольдбергу. На мить уявіть, що в Україні на той момент було зосереджено близько 100 мільярдів “російських” доларів. Думаю, маржа для банку (і його власника) із цих грошей була пристойною. Крім цього, підконтрольні «Артем-Банку» обмінники почали втюхувати українцям підозрілі «прані» купюри саме в той момент, коли Гіркін та Ко прийшли на Донбас. Думаю, всі читачі пам'ятають, як на той час у нас почали курсувати гривні з ДНР та ЛНР . Схоже, що саме через ці обмінники частина таких грошей до нас потрапляла.
За нашою інформацією, за час такої успішної співпраці Гольдберг та його родина змогла налагодити відмінні зв'язки з російською верхівкою. Тепер стає зрозумілішим рішення власника надати свій клуб як базу для рашистів. Але це не єдине, чим міг допомогти Гольдберг своїм друзям.
Гольф – це не просто гра чи спорт. Це ціла культура. Помахи ключкою, м'ячики в лунках, спокійні проходки по полю, неформальне спілкування з партнерами по грі. У такі моменти можна розслабитися, отримати задоволення від гри, обговорити питання, що цікавлять. Напевно, саме через це гольф вважається грою політиків. А у нашому випадку – дипломатів.
У «Гольфстрімі» до вторгнення проходив щорічний міжнародний турнір Diplomatic Golf for Good, у якому брали участь дипломати із майже двох десятків країн. Як сказав Андрій Шевченко, який є одним із членів правління Всеукраїнської Федерації Гольфу ( до речі, як і Гольдберг, а також відомий Ніконов. При цьому править «парадом» сам Хомутинник ):
«Diplomatic Golf for Good» став майданчиком для неформального спілкування між представниками різних держав, сприяння дружбі та спортивному партнерству серед народів світу».
Якщо говорити простіше, дипломати збиралися щороку на турнірі та у неформальній обстановці обговорювали робочі питання. Спочатку на полі, а потім і у шикарному ресторані, що знаходиться на території клубу. І вже за зачиненими дверима можна було обговорити все без політесу. Під пильним наглядом камер, що ще й пишуть аудіо. Чи знав власник клубу, про що говорили його важливі гості? Гадаю, знав. Знав і схоже зливав інформацію своїм дорогим російським друзям, яких він потім запросив захопити нашу країну. Якось так….
