У дні сумнівів, у дні тяжких роздумів українська держава зазвичай впадає в саботаж. Типу відмови у доступі до консульських послуг для мільйона громадян.
Конкретна аргументація "чому" і "навіщо" тут зовсім другорядна. Головне інтенція — в умовах кризи не підтримувати діалог, а прикинутися ганчір'ям і не відсвічувати. У крайньому випадку мукати, зображуючи подоляку.
Найбільш показовим тут є кейс із спробами наздогнати і приструнити конкретного взятого мільярдера, який спочатку обікрав центральний банк країни, змушений втрутитися в ситуацію з доведенням “Фінансів та Кредиту” до банкрутства, а тепер цей же персонаж висмоктує українські надра у формі котунів.
Незважаючи на всі спроби по-дрібному діставати Жеваго, доводиться визнати, що нагадувати йому в душу у держави Україна виходить набагато гірше, ніж у випадку зі згаданим мільйоном. Адже ситуація в них загалом досить схожа. Знаходяться за межами країни і не хочуть до неї повертатися. При цьому ключові активи знаходяться на території України.
Днями британська Ferrexpo, на якій числяться всі гірничодобувні активи Жеваго (офіційно в цій компанії він контролює 49,5%, але очевидно, що ігри з цим піввідсотка — понти для приїжджих), розповіла, що виплатила минулого року понад 155 млн. доларів дивідендів. І ще майже півмільйона доларів у вигляді винагороди топ-менеджерам. Звичайна корпоративна рутина "дійної корови", яка заробляє на ресурсах у країнах третього світу.
Але в тому те, що компанія офіційно не заробляє, а тільки втрачає. Як мінімум у 2023 році. Його Ferrexpo plc закінчила зі збитком у 85 млн доларів, при тому, що 2022 рік компанія завершила з прибутком у 220 млн доларів.
Тобто Жеваго з особливим цинізмом грабує свою власну компанію. При тому, що абзац тому ми висловлювали підозру, що він є мажоритарним акціонером Ferrexpo, зрозуміло, що йому там не належать усі 100% акцій. І реакція від фондового ринку на ці витівки Костянтина Валентиновича є. З початку 2023 року котирування цінних паперів компанії обвалилися більш ніж утричі. З компанії намагається вийти, але поки що безуспішно її найбільший міноритарний акціонер BlackRock.
Тут, до речі, стає очевидним, за що Жеваго виплачує півмільйонну винагороду топ-менеджерам Ferrexpo. Мало того, що саме вони своїми ручонками "у полі" при збитку в 85 млн доларів виплачують 155 млн доларів дивідендів (за що?), але ще й не соромляться заявляти, що акції компанії падають на очах не через ініційований Жевий грабіж, а “через посилення тиску на організацію з боку правоохоронців України”. Як не нагородити таких молодців?
При цьому держава, яка типу вже 9 років абсолютно безуспішно намагається притягнути до відповідальності нашого недоолігарха і на території якої він власне і добуває сировину, що осідає в результаті у вигляді сотень мільйонів доларів на рахунках Ferrexpo, абсолютно не заважає повторитися історії "Фінансів та Кредиту", але вже у вигляді фарсу. Чому не трагедія? Хоча б тому, що тиск українських правоохоронців начебто існує і, мабуть, навіть деякі менеджери Жеваго відчувають неприємне печіння в паху, але до якихось видимих результатів воно не призводить. Доказ чого регулярна виплата дивідендів Ferrexpo навіть за наявності колосальних збитків.
На відміну від Жеваго, ухилянтам за версією української держави обіцяно цілком конкретні “кари єгипетські” у вигляді обмежень на операції з активами — починаючи від нерухомості до коштів на банківських рахунках. Вічна вітчизняна класика: усі наші тварини рівні, але деякі жеваки – рівніші.
У сухому залишку українська держава нагадує сьогодні амебу, яка розмовляє сама із собою. Через бурмотіння і прицмокування лише іноді пробивається щось осмислене на кшталт “Чому не державною?!”
