Чиновників знову планують скоротити. З такою ініціативою у понеділок, 4 березня, виступив прем'єр-міністр Денис Шмігаль. Причому, зміни плануються на різних рівнях. Що це може дати на практиці, яка логіка укрупнення міністерств і коли може статися реформа
Від ідеї до реалізації – не один крок
“Ведемо роботу щодо зміни формату уряду. Зокрема, скорочення кількості міністерств. Хочемо скоротити кількість міністерств на третину, скоротити кількість державних службовців”, – заявив Денис Шмігаль.
За даними "Апострофа", йдеться швидше про чергове укрупнення міністерств. Подібно до того, як це відбувалося на початку каденції президента Володимира Зеленського. Ліквідувати можуть хіба деякі маленькі міністерства, які зараз і так знаходяться без повноцінних керівників. Та й те – остаточне рішення ще не ухвалено.
Ще одна частина реформи – створення так званого центру уряду. Ця нова структура має забрати він всю господарську частину роботи міністерств.
“Ми подивилися по деяких міністерствах та ЦОІВ (центральним органам виконавчої влади – “Апостроф”), функція обслуговування перевищувала більше 30%, що більше, ніж загальноприйнята практика в країнах Європейського Союзу, – зазначив міністр Кабінету Міністрів Олег Немчинов в інтерв'ю Інтерфакс. Україна, – Тому за наявності нормального цифрового елемента ми дуже багато функціоналу від тих самих міністерств можемо забрати на центр уряду. І не буде потреби мати такий великий апарат з обслуговування”.
За його словами, уряд вже кілька років працює з інформаційною системою управління людськими ресурсами HRMIS (не плутати з HIMARS), яка займається кадровим та фінансовим забезпеченням державної служби. Але чи підійде вона для “центру уряду”, поки що неясно.
Втім, це точно не станеться швидко. За даними нашого видання, зараз існує лише досить сира ідея, концепт буде пізніше, а розпочати конкретніші консультації щодо створення центру планують лише влітку.
Крім цього, важливою буде політична складова у вирішенні долі окремих міністерств.
“Я сказав би, що кадрова перебудова буде пов'язана з новими кадровими призначеннями. Говорять, що певне оновлення влади буде зроблено. Хтось втомився, хтось не бачить продовження будь-якої стратегії у своєму міністерстві, тому керівний склад оновлюватимуть. Питання, які політичні групи будуть залучені, це будуть політичні призначення або технократи. Дискусії продовжуються”, – каже “Апострофу” експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов.
Що це дасть
Втім, на тлі запланованих реформ не слід забувати, що зміни у структурі центральних органів виконавчої влади створюють затримки у їхній роботі.
“Це десь на півроку дискоординація, напрацювання шляхів із розписом завдань, закриттям інших організаційних питань. Ми таке вже проходили у 2019 році”, – каже “Апострофу” голова департаменту в одному з міністерств, яке свого часу укрупнювалося, а потім знову поділялося.
Водночас, за її словами, створення Центру уряду має сенс.
“Тоді умовно весь обслуговуючий персонал, що забезпечує поточні процеси, звільниться. Це погано в контексті робочих місць, але для скорочення чисельності міністерств та посад – добре. Це те, до чого йшли вже не перший рік, і зараз придумали як реалізувати”, – каже співрозмовниця.
“Ідея “Центру уряду” досить стара. Тобто загальний бек-офіс для кількох міністерств, як мінімум для тих, хто сидить на Грушевського, географічно об'єднаних, це дасть певне покращення”, – погоджується Ігор Попов.
Водночас, можливі труднощі для тих міністерств, які знаходяться далі від урядового кварталу – йдеться насамперед про Мін'юст, Міністерство оборони чи Міністерство захисту навколишнього середовища та природних ресурсів. Від них банально не зручно постійно їздити до урядового кварталу.
Кого звільняти
Водночас експерти наголошують, що скорочувати тих людей, які справді займаються виробленням державної політики, потрібно дуже обережно.
“Механічне скорочення – це нічого. Якщо це про зміну якості роботи міністерств, це так. Поки що йдеться про механічне скорочення. Але я думаю, що мають бути якісь зміни якості в організації роботи міністерств”, – каже “Апострофу” експерт із реформи державного управління Сергій Сорока.
І ще один важливий нюанс – державному апарату постійно додається робота через інтеграцію України до Євросоюзу. Частина роботи – на Верховній Раді. Це переважно ухвалення законів. Але інші напрями здебільшого робить Кабмін.
“Насправді не бачу можливості для скорочення загальної кількості службовців у міністерствах. Адже кількість завдань не зменшується, – вважає заступник голови правління у Центрі політико-правових реформ Віктор Тимощук. – У зв'язку з повномасштабною війною та курсом на ЄС роботи лише додається. Багато. Хтось повинен формувати всю цю політику та організовувати її реалізацію, і якщо кажуть, що для перемоги у війні нам у цьому марафоні з ворогом потрібні лише потужна економіка та логістика для забезпечення ЗСУ, то помилково нехтувати якістю управління. І тут виняткова роль саме міністерств”.
Спосіб рішення Віктор Тимощук бачить у передачі ще більшої частини адміністративних послуг місцевій владі поряд із розумною цифровізацією.
“Вони (міністерства – “Апостроф”) повинні створювати правила гри у тій чи іншій сфері, організовувати та контролювати виконання цих правил. Це те, що професійною мовою називається формуванням політики”, – додає Сергій Сорока.
Кадри без премій?
Відомства можна укрупнювати чи розділяти. Але там мають працювати конкретні люди. І тут важливим є аспект заробітної плати. Не секрет, що у рядових державних службовців зарплати значно нижчі від ринкових. Подекуди це перекривали за рахунок незаповнених вакансій – виділені на них кошти перерозподіляли існуючим працівникам. І в цьому аспекті зміни вже розпочалися. З 1 січня почала працювати нова система оплати праці держслужбовців. Тепер 70% зарплати становитиме посадовий оклад, і 30% – премія.
Тож якщо незаповнені вакансії скоротять, то й премій не буде. А тут слід зазначити, що вже до 1 квітня уряд планує скоротити близько 20 тисяч вакантних посад.
Можливо, хтось “закриває” питання зарплат через корупцію, проте низькі зарплати поряд з великим навантаженням залишаються серед головних причин звільнень. Наприклад, нещодавно начальник Львівської ОДА Максим Козицький писав, що з 1 січня зарплати його підлеглих мають впасти на 36-50%.
Однак це все ж стосується фахівців, які перебувають на керівних посадах. У той же час, за даними Мінфіну, працівники не керівної ланки виграли.
Утім, якщо резюмувати, скорочення кількості чиновників та владних кабінетів може й відповідає громадським запитам. Більше того, у багатьох відомствах справді потрібно наводити лад. Але при цьому потрібно зберегти керованість державною машиною. І саме це поки що буде найбільшим викликом, зазначають експерти.
