Україна змушена була звернутися за екстреною допомогою до Євросоюзу двічі через дефіцит електроенергії, що змусило її купувати найдорожчу з усіх видів енергії, що імпортується. Не було альтернативи: або відключення спочатку для підприємств, а згодом для населення. Нестача електроенергії обумовлена кількома факторами: падінням температури, проблемами із звичайними імпортними постачаннями енергії та аварійними відключеннями блоків ТЕС. Більшість із них уже усунуто. Погода дала енергетичній системі невеликий відпочинок, оскільки температура піднялася на два дні. Однак із початком цього тижня в Україну повернулися морози, і споживання енергії знову зросло. До цього може додатись ще один фактор — можливі удари Росії по інфраструктурі.
Коли виник дефіцит електроенергії?
Україні довелося щонайменше двічі просити про аварійну допомогу з Європейського Союзу минулого тижня. Вперше у середу, 22 листопада: в енергосистемі зафіксували значний дефіцит електроенергії; збільшити генерацію струму Україна не спромоглася – не було резервів.
"Укренерго було змушене активувати аварійну допомогу від операторів систем передачі Румунії, Словаччини, Польщі загальним обсягом 1800 МВт ч", - пояснили в компанії.
Для розуміння такий обсяг електроенергії майже дорівнює потужності Хмельницької атомної станції. Два її блоки виробляють 2000 МВт.
Нестачу в енергосистемі зафіксували і минулого четверга. Укренерго закликало українців заощаджувати.
«Для енергосистеми цей найскладніший час – з 17.00 до 19.00 триває період максимального споживання. І ми вже бачимо, що наш графік (споживання) зростає. В умовах, коли кілька блоків електростанцій, як і раніше, ремонтуються і не можуть працювати, це порушує баланс між споживанням та виробництвом електроенергії, що є основною умовою безпечної роботи енергосистеми. Імпортованої електроенергії також недостатньо для покриття дефіциту в енергосистемі – замість технічно можливого максимуму 1200 МВт в окремий годинник є максимум до 609 МВт», – наголосили в Укренерго.
Відключень побутових споживачів вдалося уникнути. А вже з п'ятниці ситуація суттєво покращилася – дефіциту не фіксували.
Чому не вистачає?
Причин кілька. Перша – морози. На тижні у деяких регіонах позначки на термометрі опустилися до -8°С. Чим нижча температура, тим більше струму потрібна державі.
«Погода стала серйозним чинником. Зростання споживання через морози склало близько 10%. А ви знаєте, що ми увійшли в опалювальний сезон, по суті, без резервів потужності, тому що через руйнування та пошкодження все неможливо відновити», – наголосив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
У Центрі досліджень енергетики зазначають, що якщо температура повітря триматиметься на рівні -8°С та нижче, відключення світла для населення може стати реальністю. Графіки обмежень електроспоживання компанії оприлюднили ще на початку осені. Фахівці закликають споживачів підготуватись до такого варіанту розвитку подій.
Ще один фактор, що призвів до нестачі електроенергії, – висока аварійність на теплових електростанціях. Минулого тижня одразу три блоки ТЕС зупиняли для короткострокових ремонтів, повідомляло Міністерство енергетики. У відомстві додали: найбільше електроенергії для країни наразі генерує атомна енергетика. Працюють 9 блоків АЕС, які виробляють 55% від усієї кількості. А ось теплові станції відіграють іншу дуже важливу для енергосистеми роль – маневрування. Вони можуть у короткий термін збільшувати або зменшувати генерацію струму залежно від потреби.
«Зазвичай це просто зношування обладнання, тому що абсолютна більшість блоків теплових електростанцій побудована ще в 60-х роках минулого століття. І зрозуміло, що іноді виходять із ладу. Вони потребують постійного спостереження. Іноді спрацьовує аварійний захист, якщо, наприклад, якість електроенергії не відповідає встановленому. Іноді виходить із ладу трансформаторне обладнання. Диспетчер цього не бачить. Він сидить у Києві, лише може констатувати факт. От і все. Було 100 мегават або 300, але зараз нуль», – пояснив доктор наук, експерт з енергетики Геннадій Рябцев.
Третя причина дефіциту – невеликі обсяги імпорту із Європейського Союзу. І тут злий жарт із нами зіграло законодавство. В Україні на ринку електроенергії діє система прайскепів, тобто максимальні граничні ціни на електроенергію. І ці обмеження часто не дозволяють у повному обсязі імпортувати струм. Саме тому в критичних ситуаціях держава змушена просити аварійну допомогу Європейського Союзу.
«Наскільки це дорого? Можна коротко сказати, що приблизно аварійна допомога може бути на 50% дорожчою, ніж купувати за контрактами постачання імпортної електричної енергії», – констатував директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Це питання на початку листопада вже розглядалося на засіданні РНБО. А президент Володимир Зеленський рекомендував енергорегулятору (НКРЕКУ) привести максимальні граничні ціни на струм у відповідність.
"Опрацювати питання забезпечення економічних умов для залучення імпорту електричної енергії під час проходження осінньо-зимового періоду 2023/24 року", - йдеться в указі президента.
Зрештою, НКРЕКУ підвищила прайскепи, але нові ціни запрацюють із 1 грудня. Про повне скасування такого механізму не йдеться.
«Вирішували два завдання. Перше – це подальша, покрокова лібералізація нашого енергоринку та наближення його правил до правил Європейського Союзу. Друге – фактично ми створили інвестиційні умови для залучення до генерації високоманеврових потужностей, які можуть бути включені протягом доби у дуже короткий період, але забезпечити пікове навантаження, коли попит на електричну енергію є найбільшим», – пояснив голова НКРЕКУ Костянтин Ущаповський.
Масована атака дронами
У суботу вночі Росія випустила Україною рекордну кількість безпілотників. Повітряні сили повідомили: бомбардувати Україну летіли 75 «шахедів». Українському ППО не вдалося збити лише один дрон. Головною метою для росіян був Київ.
«Кілька потужних магістральних ліній електропередач, які живлять Київ та міста навколо, були пошкоджені та відключилися вночі через цю щільну та дуже потужну атаку шахедів», – повідомляв голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький.
12 тисяч споживачів у столиці залишилися без світла. Проте електропостачання відновили того ж дня. Загалом навала не мала серйозних наслідків для енергосистеми України.
«Такої кількості – 75 дронів – ще ніколи не застосовували. Отже, справді можемо говорити, що Росія намагалася випробувати нові маршрути та траєкторії польоту. Це для них був експеримент напередодні зими та низьких температур», – зазначив військово-політичний оглядач групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко.
Чи відключення світла взимку?
Через погіршення погоди на вихідні цей тиждень буде особливо складним, підкреслили в Укренерго. Компанія не виключає ймовірності нового дефіциту електроенергії.
«Ми сподіваємося, що аварійність блоків на електростанціях буде нижчою і ми матимемо більше генерації для того, щоб покривати споживання», — розповів Володимир Кудрицький.
Минулої зими росіяни атакували близько половини об'єктів української енергосистеми, повідомив міністр енергетики Герман Галущенко. Він вважає, що все відновити неможливо, але країна добре підготувалася до зими. Тим часом ремонти на деяких об'єктах продовжуються. В уряді переконані, що перший місяць опалювального сезону Україна пройшла стабільно: запаси палива достатньо, технічний стан систем задовільний. Але й Росія поки що не вдається до масованих ракетних нападів.
Так, вони щодня атакують енергосистему, це правда. Намагаються знищити максимальну кількість об'єктів. Такої масованості, як перший удар, 10 жовтня (торік), десь до ста ракет одночасно, які одночасно атакували всі об'єкти, поки що не було. Але, гадаю, вони готуються до цього. У нас набагато сильніше ППО зараз», – упевнений Герман Галущенко.
Якщо графіки відключень світла і доведеться використовувати, вони будуть справедливими. Контролювати процес обіцяє Міністерство енергетики. Водночас, в Укренерго ще раз закликали українців економити електроенергію в кризових ситуаціях. Причому це стосується не лише населення, а й бізнесу.
«Якщо підприємства переноситимуть по можливості споживання електроенергії на нічний час, то ми маємо всі шанси обійтися і без відключень», – сказав Володимир Кудрицький.
У Центрі досліджень енергетики впевнені: цілі для російських обстрілів залишаються незмінними. Як і минулої зими, вони намагатимуться розбомбити електричну генерацію. Ймовірно, також намагатимуться залишити міста без тепла. Але це набагато складніше завдання.
«Треба визнати, що саме теплоелектроцентралі, яких в Україні таки трохи менше, ніж теплоелектростанцій (ТЕЦ), сконцентровані у Києві, є у Харкові. Велика кількість інших міст не повністю залежить від своєї теплоелектроцентралі. Як, наприклад, в Одесі десь 30% міста – це ТЕЦ, а 70% міста – маленькі котельні, розташовані по всій Одесі. І відповідно їх пошкодити буде набагато важче, вони дають такий децентралізований запас міцності для систем опалення», – наголосив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
